За довгі століття свого існування місто Лева пережило чимало … Змінювались влади та режими, мода і архітектурні стилі, крокувала вперед цивілізація … І лише пам’ять поколінь зберігала, немов на диску, всі деталі змін, які зазнавав Львів …
Серед числених пам’яток епох, що минули є достатньо таких, повернення яких, було б жаданим і бажаним, але є і такі, які більшість з нас, воліла б забути, немов страшний сон …
У вересні 1939 року армії Німеччини та СРСР, порушивши кордон з західного та східного напрямків, розпочали кампанію проти Польщі … Розпочалась II Світова війна …
Західноукраїнські землі, Львів опиняються у складі Радянського Союзу. Ледь не з перших днів місто починає змінювати свій зовнішній вигляд …
Режим волів багато символіки на нових територіях, і з цим не барилися … Пам’ятники з’явилися, і дуже кумедні, бо вони були тимчасовими.
Монумент Сталінській ( Радянській ) Конституції було споруджено в жовтні 1939 р. Авторами були скульптор Сергій Литвиненко, той самий, який створив пам’ятник І. Франку на Личакові, та київський художник Михайло Дмитренко, за однією з версій скульптори адаптували до місцевих умов проект, виконаний у Москві.
Пам’ятник виконувався на Кераміко – скульптурній фабриці, що відкрилася вже в 1939 року на вул. Мучній, безпосередньо створенням займались скульптори Євген Дзиндра та Андрій Коверко.
Місце для досить великого монументу обирають звісно ж не випадково, самісінький центр Львова, на ” острівку ” посеред нинішнього пр – ту Свободи … Радянські монументи тієї епохи мали виконувати роль знаряддя пропаганди, мистецькі і естетичні якості були ділом десятим …
Велика багатофігурна композиція, присвячена сталінській конституції 1936 року, складалась з чотирьох гіпсових скульптур, що представляли червоноармійця, гуцула, селянку та студентку. З трьох боків монумента були великі таблиці, на яких українською, польською та ідишем виписали окремі статті зі Сталінської конституції. Основу пам’ятника виготовили з дощок, поштукатурили й обліпили гіпсом. Скульптури також відлили зі звичайного гіпсу. На горі монумента був флагшток зі справжнім червоним прапором.
Цікавим фактом є таблиця з уривком конституції на ідиш … Розрахунок був чіткий, більше третини населення Львова того часу складали євреї, нова влада шукала підтримки … Але якщо підсумувати назагал, оцінити сам монумент, навіть як на страшенно низькі радянські стандарти міцності, це була препаскудно неякісна робота.
Історія завжди все розставляє по – своїх місцях … 30 червня 1941 р., коли до міста прийшли німці, цей пам’ятник їм навіть не довелося підривати. Львів’яни майже голими руками розбили його за кілька годин на друзки.
Його уламками було засипано воронки від авіабомб …
Використані джерела :
http://www.lvivcenter.org/ , http://postup.brama.com/ , http://ratusha.lviv.ua/
