Історія будинку Дирекції Львівської залізниці, що розташований на розі сучасних вулиць Листопадового чину та Гоголя, налічує уже понад сто років. І впродовж усього часу існування у ньому містилося управління залізниці. Звели будинок впродовж 1912-1913 року і була це одна з найбільш монументальних споруд тогочасного Львова. Відкриття будинку стало важливою подією 1914 року.
Але небагато львів’ян знають, що будинок Дирекції, без якого ми не уявляємо собі вулицю Листопадового чину, міг виглядати зовсім по іншому.
Конкурс на зведення будівлі Дирекції залізниць було проведено 6 та 8 березня 1911 року. Членами журі конкурсу були : Леон Пінінський, керівник Львівської залізниці Станіслав Рибіцький, Славомир Одживольский, художник професор Станіслав Рейхан, архітектори: Густав Бізанц, Іван Левинський, Тадеуш Обмінський, Вінцент Равський та Адольф Вайс, Міхал Лужецький. Секретар – Владислав Садловский.
На конкурс було подано 7 проектів. Згідно проведеного голосування три з них удостоїлися нагород. Переважну більшість голосів отримав, а відтак і посів перше місце, проект аріхтекторів Яна Завейського та Романа Бандурського з Кракова. Цікавим є те, що проект мав два альтернативні фасади будинку.
Авторами роботи, яка здобула другу нагороду були архітектори зі Львова Альфред Захаревич, Людвік Соколовський, Станіслав Пйотровський та Станіслав Фертнер.
Третє місце теж посів план львівських аріхітекторів Станіслава Улейського та Кароля Ріхтмана.
Однак по завершенню конкурсу журі констатувало, що жоден з цих проектів не надається без змін до виконання будівництва і повинен бути дороблений авторами.
Як показав час таки жоден з запропонованих проектів не був втіленим у життя. Керівник залізниць у Львові Рибіцького відмовився від реалізації проекту переможця, оскільки, на його думку, план краківського архітектора Яна Завейського у співавторстві з Романом Бандурським був затісним, більше площі мало бути відведено під житло залізничників – службовців.
Переможцям виплатили премії, і почали виконувати масштабний проект архітектора Збігнева Броховича-Левинського. У 1912-1913 рр. була зведена величезна чотириповерхова споруда у стилі модернізованого класицизму з куполом на наріжній вежі та годинником, цікаво вирішеним простором сходової клітки з вітражами була об’єднана через курдонер у комплекс з житловими будинками для чиновників залізничного відомства (у проекті ці дві частини ансамблю повинні були сполучатись арочним переходом).
Залізничники розпочали свою роботу у нових стінах вже навесні 1914 року. Цікавий факт – вхід в управління Львівської залізниці колись був з боку собору Юра, де зараз «чорний вхід». Сучасним парадним входом, що на вулиці Гоголя, 1, розпочали користуватися значно пізніше.
Ще один цікавий факт – спочатку співробітники залізниці тут не тільки працювали, але й проживали: в будівлі було виділено ціле крило. Щоб забезпечити таку величезну споруду теплом до управління залізниці була підведена власна вузькоколійна залізниця, по якій від головного вокзалу курсував маленький паровоз та щодня транспортував вагонетки з вугіллям для обігріву будинку.
Софія ЛЕГІН
Джерела:
- Konkurs na gmach administracyjny c.k. kolei państwowej we Lwowie i przyznanie nagród// Czasopismo Techniczne. Lwów, 1911. – № 7; 9
- Архітектура Львова: Час і стилі: ХІІІ-ХХІ ст./ Упорядник і науковий редактор Ю.О. Бірюльов. – Львів: Центр Європи, 2008
- Ігор Мельник. Краківське передмістя та західні околиці Королівського столичного міста Львова. – Львів: Центр Європи, 2011
- http://postup.brama.com/
- https://ua.igotoworld.com/