Фотографія є тим засобом, який дозволяє «поринути» у життя минулих епох. Львівські фотомайстри австрійської доби зафіксували для нас Львів у його неповторності, у його буднях та святах. Сьогодні ми пропонуємо вам поглянути на підбірку образів старого Львова кінця ХІХ – початку ХХ століття у роботах різних фотомитців. І хоча фотографії були зроблені з різною метою і різними людьми (частини їхніх імен, історія, на жаль, не зафіксувала), проте їх об’єднує те, що вони зафіксували для нас Львів таким, яким його побачити уже немає змоги. І життя старого міста можна зрозуміти не стільки крізь призму глобальних політичних процесів, скільки поглянувши на такі «дрібні» і буденні прояви його повсякденності.
Фотографія зроблена приблизно у 1905 році зафіксувала архаїчний вигляд вулиці Підвальної. Сучасним львів’янам звичний краєвид буде видаватись незвичайним – і недарма, адже фото зроблено до перебудови будинку товариства “Дністер”. Зліва ми можемо побачити споруду міського арсеналу, а справа – огорожу скверу на Губернаторських Валах (сучасна вулиця Підвальна).
Львівський фотограф М. Гольдберг близько 1890 року зафіксував для нас вигляд Пл. Академічної. Площа утворилась у місці де частина Полтви була занесена під склепіння. У правій частині фотографії ми можемо побачити чад і палац родини Фредрів, які перед І Світовою війною були продані під забудову. Так виникли сучасні вулиці Герцена та Ярослава Стецька. У 1906 році було споруджено студентський гуртожиток – Академічний дім імені Адама Міцкевича.
А. Водзінський сфотографував частину сучасної площі Галицької зафіксувавши її у повсякденному русі та у повноті ріки життя. Можна помітити, що сьогодні ця частина Львова виглядає дещо по-іншому і знайомим йому буде лише один із будинків на розі з сучасною вул. Валовою, який був споруджений у 1888 році.
Колега А. Водзінського – Ф. Рихновський, зберіг своєю роботою для нас вигляд іншої частини тієї ж Площі Галицької наприкінці ХІХ століття. Фотографія показує нам площу, прикрашену з нагоди приїзду до Львова імператора Франца Йосифа на Крайову виставку, яка у цей час проходила у Львові.
Невідомий фотограф у 1892 році зберіг вигляд Галицького ринку на ранньому етапі його історії. У 1891 році, міська влада закупила земельні ділянки Бесядецьких та Саврацького з метою облаштувати тут міський ринок. У 1892 році віденська фірма “Енд та Горн” спорудила сучасно обладнаний ринок, який органічно вписувався в забудову центральної частини міста.
Вулиця Зиблікевича у 1894 році. Від 1886 року назву вулиці Зиблікевича носив відрізок сучасної вулиці Івана Франка від початку вул. Зеленої до вулиці Стрийської. Будинок справа розташований на місці сучасної вулиці Саксаганського.
Наступна світлина зроблена у 1894-1895 роках зафіксувала спорудження пам’ятника Яну ІІІ Собеському. Вона також демонструє нам вигляд забудови центру міста, який у загальних рисах фактично не змінився навіть сьогодні. Сам пам’ятник згодом став одним з найпопулярніших символів міста, який зображали на поштівках. Після входження Львова до складу СРСР, пам’ятник передали Польській народній республіці, і через деякий час його встановили у Ґданську, де він став одним з символів міста і продовжує ним бути фактично до сьогодні.
Вулиця Личаківська на початку ХХ ст. Фотографія зображає початок вулиці. По правій стороні ми можемо побачити костел кларисок. У центральній частині фотографії, в далині можна побачити комплекс споруд монастиря боніфратрів, які використовували як шпиталь.
Пасаж Міколяжа на початку ХХ ст. Споруджений у 1898-1900 роказ фірмою Івана Левинського за проектом Альфреда Захаревича, пасаж був однією з “родзинок” Львова. Існувало два входи до пасажу – з вулиці Коперника, і з боку сучасної вулиці Вороного. Пасаж був увінчаний заскленою ажурною металевою конструкцією завширшки 18 метрів і завдовжки 120 метрів. На жаль, цей комплекс не пережив одного з авіанальотів німецької авіації на Львів під час ІІ Світової війни і сьогоднішній вигляд рештків пасажу викликає лише сум.
Фотографія зафіксувала для нас вигляд частини сучасної вулиці Личаківської у її верхній частині у напрямку Личаківської рогатки.
Віктор ГУМЕННИЙ
Джерела:
Котлобулатова І. Львів на фотографії 1860-2006. – Львів, 2006.