Турка – (раніше Турка над Стриєм) – місто районного значення Турківського району Львівської області, яке є його районним центром. Розташоване в Карпатах, Турка є неофіційною столицею Бойківщини.
Є декілька версій про те, як місто отримало свою назву. За найбільш вірогідною версією, назва міста походить від первісних диких биків – турів, які жили в лісах, що оточують місто. Інша версія стверджує, що назва міста походить від назви воріт-веж “турія”, “тур’я”, “турня”, які стояли на в’їзді в село. Варто відзначити, що назва міста не має нічого спільного з турками.
Перша відома письмова згадка про Турку датується 27 червня 1431 року. Тоді польський король Владислав II Ягайло надав привілей (грамоту) на володіння Туркою та навколишніми селами угорському графові Іванові (Ванчі) Волоху (лат. – Vancza Valachus) та його синам – Хотку, Іванку і Занку. Один із його синів – Ходко – осів в Турці, започаткувавши шляхетський рід Турецьких. Члени роду Турецьких мали різні придомки, зокрема, Сенькович, Михалкович.
Цей привілей був підтверджений польським королем Владиславом III Варненчиком (пол. – Władysław III Warneńczyk) у 1444 році на користь братів Хотка і Янка, а повторно — королем Зигмунтом I Старим (пол. – Zygmunt I Stary) у 1519 році.
У 1730 році польський власник Турки Антоній Калиновський (пол. Antoni Kalinowski) допоміг отримати місту Магдебурзьке право та переселив до Турки свою резиденцію. До цього часу в Турці, як і в усіх приватних землях графа Ванчі Волоха, християн східного обряду, діяло так зване волоське право. Калиновський також запросив до Турки отців-єзуїтів, за свої кошти спорудив для них дерев’яний костел та підтримав створення у місті місії єзуїтів. Імовірно, тоді ж місто отримало герб з зображенням патрона власника — Святого Антонія Падуанського (відомі відбитки міської печатки з цим гербом, датовані 1854 р.).
У 1743 році єпископ Вацлав Сєраковський передав єзуїтам опіку над невеликою кількістю місцевих римо-католиків. У 1749 році була заснована католицька парафія, яка існувала до моменту розпуску австрійським урядом ордену єзуїтів. Єпископ Йосип Керський 22 жовтня 1773 року відновив парафію в Турці, а колишній єзуїт отець Михайло Ключевич став місцевим парохом.
Перші згадки про поселення єврейських родин в місті датуються 1730 роком. У середині XVIII століття в Турці проживало25 єврейських родин.
До 1772 року Турка входила до складу Перемишльської землі Руського воєводства Речі Посполитої.
У 1778 році було зведено мурований римо-католицький костел, а в XIX столітті було засновано міський єврейський цвинтар. У 1903 році єврейська ґміна отримала незалежність. З 1854 року місто стало центром Турківського повіту.
У 1895—1896 роках планувалося будувати залізницю Верхнє Синьовидне-Кропивник-Турка-Самбір через долину річки Стрий. Однак ці плани так і не були здійснені. У 1905 році на цій трасі була прокладена лише лісова вузькоколійка Верхнє Синьовидне-Крушельниця, яка була продовжена пізніше до Рибника.
З 1905 року через місто проходить залізнична колія, яка сполучає Ужгород із Самбором, та функціонує будівля залізничного вокзалу. Станцію було відкрито 24 серпня 1905 року в складі другої черги залізниці Самбір — Сянки від Стрілок до Сянків і мала назву Турка над Стриєм. Сучасна назва вживається після 1952 року. Станцію було електрифіковано у 1968 році в складі залізниці Самбір — Чоп.
У міжвоєнний період Турка була головним містом Турчанського повіту Львівського воєводства. У місті діяли повітовий суд, податковий уряд та приватна гімназія. У 1921 році в місті мешкало 10 030 людей.
Наталка РАДИКОВА
