Уже стало традицією висвітлення на сторінках Фотографій старого Львова інформації про старі та знищені храми Львівщини. Сьогодні мова піде про філіальну каплицю Матері Божої Королеви Корони Польської у Кугаєві, яка перебуває у стані руйнації.
Інформації з історії села Кугаєва у відкритих джерелах є дуже мало. Фактично тільки те, що розташоване поселення на південь від Львова за 4 км. на схід від стрийської траси і, що у селі є дві старі святині.
Достатньо добре описано та досліджено стару, бойківського типу, дерев’янну церкву Богоявлення Господнього, збудовану 1693 р. Ця пам’ятка архітектури національного значення стоїть фактично при в’їзді до села.
Недалеко від церкви розташована ще одна святиня — неоготична каплиця Матері Божої Королеви Корони Польської споруджена у 1913 р. Інформації про неї ще менше. Відомо, що в кінці ХІХ ст. Кугаїв належав до парафії у Вовкові.
Але нам пощастило. Історією зведення каплиці з нами поділився краєзнавець, дослідник, редактор історико-краєзнавчого альманаху “Щит Деревацький” Андрій Книш. “Від незапамятних часів у Кугаївській церковці, кілька разів до року пробощ римо-католицький з Вовкова відправляв Богослужіння, але у 1909 році греко-католицький священник Олександр Петро Мійський, після тривалого конфлікту заборонив йому вхід до церкви. Цей вчинок здивував навіть місцевих селян русинів.
Від цього часу в Кугаєві був створений комітет будови римо-католицької каплиці, до якого увійшли ксьондз Францішек Іваніцкі як голова, ксьондз Нестор Шукальскі як заступник голови, Еміль Уромскі – секретар і рільники Ян Каліцінський, Миколай Герус, Міхал Кулик, Бенедикт Франчук, Ян Лазньовскі, Станіслав Кошелінскі і Ян Вонсович.
Місцеві поляки зголосились з офірами на будову каплиці. Безкоштовно звозили будівельні матеріали, каплиця швидко зростала, а 29.06.1913р прибув до Кугаєва найпревелебніший біскуп Бандурський для освячення каплиці і від цього часу, що третю неділю тут відправлялось Богослужіння. Каплиця стала прекрасою села, адже збудували її у найкращому місці під покровом Матері Божої Королеви Корони Польської. Щорічно у першу неділю травня тут відбувалися дуже урочисті відпусти, на які прибувала ціла парафія. У 1930 році на площі перед каплицею було встановлено пам’ятний знак на честь польських жовнірів, що полягли у боротьбі з більшовицькою навалою”.
На сьогодні святиня повністю заросла деревами та чарником, покрівля збережена лише частково, сигнатурка каплиці та хрест провалились в середину, замість вікон залишилися металеві грати, в інтер`єрі – залишки вівтаря та розкидані по підлозі фрагменти різьблених елементів. Дерев’яними гвинтовим сходами можна піднятися на хори, але дуже обрежно, бо на горі чималенька дірка.
Коли місцеві мешканці побачили нас з фотоапаратами біля храму, то одразу сказали, що нічого уже там немає для фотографування, все розвалено і додали: “Як будете йти, то двері зачиніть за собою”. Хоча каплиця настільки заросла кущами, що ми заледве пробралися до тих дверей.
На сьогодні стан святині залишає бажати кращого. Ще трохи часу і вона, внаслідок погодних умов та недбалості перетвориться на руїну, зрештою як багато подібних храмів на території Львівщини. Тішить тільки те, що хоч птахи знайшли собі притулок у каплиці і звили тут гнізда.
Софія ЛЕГІН
Фотографії Старого Львова щиро вдячні за надані старі фото та історичну довідку Андрієві Книшу.
