Від другої половини XIX сторіччя, своєрідним фінансовим центром міста Лева стають три вулиці – Ягеллонська (сучасна В. Гнатюка), Третього травня (нині Січових Стрільців) і Тадеуша Костюшка, тут, на “Уолл-стріт” австрійського Львова, розмістилися ключові фінансові заклади міста. Провідне місце серед них посідав Галицький кредитний банк, прекрасну споруду якого було знищено у перші дні II Світової війни…
Характерною для тих часів була “економна” забудова серед вже існуючих споруд. У 1877 році архітектор Фелікс Ксенжарський створив креслення для нового, Галицького кредитного банку, що планували розмістити на сучасній вулиці Гнатюка, 3. Характерну будівлю вдало “вписали” у загальний ансамбль вулиці… Фасад розтягнувся вздовж вулиці на 35 метрів, з боку внутрішнього двору до споруди примикав флігель-прибудова. Центр споруди являв собою внутрішнє подвір’я із квадратним вестибюлем, із двома входами до закладу…
У партері було розташовано декілька просторих операційних зали, із входами одразу з вулиці для зручності клієнтів. Тримаршеві сходи провадили на другий і третій поверхи, тут було облаштовано конференц-зал, канцелярію та бухгалтерію, архіви, адміністрацію.
Наприкінці ХІХ сторіччя банк збанкрутував через недбале надання кредитів директором банку Здзіславом Мархвіцьким, а також через порушення депозитів. Виник гучний скандал. Ситуацію з розлюченими вкладниками владнали тільки завдяки бездоганній репутації голови Наглядової ради князя Адама Сапєги. Однак банку довелося продати свої головні активи – лисиницький бровар та нафтові промисли Борислава. Згодом Галицький кредитний банк припинив існування…
Напередодні I Світової війни, триповерхову споруду у стилі французького неоренесансу, з високим дахом, на якому стояли три куполи у вигляді зрізаних пірамід, було частково перебудовано за проектом архітектора Юліана Цибульського. Основні площі оновленої споруди зайняли Віденський банк зв’язку, згодом – Загальний кредитний банк, а перший поверх зайняли крамниці…
У перші дні II Світової війни, під час німецького авіанальоту будівлю було знищено, згодом, тут запланували звести прибутковий будинок, однак, у роки нацистської окупації Львова на цьому місці залишалась пустка із тимчасовим парканом заклеєним афішами та плакатами…
На місці її руїн протягом 1955-1957 років спорудили житловий шестиповерховий будинок у стилі “соцреалізму” за проектом Миколи Микули.
Ця “сталінська” новобудова красномовно свідчить про “поступ” будівельних стандартів протягом першої половини ХХ ст. – заввишки шестиповерховий будинок вписався у три поверхи будівлі сусідньої Галицької ощадної каси кінця XIX сторіччя…
Євгеній ІПАТОВ
Використані джерела:
Архітектура Львова. Час і стилі XIII – XXI сторіччя, http://pohlyad.com/ , http://www.lvivcenter.org/
