Дата 15 лютого 1929 р. є знаковою в діяльності клубу. По 4-х роках просвітницької, організаційної праці та численних лещетанських прогульок та виїздів в гори були організовані і проведені повноцінні змагання з “лещетарського бігу на 18 км” або за сучасною термінологією – з лижних перегонів.
Довжина траси і характер місцевості вказують, що це не був розважальний “корпоративний” захід, а повноцінні змагання для підготованих спортовців. Траса починалась від ресторану на Погулянці, далі долиною Медунки до Чортових скель, а потім зворотньою дорогою до місця старту.
Також змагались жінки та юніори на коротших трасах 3 і 6 км. Загальний набір висоти на трасі 18 км складав 391 м.
Завдяки детальному репортажу в газеті ДІЛО за 23.02.1929 р. маємо докладний опис учасників і переможців змагань.
Першими прийшли брати Мрици, третій Рак. Відзначено добрий результат голови КЛК Володимира Паньківа, який прийшов четвертим, а в класі “сеньйорів” став переможцем.

Серед жінок переможцем стала Нуна (Анна) Говикович, далі місця розподілили між собою Оля Струмінська , Дарка Федак, К.Гвоздецька, З.Свистунівна.
Судівство здійснювала комісія під проводом проф. Степана Гайдучка, інж. Шепаровича, Макарушки, Старосольського, Врецьони і Жарського.

Змагання викликали широке зацікавлення публіки та українських установ. Фундаторами індивідуальних та мандрівних(перехідних) нагород стали “Маслосоюз”, часопис “Новий час”, “Червона калина“, книгарня Наукового Товариства ім..Шевченка, інж.Шепарович, п.І.Левицька.
Урочисте нагородження відбулось в залі “Української Бесіди”. Переможці в різних номінаціях отримали золоті, срібні, бронзові жетони, книги та лижі. Вечір продовжився розважальною програмою ”в котрій присутні могли подивляти мистецький спів нашого знаного співака д-ра Тисяка, який своїми піснями очаровував слухачів”(ДІЛО, 23.02.1929). Програму закінчив перегляд спортивних фільмів.
Безцінними свідченнями цієї події є кінокадри зняті Олександром Пежанським на змаганні. Про це стало відомо підчас відеоконференції з п.Дарією Ярошевич, дочкою О.Пежанського , яка відбулась влітку 2021 р. в рамках Львівських Фотофестин , проведеними Львівським Фотомузеєм. В цьому ж році п.Д.Ярошевич передала з США в Україну кіноплівку, яка була оцифрована Львівським Фотомузеєм. Оцифрування було непростим, оскільки фільм знятий на плівку фірми Pathe, формат 9.5 mm з перфорацією посередині між кадрами.
Кінопроектори для такої плівки велика рідкість, але в скорому часі проблема була вирішена за допомогою дитячого проектора, придбаного на одному з інтернет –аукціонів.
Жодних сумнівів, що це змагання КЛК немає, на кінокадрах багато впізнаваних облич. Так, на 00:14 сек на передньому плані Юліан Мудрак- економіст, громадський діяч, член НТШ, на 00:36 сек під №10 фінішує Володимир Паньків, 00:46 зправа в окулярах з наплічником Степан Гайдучок,01:13 Маруся Мудрак, а на 01:58 сам автор Олександр Пежанський.
В подальшому змагання на Погулянці стали традиційними. Вже в наступному році КЛК організував міжклубові змагання, в яких взяли участь команди Українського Студентського Спортового Клубу, УСК (Академічна гімназія), спортивні товариства ”Сагайдачний” та “Україна”. В наступні роки КЛК проводив змагання у Львові, Славську і Ворохті з різних видів лижного спорту.
Після побудови в Славську домівки клубу, проект якої безкоштовно виконав архітектор Олександер Пежанський, в Славську почали проводити краєві зимові олімпіади. В них змагались у всіх лижних дисциплінах багато українських клубів Галичини.
Фільм про перші лещетарські змагання є цінним історичним документом, недарма його автор О.Пежанський беріг його підчас вимушеної еміграції до Польщі, пізніше до США, і в тому що він повернувся в Україну є велика історична справедливість.
Висловлюємо щиру шану і подяку п.Дарії Ярошевич за збережений і наданий фільм.
Ігор ТКАЧИК