За часів австрійської монархії (Галичина увійшла до складу австрійської імперії у 1772 році), будинкам присвоювалися конскрипційні номери, які до 1871 року слугували як адресні.
“Будинкові номери, також відомі як конскрипційні номери, походять з часів австрійського імперського режиму, для якого було важливо знати імена всіх, придатних до служби у війську чоловіків, у разі, якщо виникне така потреба. Металева пластина з номером прикріплялася до кожного будинку. Ці номери також вносилися в метричні книги, що дозволяло військовим чиновникам перевіряти записи у єпископа і вираховувати вік кожного жителя певного будинку”, пише автор книги „Українська генеалогія“ (Ukrainian Genealogy) Джон Пігач (John D. Pihach).
Перші конскрипційні номери, особливо у центральній частині міста, надавалися вже існуючим будівлям в послідовному порядку (починаючи від ратуші).
Окрім центральної частини – cередмістя, до Львова входили також чотири дільниці – передмістя: 1 – Галицька, 2 – Краківська, 3 – Жовківська, 4 – Бродівська (пізніше Личаківська). Тому на конскрипційних номерах будинків у цих дільниць писався також дріб, який вказував, до котрого з чотирьох передмість відноситься даний будинок.
Варто відзначити, що межі дільниць зазнавали незначних змін, в основному разом із розростанням міста. Конскрипційні номери конкретних будинків теж мінялися, але не одночасно. Наприклад, нові номери давали, коли перерозподіляли стару ділянку або коли старий будинок зносили і будували новий.
Будинки, які добудовувалися пізніше отримували згодом наступні вільні номери. Таким чином, конскрипційна система мала, як правило, хронологічний порядок. Чим нижче число конскрипційного номеру, тим старший будинок у районі.
У 1871 році була введена система послідовної нумерації і офіційного найменування вулиць, однак конскрипційні номери продовжували вживатися будівельниками до початку 20-го століття.
Деякі з цих конскрипційних номерів можна і сьогодні відшукати на будинках Львова. Таблички з номерами мали різний вигляд. На одних був вказаний лише номер, інші містили додаткові позначення, такі як: „No.” або „No. Konskr.” – польське скорочення від „конскрипційний номер.”
Переважна більшість номерів знаходиться ззовні будівель. Однак, я таки знайшла один зразок, який знаходиться в інтер’єрі. Саме таких внутрішніх номерів, я багато зустрічала у Відні та один бачила в Перемишлі.
Два номери на фото вище, знаходяться на будинках в cередмісті, і, відповідно, не містять позначення дільниці.
Джерело: http://forgottengalicia.com/
Чи можна вказати адреси, де збереглися конскрипційні номери? Особливо цікаво в інтер’єрі. Наперед дякую