Львів завжди був потужним транспортним центром, де сходилися і розбігалися в різні боки дороги на схід і на захід, на північ і на південь, і де можна було зустріти представників різних країн та національностей. В центрі міста легко можна було почути кілька десятків різних мов і дізнатися про моду різних частин світу.
Дороги зі Львова завжди вели туди, кути було потрібно мандрівнику у різні часи. Хоча й не завжди шляхи пролягали максимально зручно і з оптимальним плануванням. Майже 80 років тому Доктор Олена Степанів (Олена Степанівна) в своїй книжці “Сучасний Львів”, що вийшла друком в 1943 році, зробила характеристику шляхів, що йшли зі Львова.
Заради справедливості потрібно зазначити, що недоліки в інфраструктурі шляхів на Львівщині, про які пише Олена Степанів, протягом останніх кількох років усуваються. На цей рік також заплановані роботи з покращення транспортного сполученні. І вже влітку, якщо пандемія не відступить, ми зможемо мандрувати Львівщиною з набагато вищим рівнем комфорту. А коли вірус відступить, і повноцінно відкриються кордони, шляхи до наших сусідів буду приємні і комфортні.
А тим часом пропонуємо ознайомитися з оглядом шляхів доктора Олени Степанів. Стилістика і орфографія повністю збережені і передають дух старого Львова.
“Географічне положення Львова характеристичне тим, що через місто проходять головні комунікаційні шляхи східної частини європейського континенту. Місто лежить на дорозі найбільш догідній для сполучення Балтики з Чорним Морем, що зв’язує чорноморські порти: Одесу, Констанцу з балтійськими: Мемлем, Кенігсбергом, Данціґом.
З другої сторони, по північній стороні гір Карпат, Судет, Альп існує природний континентальний шлях, що веде з західної Европи до східної і на Близький Схід через Київ, Харків, Ростів, та водяний шлях з чорноморських портів до Батумі і Баку, центрів транспорту прикаспійських країв. Ті шляхи сходяться у Львові в один великий вузол.
На трасах тих шляхів, якими користуються вже багато сторіч, утворилися численні господарські осередки, що зв’язані між собою залізничними лініями, битими шляхами, а навіть частинно водними дорогами.
До Одеси і інших чорноморських портів веде т. зв. подільський шлях через Тернопіль і Проскурів. В Золочеві відгалужується від нього шлях на Рівне. Це частина історичної дороги Краків—Львів—Київ. Він відіграв без сумніву визначну ролю у зв’язку Сходу з Заходом. На підміськім відтинку цього шляху лежать промислові оселі: Лисиничі (фабрика дріжджей), Винники (фабрика тютюну) і Чортівська скеля — місце підміських прогулянок. Рух на цьому шляху нерівномірний, зокрема до Винник.
Ярославський шлях виходить з міста, під назвою Янівської, потім Перемиської дороги. До нього прилучуються в околиці Львова відгалуження межиморського і прикарпатського шляхів. Ярославський шлях веде зі Львова через Янів на Яворів, Ярослав, Краків. Як частина давнішого історичного шляху Краків—Львів—Київ, він відіграв важливу ролю в історичному розвитку міста. Сучасно не має вже тієї вартости, що давніше. Він сполучає тепер Львів з такими місцевостями, як: Янів — центр водного спорту, та лікувальні місцевості — Немирів, Шкло. Шлях зі Львова через Городок на Перемишль — Краків (перемиський шлях) має окреме значення, бо сполучає Львів через Краків з Віднем. В часі совітської влади сполучав він тільки з місцевостями, розташованими на пограничній смузі: Перемишль, Мостиська, Судова Вишня.
В напрямі на Зимну Воду відгалужується від шоси дорога, що веде в південнім напрямі через Рудки на Самбір—Турку—Ужок. Має вона радше туристичне значення, бо веде в горішній район Турчанського повіту. Посилення механічного руху невелике, за винятком відтинку, що веде зі Львова до Любіня, лічничої місцевости.
Жовківська дорога веде зі Львова через Жовкву на Раву Руську—Люблин—Варшаву, від Жовкви йде від неї відгалуження на Сокаль, Володимир, Берестя над Бугом, Вильно. Виходить вона зі Львова Жовківською вулицею на пн.-сх. В Куликові скручує на пд.-зх. східним обніжжям Розточчя і далі йде через Жовкву на Раву Руську. Є це траса давного Холмсько-Галицького шляху, який відіграв чималу ролю в історичнім розвитку Львова. Сучасно має менше значення, як перед 1939 р. — властиво цей шлях сполучає тільки Львів з найбільшим містом в ГГ — Варшавою. Міська частина шоси перевантажена обслугуванням північної-промислової частини міста. Те саме можна сказати про підміську частину, що має великий рух в напрямі на Жовкву І Раву Руську. В Збоїськах відділюється від Жовківського шляху шоса, що сполучає Львів через Кам’янку Струмілову і Радехів з Луцьком. Вона біжить вздовж залізничної лінії Львів—Стояків в пн.-східнім напрямі і сполучає Жовтанці та Кам’янку Струмілову з містом.
Крім вищезгаданих головних шляхів Львів має ще такі магістралі:
- Шоса І кляси зі Львова через Миколаїв н/Дні- стром до Стрия з відгалуженнями на Дрогобич і Борислав, Сколє і Долину. Вона виходить зі Львова в пд. напрямі — вул. Зибликевича і Стрийською. Значення її (велике, бо сполучує Львів з центром нафтової промисловости — Дрогобичем, з центрами деревообробки: Сколем, Долиною, Болеховюм, а вкінці з прогулянковими і відпочинковими теренами Високого Бескиду та зх. Ґорганів, а також із важливими лікувальними місцевостями: Трускавцем, Моршином, та врешті з базою водного-каюкового спорту в Миколаєві н/Дністрі.
- Шоса зі Львова через Рогатин на Станиславів—Снятии виходить в місті із Зеленої вул. в пд.-сх. напрямі. Біжить рівнобіжно до залізничного шляху Львів—Станиславів і лучить Львів з Сиховом, Бібркою. Вона має значення як шлях в зв’язку з туристичним центром — Чорногорою.
Позатим маємо ще дороги льокального значення:
- Шоса II кл. Львів—Брюховичі, що виходить з міста Замарстинівською вул. Її головне завдання обслужити прогульківців до відпочинкової оселі в Брюховичах.
- Асфальтова дорога, що відгалужується в Збоїськах від шоси Львів—Жовква на схід через Муровані Ляшки, Сороки вздовж долини Полтви на Яричів, Броди і Київ.
- Глинянський тракт — стара дорога через Підбірці, Королівську Білку, на Глиняни.
- Дорога до Щирця через Глинну і Наварію в продовженні вул. Вулецької і Кульпарківської.
Всі ці підміські дороги, що постали впродовж кількох сторіч, зв’язали сильно Львів з околицею.
Міські відтинки магістралей і доріг творять скелет вуличної сіті міста Львова, вказуючи одночасно напрям розвою розбудови міста, що відбувалося саме в тих напрямах. Підміську мережу шляхів характеризує брак довкільних доріг в найближчім сусідстві міста, які дозволяли б минати Львів, не заходячи до нього, напр. Винники — Збоїська, Зимна Вода — Брюховичі—Рудно. Доперва у віддаленні близько ЗО км. від Львова, де розкинулись оселі Жовква, Бібрка — видно довкільні шляхи сполучень, що в’яжуть ті місцевости, за винятком Миколаєва з Бібркою.”
Доктор Олена СТЕПАНІВ
Джерело:
Степанів О. Характеристика шляхів / Олена Степанів // Степанів О. Сучасний Львів. – Краків ; Львів : Укр. вид-во, 1943. – С. 137-140.
