З відстані певного часового проміжку фотографія перетворюється на документ, який фіксує та допомагає зрозуміти чи пояснити суспільні явища та події. Функція фотографії полягає на постійному повертанні до історії, а саме історія львівської фотографії , більше того – найбільш інтенсивний її період (кінець XIX-початок XX сторіччя), залишається маловідомим…

Серед найбільш потужних професійних фотографів, та аматорів цієї справи кінця ХІХ-початку ХХ ст., особливо виділяються чотири постаті, які окрім салонних фото багато фотографували Львів. Це Юзеф Едер, Едвард Тшемеський, Давід Мазур та Францішек Рихновський.

Францішек Рихновський (1850-1929), львівський інженер-механік і винахідник, відомий фотограф-аматор, поляк за походженням.

У 28 років стає членом Політехнічного товариства у Львові, відомого та авторитетного далеко за межами Австро-Угорської імперії, входив до його правління.

Цікавий факт, у 1881 році Рихновський вперше у Львові створив систему електричного освітлення у будові Галицького сейму (нині головний корпус Львівського університету). Мав невеличку контору інженерних проектів на вулиці Хоронщизни (нині вулиця Чайковського).

З юнацтва захоплювався фотографією, здобув славу одного з найвідоміших львівських фотографів-аматорів.

Протягом квітня-вересня 1894 року, згідно з домовленністю з оргкомітетом Загальної Крайової виставки, яка урочисто проводилася у Львові того ж року, виконав серію фотографій міста в процесі підготовки, відкриття і проведення виставки.

Здебільшого це фотографії вулиць, будинків міста та павільйонів на виставці. Зроблено було понад 200 світлин. Однак фотографії не були опубліковані, оскільки оргкомітет виставки і автор фото не дійшли порозуміння у справі оплати і умов публікації.

Лише 1934 року завдяки зусиллям тодішнього директора Історичного музею Александра Чоловського вдалося викупити у доньки Рихновського негативи і оригінали фотографій, які й досі зберігаються у фондах Львівського історичного музею…

Францішек Рихновський помер у Львові 1929 року, поховали його на Раковицькому цвинтарі у місті Кракові.
Використані джерела :
http://www.shtuka.lviv.ua/ , http://www.literature.at/ , http://uk.wikipedia.org/

![Львів на світлинах з колекції Івана Боберського Львів, [1914–1919 рр.?]. Світлина з фонду Івана Боберського. Зберігається в Українському культурно-освітньому центрі у Вінніпезі (Канада). Джерело: https://www.legionukrainiansichriflemen.com/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97/Fond-Boberskogo/i-749qb4N/A](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/10_UCEC_IBC_001-02-263.jpg?resize=218%2C150&ssl=1)


![Львів на світлинах з колекції Івана Боберського Львів, [1914–1919 рр.?]. Світлина з фонду Івана Боберського. Зберігається в Українському культурно-освітньому центрі у Вінніпезі (Канада). Джерело: https://www.legionukrainiansichriflemen.com/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97/Fond-Boberskogo/i-749qb4N/A](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/10_UCEC_IBC_001-02-263.jpg?resize=324%2C160&ssl=1)






Дуже мені цікаво. https://www.facebook.com/yurilevstudio?ref=hl
Дякую!!!! За світлини і за те, що дуже порадували мою душу!