Аби одразу відігратись за назву, варто сказати, що це радше Котляревський був “Реєм” української літератури, адже Миколай Рей (1505 – 1569) жив на кілька сотень років раніше за Івана Котляревського (1769 – 1838). Обох письменників, крім піонерського статусу для літератури Польщі і України відповідно, єднає використання символів античного світу, опис життя різних верств населення й дебют у незвичних до того літературних жанрах. Хто з цих діячів був більш послідовним та щирим у своїй творчості, обирати читачам. Рей творив на “польському острові” посеред “латинського моря”, тематично і територіально був ближчим для Львова, тому говоримо про нього та його роль в житті міста.
Миколай Рей – дуже знакова та символічна для польської літератури фігура. Він першим почав писати польською і робив це в часи, коли в тренді була латинська мова і саме нею передавали свої думки більшість письменників. Його називають “батьком польської літератури”, а в біографії цього письменника є кілька точок дотику зі Львовом. Деякі з них є фундаментальними і важливими для становлення особи майбутнього письменника, інші навпаки комічні і до його персони не мають прямого відношення, треті пов’язані зі вшануванням пам’яті письменника. Поговоримо про кожен з цих блоків.
Міколай Рей народився 4 лютого 1505 року в містечку Журавно, сучасного Жидачівського району Львівської області. Його батько був кравцем, також займався купецтвом. Відтак, кошти та можливість родина мала, аби забезпечити сину належне навчання. У 1520 році Миколай Рей навчався в Краківській академії, одному з найбільш популярних та найстарішому вищому навчальному закладі Корони Польської. До того, впродовж 1516 – 1518 років, письменник вчився у Львові.
Навчання в академії Миколай Рей не закінчив, але це не завадило йому стати видатним діячем та авторитетом кальвіністської церкви й польської літератури. На відміну від багатьох інших прикладів подібного характеру, Рей став відомим ще за життя. Він писав простою народною мовою, переважно для широкої аудиторії, з орієнтацією не лише на шляхту (як це було прийнято в ті часи), а й для простаків та збіднілої шляхти.
До найвідоміших творів письменника належать “Коротка бесіда між трьома: Паном, Війтом та Плебаном” (1543), “Життя Йосифа з єврейського року” (1545), “Псалтир Давида” (1546), “Звіринець” (1562) і ін. У своїх творах автор моделював головні та найбільш гострі проблеми свого часу, які викривав через описи коротеньких сценок. Таким чином, його твори є водночас і своєрідним довідником про спосіб та особливості життя різних суспільних груп того часу. Дужа часто тлом та засобом подібних описів служили сюжети та персонажі античної міфології. Більшість з творів Миколая Рея, мають яскраво виражений морально-релігійний відтінок та стосуються біблійної традиції. Очевидно, одним зі своїх завдань письменник бачив переоцінку біблійної спадщини на засадах протестантизму.
Саме завдяки літературній діяльності, Миколай Рей отримав від королівської влади у власне розпорядження деякі з сіл та маєтків. Був засновником кількох містечок. Письменник мав стосунок і до політичної діяльності: брав участь в роботі Сейму, був послом. Дуже схвально про діяльність Миколая Рея відгукувався Адам Міцкевич. Оцінюючи спадщину цього діяча, він давав йому дуже позитивну оцінку: “кілька творів Рея іншими мовами, вони дали би іноземцям більш повне уявлення з історії Польщі, аніж праці істориків”. Він вважав, що твори цього автора відображають широку палітру життя на польських землях у той час і стосуються різних категорій населення.
Для сучасної Польщі Миколай Рей є дуже знаковою фігурою. Він вважається “батьком польської літератури”, 2005 рік Сейм оголосив роком Рея. В минулому ця фігура мала своє місце і в межах публічного простору Львова. В Залізничному районі міста є вулиця Підлісна, яка з’єднує Повітряну та Широку. Впродовж 1931 – 1933 років вона називалась на честь Миколая Рея. Також в міжвоєнний період у місті була школа, жіноча гімназія, яка також носила ім’я цього діяча. Вона функціонувала за адресою проспект В’ячеслава Чорновола, 6. Сьогодні там знаходиться середня школа №58.
На сам кінець трішки веселенького про Львів і Рея. Покликаючись на польських біографів письменника, Іван Франко наводить цікавий приклад з життя руського духовенства того часу. Священники нібито настільки добре “орієнтувались” в християнському переданні, що зачитували під час служби фрагменти з творів Миколая Рея, примовляючи “послухайте, християне, казання святого Рея”. Миколай Рей на релігійну тематику писав, але його тексти богонатхненними не вважаються.
Євген ГУЛЮК
Використані джерела:
- Іпатов Є. Львівська школа, що носила ім’я батька польської літератури // Фотографії старого Львова, 2015 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://photo-lviv.in.ua/lvivska-shkola-scho-nosyla-im-ya-batka-polskoji-literatury/
- Лучук І. Польська грань львівської літератури // Zbruc, 2015 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zbruc.eu/node/38739
- Мельник Б. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. ХІІІ – ХХ ст. – Львів: Світ, 2001. – С. 48.
- Франко І. Карпаторуське письменство XVII-XVIII вв. / Іван Франко // Франко І. Зібрання творів: У 50 т. – Київ : Наукова думка, 1981. – Т. 32. Літературно-критичні праці (1899 – 1901). – С. 211.
- Floryńska-Lalewicz H. Mikołaj Rej // Culture. Pl, 2005 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://culture.pl/pl/tworca/mikolaj-rej
- Wilczek P. Literatura polskiego renesansu. – Katowice: Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego, 2005. – 114 – 120.
