Сьогодні ми сприймаємо філіжанку кави як символ затишку та дружньої розмови, але ще сто років тому вихід «на каву» був справжнім соціальним викликом для жіноцтва. Довгий час львівські заклади лишалися суворо чоловічими територіями, де панував запах міцного тютюну та гучні політичні суперечки. Про те, як львівські пані змінили кавовий етикет, перетворивши суворі заклади на вишукані цукерні, читайте у нашому матеріалі. А відчути смак тієї епохи та зануритися в атмосферу магічного міста допоможе наш партнер — Торгова Марка Кава Старого Львова, яка відроджує рецептури та настрій легендарного Belle Époque у кожному зерні.
Битва за простір: Від «чоловічого клубу» до дамського салону
Наприкінці XIX століття кав’ярня у Львові була місцем, де вирішувалися долі нафтових родовищ та результати виборів до Сейму. Поважній пані зайти туди без супроводу батька чи чоловіка було майже неможливо — це вважалося викликом суспільній моралі [2, 7].
Однак на зламі століть ситуація почала змінюватися. З’явився новий тип закладу — цукерня (кондитерська). На відміну від кав’ярень, де «пили політику», у цукернях «пили насолоду». Це був перший крок до жіночої емансипації в публічному просторі міста.

Секрети Залевського: Кава як декорація
Найпрестижнішим місцем для жіночих візитів була цукерня Людвіга Залевського на вулиці Академічній, 10 (нині проспект Шевченка). Залевський був не просто кондитером, він був геніальним маркетологом.
-
Цікавий факт: Вікна цукерні Залевського були величезними вітринами, де виставлялися справжні скульптури з шоколаду та марципанів. Кажуть, що львівські пані навмисно обирали столики біля вікна, щоб їхні нові капелюшки та профілі бачив увесь «львівський корзо» (прогулянка центром міста) [1, 9].
-
«Кавовий шпіонаж»: Саме у Залевського з’явилися перші великі настінні дзеркала, розташовані під певним кутом. Завдяки їм пані могла бачити, хто заходить у двері або хто сидить за її спиною, не повертаючи голови — етикет того часу вимагав від жінки стриманості, але не забороняв цікавості [10].

«Кава з бітками» та десерти-легенди
Смакові вподобання дам докорінно змінили львівське меню. Жінки не любили гіркої, чорної як смола кави, яку пили пани за грою в карти.
-
Кава «з бітками»: Це була міцна кава, в яку додавали щедру порцію збитих вершків («біток»). Напій став настільки популярним, що цукерня Міхала Михальського (вул. Академічна, 4) щодня замовляла десятки літрів свіжих вершків із навколишніх фільварків, аби задовольнити запит дам [3, 5].
-
Десерти для пліток: До кави подавали «андрути» (витончені вафельні торти), «галяретки» (желе) та славнозвісний львівський «сирник», рецепт якого кожна поважна пані намагалася вивідати у цукерника, але той тримав його у суворій таємниці.

Етикет «Fünf-Uhr-Tee» по-львівськи
Близько 17:00 у львівських цукернях починалася година «п’ятої кави». Це був час, коли чоловіки ще були на службі, а жінки вже завершили візити до модисток.
-
Цікавий факт: Саме в цей час у цукернях дозволялося читати не лише серйозні газети, а й ілюстровані модні журнали з Парижа та Відня. Львівські пані були одними з найбільш стильних в Австро-Угорській імперії саме завдяки «бібліотекам» у цукернях [6, 9].
-
Роль «цукерничок»: Обслуговували пань молоді дівчата-продавчині. Вони мали бути не лише ввічливими, а й вміти підтримати розмову про новинки сезону, при цьому залишаючись максимально непомітними.
Аристарх БАНДРУК
Список використаних джерел:
-
Лильо І. Гастрономічна мандрівка Львовом. — Львів: Центр Європи, 2016. — С. 58-62.
-
Козицький А. (ред.) Енциклопедія Львова. Том 2. — С. 345-348.
-
Котлобулатова І. Львів на фотографії. 1860-2006. — С. 144.
-
Центр міської історії. Проект “Інтерактивний Львів”. “Простір дозвілля: цукерні” [lvivcenter.org].
-
Газета “Діло”. — № 12 від 18 січня 1908 р. (Реклама солодощів).
-
Kurjer Lwowski. — № 45 від 14 лютого 1902 р. — С. 2.
-
Мудрий М. Львів: місто, суспільство, культура. — С. 188-192.
-
Харчук Х. Архітектура львівських цукерень. — С. 76.
-
Яворський Ф. Про сірий Львів. — С. 102-105.
-
Стаття: “Солодкий Львів: історія цукерень” // Сайт «Фотографії старого Львова» [photo-lviv.in.ua].










