Кам’яниця Шульців. Невідомий Львів

Підзамче завжди було особливим районом Львова. До кінця ХVIII ст. територія між річкою Полтвою та Високим Замком не підпорядковувалася місту. Тут, переважно, мешкали бідні люди та євреї.
Наприкінці XVIII ст. частину північних околиць приєднали до Львова – утворилося Жовківське передмістя. Район зберіг свою іншість, “приміський” характер.

Тепер Підзамче вирізняється хіба незаслуженою неувагою. Чиншові кам’яниці кінця ХІХ – початку ХХ століття у столітті ХХІ майже нікому не потрібні, тим паче, у непопулярному районі, який рідко відвідують туристи. Тут немає “концептуальних” закладів харчування, про мультикультурні особливості Підзамче забуто, а людські натовпи снують хіба із однойменної залізничної станції. Кілька кроків від вокзалу – і ось вона – перлина житлової забудови району – вілла-кам’яниця Шульців. Чи звертають на неї, облуплену, увагу? Та ні. Отаке неатракційне Підзамче.

Кам’яницю на вулиці Богдана Хмельницького, 56 (тоді – вул. Жовківська) у 1896 році звели брати Ян і Кароль Шульц – для того, щоб у ній оселитися.

Яна Шульца називають основоположником львівської сецесії. Серед його відомих робіт – вілла Гломбінської на вул.Драгоманова, 48, житловий будинок з аптекою “Під золотою зіркою” (Міколяша) на Коперника, 1, військове казино на вул. Фредра, 1.

Готичний напис під вікном другого поверху кам’яниці польською мовою повідомляє: “Ян і Кароль Шульц, архітектори та власники, цей дім збудували для власного вжитку. Рік 1896”.

Будинок збудований у стилі неоренесансу з елементами маньєризму і є прикладом елітного житлового будівництва в “австрійському” Львові.

ЦІєї осені кам’яниця Шульців отримала оновлену браму. Її відреставрували у рамках проекту “Ревіталізація Підзамче”. Облущені потріскані стіни – залишилися. І у цьому будинку, і у не менш красивому сусідньому (Богдана Хмельницького, 58).

Залишається лиш сподіватися, що повернення до життя Підзамче – відбудеться. Не можна втратити.