Будинок у стилі неоренесансу на розі вулиці Академічної, 1 (тепер проспект Шевченка) та площі Галицької, 15 був споруджений у 1872 році за проектом архітектора Філіпа Покутинського для розташування Галицького акційного іпотечного банку.
У Львові це одна з перших будівель в цьому стилі, який згодом став дуже популярним у місті. У флігелі містились квартири працівників.

У 1879 році під керівництвом Зигмунта Кендзерського було укріплено фундамент, а у 1895 під його ж керівництвом добудовано ще один флігель. З боку вулиці Кривої (сучасна вулиця Нижанківського) з 1870 до 1892 років перебувало Товариство імені Тараса Григоровича Шевченка (майбутнє НТШ) та його друкарня. У 1921 році було добудовано четвертий поверх.

На Різдво 1936 року в будинку давнього Іпотечного банку було відкрито кінотеатр “Європа”. Найкомфортніший львівський кінозаклад, кінотеатр “Європа” розташувався у подвір’ї колишнього Галицького іпотечного банку у прибудованій споруді з глядацьким залом та балконом, загальною кількістю на 704 місця. Його власниками були: Адольф Блясбаґ (Blasbag) – також керівник кінотеатру, Макс Анґстрайх (Angstreich) та Павел Меллер (Meller), кожному з яких належала рівно третина. Кінотеатр був одним із найбільших та успішних кінотеатрів Львова.

З приходом радянської влади кінотеатр отримав приставку “імені Леніна” і так діяв до 1941 року. Під час німецької окупації тут було розміщене відділення кримінальної поліції – “Кріпо”.

З 1946 р. по 1991 р. – кінотеатр називався “Україна”. Він був розрахований спочатку на 732, а з 1989 – 666 місць. В “Україні” завжди показували кращі і найновіші фільми, до середини 1960х років у фойє грав джаз-оркестр (15 осіб), що виконував всі модні пісні. Саме тут починала свою кар’єру співачка Юлія Пашковська.

В кінотеатрі працював буфет. За день в кінотеатрі відбувалось 6-8 кіносеансів. З обох сторін входу до кінотеатру “Україна” були розташовані рекламні щити,що анонсували найближчі за часом кінопокази. На афіші обов’язково була присутня інформація щодо кількості та часу кіносеансів, а також мінімальна інформація про стрічку.

Кінотеатр “Україна” діяв до 2006 р., поступово втрачаючи колишню славу, спочатку через конкуренцію – з відкриттям нових, більш сучасних кінотеатрів “Мир”, “Львів”, згодом – через занедбаність.

З часу незалежності і до 2007 року кінотеатр перейменували в “Галицький центр кіномистецтв”. Частину приміщень по проспекту Шевченка здали в оренду арт-кав’ярні “Вавилон”. У 2000 році планувалось провести реконструкцію, але це не втілили в життя і з того часу частина площі кінотеатру здавались в оренду під торгові площі.

У 2006 році розглядався проект реконструкції будівлі під ТРЦ, в якому мав розміщуватись і кінотеатр. У 2007 р. було демонтовано прибудову глядацького залу і розпочаті роботи. На місці знесеного кінозалу було проведено археологічні дослідження, знайдено стару криницю XV-XVI ст.

Також у різний час в приміщення будівлі були розташовані Міжнародне товариство спальних вагонів, бюро подорожей і спілка експорту дерева, за часів СРСР від повоєнних років і до 1960х тут містився Технікум житлово-комунального господарства разом із гуртожитком, від часів СРСР тут – Управління комунального майна міськради, від часів незалежності – селянський банк “Дністер”, телерадіокомпанія “Люкс”.
Лідія ГЕРШУНЕНКО