Як стверджують дослідники, до середини XX ст. цей кам’яний стовп з рельєфами й написами можна було вважати найдавнішою збереженою пам’яткою подібного роду у Львові.
Жахлива пожежа 1527 року знищує львівське середмістя, яке довгі десятиліття оговтувалось від трагедії. Водночас подія послугувала поштовхом до розбудови передмість, зокрема західного, у напрямку Сокільницької дороги.
Спорудження колони пов’язане з львівською патриціанською родиною Сикстів.
Один із представників цієї родини, Томаш, у 1548 р. викупив міський лан, що простягався до межі Кульпаркова, і заклав там фільварок – Сикстуську колонію. Будинок цього фільварку стояв до 1873 р. поблизу сучасної вул. Каменярів. Відповідно, і лан, і дорога, що вела від міста до садиби, отримали назву “Сикстуських” ( сучасна вул. Дорошенка ).
Наприкінці XVI століття ( орієнтовно 1580 року ) Сиксти поблизу свого фільварку встановлюють колону– кам’яний стовп, що вірогідно слугував межею володінь, або пам’ятним знаком.
Грані колони були вкриті сценами Розп’яття Христа і латинськими написами. На колоні стояв куб у вигляді каплички, також із гранями і зображеннями : Ісуса на хресті, зі стоячими під хрестом Богородицею та Апостолом Йоаном, а в арочній ніші – постать святого у чернечій сутані з розп’яттям у руках. Найвірогідніше – це зображення Св. Франциска Асизького.
Верхівку стовпа Сикстів увінчував хрест.
За припущенням, саме від цього хреста і отримала назву найдавніша вулиця дільниці Новий Світ : Штандівська – Хрестова – Потоцького – Зігфрідштрассе – Пушкіна – Ген. Чупринки, яка починалася навпроти нього.
У 1600 році, поблизу колони, коштом шляхтянки Анни Пстроконської була споруджена капличка для домініканок, що стала основою костелу Св. Марії Магдалини.
Ймовірно на поч. XVIII , на наріжнику паркану, що огороджував каплицю, поблизу входу до саду, з’являється барокова скульптура святого Яна Непомука.
Час не пошкодував пам’ятки – пошкоджені 1939 року верхівка у вигляді каплички і хрест, сусідня фігура св. Непомука, остаточно зникають у радянський час, написи було затерто цементним розчином …
На завершення наведу рядки з праці польського дослідника Е. Моняка, про костел Марії Магдалени і його околиці, написані ще у 1927 році :
” … у пізніші часи домініканці прибудували ( до стовпа авт. ) з лівого боку граничний мур, що оточує сад плебанії, а з правого, між ним та будинком плебанії, збудовано браму, що провадить до саду. Так утворився закуток, що служив для скидання сміття та піску, а через те, що його закривають гілки дерев, цей пам’ятник втратив свій вигляд і залишився незауваженим та занедбаним. Шкода, що цю стародавню пам’ятку з 1580 р. так скривджено.”
Використані джерела :
http://www.lvivcenter.org/ , http://lv.at.ua/ , http://www.uk.xlibx.com/
