Сьогодні мова піде про 10 фактів з історії будинку по вул. Городоцькій, 36, відомому мешканцям міста Лева як Львівський академічний драматичний театр ім. Лесі Українки, а старшому поколінню – театр ПриКВО.
- У XVIII ст. ділянка, яку згодом займатиме будинок, належала монахам – августинцям, а у XIX ст. костелу св. Анни. На поч. XX ст. архієпископ Юзеф Більчевський ініціює будівництво Католицького дому для Спілки католицьких товариств міста і доброчинних закладів із заздалегідь запланованим театральним залом. Головою Спілки католицьких товариств був професор Львівської політехніки Максиміліан Тульє, відомий спеціаліст із будівництва мостів і залізобетонних конструкцій.
- Побудову «Католицького дому» було розпочато у 1909 році за проектом архітекторів Зиґмунда Кендзєрського та Адама Опольського у модернізованих неоготичного та неороманського стилів. В процесі будівництва використовувалися найновіші, на той час технології та матеріали, в тому числі залізобетон. В будівлі було влаштовано новаторські, в ті часи, системи центрального опалення, каналізації та електричного освітлення.
Чільний фасад Католицького дому прикрашали великі скульптури Божої Матері та Св. Йосифа авторства львівського митця Антоні Попіля. Це була остання робота скульптора. Після комуністичного панування тут залишилися лише порожні консолі Верхівку центрального ризаліту прикрашав великий ягеллонський орел, вкритий срібною бляхою, який також не зберігся.
- На першому поверсі будівлі містилися приміщення для крамниць зі складами, де продавали вино, виготовлене в монастирях, годинники, релігійну біжутерію. Також тут містилася редакція ” Газети недільної “. Поруч були помешкання для монахинь з окремим входом з подвір’я.
На другому поверсі будинку був розташований просторий холл і буфет. З холлу пара дверей вела до театральної зали, яка 420 крісел і до 200 місць для стояння. В партері розміщено також 14 лож і амфітеатр на 80 місць. Також на другому поверсі містилися канцелярія, різні гуртки. У флігелі – канцелярія і спальні інтернату для хлопців ім. Св. Станіслава Костки.
- Великий зал Католицького дому орендував кінотеатр, котрий у різні часи мав різні назви: “Ілюзіон” (1911), “Стелла-Маре” (1911), “Геліос” (1911-1912), “Перлина” (1912-1916), “Народний кінотеатр Червоного Хреста” (1916-1918), “Світанок” та кіноклуб “Авангард” (1932-1944).
У міжвоєнний період у будинку деякий час функціонував Малий міський театр, де ставилися камерні п’єси. Після війни в ньому кілька років працював Львівський театр музичної комедії.
- У 1946 році у Львові був утворений Прикарпатський військовий округ (ПриКВО) при якому організували театр російської драми. Для цього у 1954 році театру передали будинок колишнього «Католицького дому», а театр музичної комедії переїхав до Одеси.
Із проголошенням Незалежності України театр отримує назву Театр Української Армії та стає першим армійським театром, який переходить на українську мову. У 1995 році театр перейменують у Драматичний театр Західного оперативного командування. У 2008 році театр був переданий на баланс міста та отримав назву Муніципального театру.
У 2011 р. він стає Львівським драматичним театром ім. Лесі Українки, який у 2017 році отримав статус «академічного»
Софія ЛЕГІН
Джерела:
- Мельник І. Краківське передмістя та західні околиці Королівського столичного міста Львова. – Львів: Центр Європи, 2011
- http://teatrlesi.lviv.ua/istoria/
- http://www.lvivcenter.org
- https://uk.wikipedia.org/
