У Львові є дуже багато пам’ятних таблиць, присвячених видатним постатям або подіям. Деякі з них розташовані в непомітних закутках міста, на маленьких вулицях і навіть на занедбаних будинках. Але є таблиці, встановлені так, що їх неможливо не помітити. Для таких таблиць виділяються особливі місця, дозволи і кошти.
От тільки деколи складається враження, що їх робили поспіхом, без особливої уваги до змісту і без поваги до людей, які будуть їх читати.
Пропоную придивитись уважніше до деяких знакових таблиць міста.
- Таблиця біля статуї Богородиці на Марійській площі
По-перше, чому в тексті так дивно перемішано хронологію скульптури:
- 1994 р. – встановлено;
- 1950 р. – демонтовано;
- 1997 р. – копію відновлено.
Кожна пересічна людина після прочитання тексту напевно не зрозуміє, як можна було демонтувати скульптуру у 1950 році, якщо її встановили у 1994 році і чому вже у 1997 р. її треба було відновляти?
По-друге, у цій таблиці вражає нелогічне розташування дат – у наступному рядку тексту! Можливо, текст шрифтом Брайля написали інакше, але для зрячих людей текст дуже незручний. Я вже не кажу про відсутність пробілів між словами!
Я впевнений, що в тексті є зайва інформація про мармур, штучний камінь і маски дельфінів. Відтак, можна було написати на таблиці більш інформативний і зрозумілий текст:
- 1862 р. – встановлено скульптуру Богородиці в центрі площі
Автор скульптури Йоган Непомук Гаутманн - 1904 р. – перенесено скульптуру на сучасне місце. Автор постументу Михайло Лужецький
- 1950 р. – скульптуру демонтовано радянською владою
- 1997 р. – встановлено копію Богородиці. Оригінал знаходиться у храмі святого Андрія
В результаті у мене вийшло так само сім рядків, але в кожному рядку трошки більше знаків, що неважливо, якщо хоч трошки зменшити величину шрифту.
Більше про історію фонтану і скульптури Діви Марії можна прочитати тут: “Складна доля скульптури Божої Матері у Львові”
- Таблиця на фасаді церкви Юра, пов’язана з Францом Ксав’єром Моцартом
На таблиці написано, що Ф. К. Моцарт жив і творив у Львові з 1808 р. до 1838 р. Але це не зовсім відповідає дійсності. Отож, ось головні дати життя композитора, пов’язані зі Львовом:
- 1808 р. – він приїхав до Галичини, де отримав роботу в м. Підкамінь неподалік Рогатина.
- 1809-1811 роки – працював у м. Бурштин.
- 1813 р. – переїхав до Львова і почав тут працювати.
- 1818-1821 роки – вирушив у концертний тур по всій Європі, після якого перебував у Відні.
- 1821-1838 роки – проживав і працював у Львові.
- 1838 р. – повернувся до Відня.
Якщо хтось має сумнів щодо дати 1813 р. (бо часто можна зустріти 1811 рік), то я більше вірю німецькому письменнику Дітеру Куну (Dieter Kühn), який написав об’ємну біографічну книжку “Моцарт в Галичині”.
- Таблиця на на мурованій огорожі собору Святого Юра
У 2013 р. за ініціативи ГО «Спільнота» та Почесного консульства Австрійської Республіки у Львові, а також історика Тараса Чухліба на мурованій огорожі Святоюрського комплексу було встановлено пам’ятну таблицю, пов’язану з Віденською битвою.
Те, що написано у цій таблиці, абсолютно суперечить науковим дослідженням доктора історичних наук Т. Чухліба. Але я думаю, що при створенні тексту його думки не питали…
Отож, що в тексті таблиці не так!
Єпископ Йосиф Шумлянський вирушив під Відень у складі військ Речі Посполитої, очолюючи приведену зі Львова хоругву, що складалася з 88 панцерних кіннотників. Назвати таку кількість вояків військом – це, м’яко кажучи, є перебільшенням. Їх народна приналежність не уточняється, але це напевно не були козаки. Бо єдині козаки, які взяли участь у Віденській битві, були приватною легкою хоругвою (150 чоловік) у складі підрозділів волинського воєводи Я. Стадницького.
Решту козацького війська збирав у Львові шляхтич Й. Менжинський на виконання листа великого коронного гетьмана С. Яблоновського. Але ці козаки (1500 шабель) не встигли на битву і приєднались до Яна ІІІ Собеського аж 28 вересня, коли об’єднані християнські війська визволяли від османів територію Угорського королівства.
Єпископ Й. Шумлянський не мав жодного відношення до цих “пізноприбулих” козаків: не він їх формував, не він привів їх до Угорщини та й, зрештою, він навіть їх не бачив, бо на той час у зв’язку з пораненням вже був у дорозі до Кракова.
Джерела:
- Тарас Чухліб. Львівський єпископ Йосиф Шумлянський – військовий діяч та дипломат Корони Польської.
- О.Гуржій, Т.Чухліб «Гетьманська Україна / Розділ V / Українці у Віденській битві 1683 р.»
- Представники ЛОО СОУ взяли участь у відкритті пам`ятної таблиці до 330-річчя Віденської битви
- Дві таблиці, пов’язані з історією футболу у Львові
На пам’ятному знаку перед будинком ДФС можна прочитати, що “У 1911-1939 роках тут був спортивний майдан “Український город””. Але насправді він знаходився там, де тепер занедбаний куток Стрийського парку – між рестораном “Супутник” і Центром Шептицького УКУ.
Натомість у Стрийському парку на пам’ятнику написано: “На цьому місці 14 липня 1894 року львівський “Сокіл” перемігши футбольну команду Кракова започаткував літопис українського футболу”. Але насправді матч відбувся не тут, а в тому ж кутку майбутнього Стрийського парку, де з 1911 р. розташувався “Український город”. Крім того це був матч між командами польського товариства “Сокіл” і міста Краків. А пам’ятний знак стоїть на місці колишнього стадіону польського товариства “Czarni”.
Я вже про це писав. Кому цікаво дізнатись детальніше, можна почитати мій пост Історія футболу – у Львові усе переплутали!, але достатньо подивитись карту, на якій усе позначено.
Хочеться сподіватись, що в майбутньому кожна запланована пам’ятна таблиця пройде через ретельний аналіз не тільки причетних організацій, але і відповідних фахівців. Тоді таблиця про Матір Божу була б читабельна і зрозуміла, про Моцарта – без біографічних помилок в датах, про Й. Шумлянського і козаків – зі згадкою про 67-тисячне християнське військо, яким керував король Ян ІІІ Собеський (тоді на відкриття таблиці можна було б запросити ще й польського консула), а замість двох сокільсько-футбольних пам’ятників був би один, з історично-правдивою інформацією і, головне, на властивому місці!
Автор: Zommersteinhof
