Сьогодні пропонуємо прогулятись тихою вуличкою Львова – вулицею «Просвіти». Вулиця «Просвіти» – вуличка у Личаківському районі міста Львова, яка сполучає вулиці В.Винниченка та вулицю Короленка.
Від початку ХІХ ст. вулиця називалася Кармелітанською дорогою, оскільки проходила повз монастир ордену кармелітів босих. З 1849 р. звалася Дорогою до Францисканського костелу (збудований у 18 ст., сучасна вулиця Короленка), з 1865 р. – вулиця Поштова, бо у маєтку Коморовщина був поштовий заїзд з якого вирушали диліжанси до Відня. З 1871 – вулиця Кармелітська, за часів нацистської окупації – Румунська, на честь союзників Німеччини у війні. З 1944 року – вулиця Чарльза Дарвіна, а з 1993 року – вулиця «Просвіти», названа так на честь 125 – річчя українського культурно – освітнього товариства в Галичині.
В основному, будинку на цій вулиці збудовані у стилі класицизму. За Польщі у будинку № 2 було Староство, Державне водне управління, Окружне і повітове земельне управління, Кураторій шкільного округу та шкільної інспекції, редакція «Газети Львівської», за совітів – Обласний військовий комісаріат Ленінського району, з 1960 – х років – школа – інтернат №2, яку від 2018 року перетворено на ліцей «Просвіта» Львівської міськради.
У будинку №4 до 1934 року містилось Окружне страхове управління та Управління еміграції, а за часів радянської влади – Сталінський районний комітет Компартії України, Сталінський районний комітет комсомолу, відділ народної освіти, Сталінський виконком районних рад депутатів трудящих, Сталінське районне бюро ЗАГС, прокуратура Сталінського району, Сталінська районна інспекція пожежного нагляду, Сталінська районна інспекція держстраху. На даний час тут розташоване Управління освіти і науки Львівської облдержадміністрації.
Будинок № 6 збудований на межі ХІХ і ХХ ст. у стилі віденської сецесії. Належав директору львівської торгово – промислової палати Лазарусу Блоху.
У будинку №8 за часів Польщі була торгівля худобою «Цехус».
У сквері між вулицями Лисенка, Короленка та Просвіти у радянський період стояв пам’ятник Олександру Гаврилюку (1911 – 1941 рр.) – західноукраїнському радянському письменнику. Монумент був відкритий у грудні 1981 року; його авторами були скульптори – Еммануїл Мисько, Дмитро Крвавич та архітектор Мирон Вендзилович. У роки незалежності цей пам’ятник було демонтовано, а на його місці 8 травня 1994 року на цій площі було встановлено пам’ятник «Просвіті» з нагоди 125 – річчя цього товариства.
Пам’ятник являє собою колону з сірого граніту, яка встановлена на трьох круглих полірованих блоках. Перед колоною – жіноча постать з бронзи, яка обіймає підлітка. Це символ Матері – України. Колону увінчує королівська корона Данила Галицького, яка символізує українську державність. Під короною розташований герб України – Тризуб, а також герби українських земель.
Мар’яна ІВАНИШИН
Джерела :
- Лемко І., Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова. – Л.: ‘‘Апріорі’’, 2009. – 528 с.: 574 іл.;
- https://photo-lviv.in.ua/ploscha-frantsyskanska/.
