Будь-яка нова влада у Львові намагалась за допомогою різноманітних засобів створити такий імідж міста, який би абсолютно та беззаперечно підтверджував би його належність до тої чи іншої держави. До таких засобів відносились, поруч із відповідним зображенням Львова у літературних та публіцистичних творах, а також кон’юнктурним найменуванням вулиць, й наочні засоби творення образів міста, які передавалися у вигляді поштових марок та значків. Не становила тут винятку й радянська влада, яка вже із своїм встановленням у Львові у 1939 р. розпочала масштабну кампанію перетворення міста Лева на “типове радянське місто”, у тому числі завдяки вищезгаданим засобам.
Поштові марки, які разом із конвертами від листів “подорожували” по всій державі, були дуже часто хорошим засобом пропаганди. Вже у 1939 р., після вступу Червоної Армії у Східну Польщу, було виготовлено та випущено у світ низку марок із цього приводу. Одна з них – марка “Визволення братських народів Західної України та Білорусії 17 вересня 1939 р.” на якій було зображено усміхненого солдата Червоної Арміїі з малою дитиною на руках. На задньому тлі – зображення місцевого населення, яке також усміхається.
На іншій марці з аналогічною назвою було зображено солдата, якого з квітами вітає також з посмішками місцеве населення. Ці візуальні засоби мали на меті викликати у тих людей, які їх переглядали, відчуття того, що Червону Армію усе населення новоприєднаних земель сприйняло радісно, а самі солдати “доблесні” і поважають місцевих жителів.
Протягом другої половини XX ст. “візитною карткою” міста Львова став Львівський автобусний завод, чия продукція почала зображатися на поштових марках починаючи із 1960-х рр. Така демонстрація промислового виробництва міста мала підтвердити тезу про те, що у Львові міститься один із промислових центрів УРСР.
У радянський час Львів дуже часто розглядався як місто, де, насамперед, працював та був похований Іван Федоров. Ця теза концептуально об’єднувала Львів із “русским” простором, на лідерство у якому претендувала Росія, у т.ч. і радянська. Тому на поштових марках “совєтського” періоду, які стосувались львівської тематики, часто зображалися пов’язані із “першим руським книгодрукарем” символіки. До прикладу маємо марку “400 років першому руському друкованому Букварю”, яку було випущено у 1974 р.
На поштовій марці зображено аркуш паперу, та якому видніється зображення літери “А” – першої літери назви “Апостола”, а внизу – типографічний знак Івана Федорова. Ця марка, яка була пов’язана зі Львовом, адже “Апостол” вперше було надруковано саме тут, повинна була продемонструвати те, що Львів споконвіку належав до “загальнорусского” простору.
Цікавим є те, що попри постійне акцентування радянською владою уваги на нових житлових районах, які були розбудовані, жодного із відповідних зображень на поштових марках, пов’язаних з околицями, ми не виявили. Натомість поширеною була поштова марка із зображенням історичного центру. Йдеться про поштову марку “Львів. Площа Ринок”, на якій бачимо своєрідне поєднання “старого і нового”: на тлі кам’яниці № 10 на Ринку та Вежі Корнякта, зображується автомобіль.
Таке поєднання було невипадковим: поєднання давньої архітектури і “результату радянської індустрії” мало символізувати пропаговану радянською владою тезу про “омолодження стародавнього міста”.
Ще одним засобом наочного формування “радянськості” міста були значки. В загальному на них містилися або зображення найвідоміших будівель Львова, або інформація про певні події (йдеться, насамперед, про спортивні та культурні), які відбувалися у місті.
У першому випадку маємо цілий ряд значків, на яких зображені як відомі споруди міста в його історичному центрі, так і споруди, які з’явилися вже у радянський період.
До перших відносилися зображення найбільш репрезентабельних будівель міського центру, зокрема, львівської Успенської церкви, Львівського університету, міської Ратуші, Оперного театру та Головного вокзалу.
Із радянських споруд найчастіше на значках зображувалися Монумент Слави, Холм Слави, Автовокзал, новозбудовані готелі, до прикладу “Львів”.
Таким чином, на рівні із давнішими спорудами, радянські новозведені будівлі формували образ тодішнього міста, із ними місто мало асоціюватися.
Окрім зображень будівель, на значках також могла бути інформація про події, які проводилися у місті, зокрема, спартакіади.
Отже, зображення на поштових марок та знаках відігравали значну роль у процесі створення образу “Львів радянський”, і нерідко були більш дієвими, аніж інші засоби конструювання образу радянського Львова.
Павло АРТИМИШИН
Список використаних джерел
- Приватна колекція М. Й. Куличного
- http://filtorg.ru
