Тролейбусне депо – це підрозділ транспортної компанії, яке забезпечує експлуатацію і ремонт рухомого складу – тролейбусів. Перше тролейбусне депо у Львові було створено іще у далекому 1952 році і знаходилося на території трамвайного депо № 1 на вулиці Городоцькій, 185. Із 1964 року працює велике тролейбусне депо на вулиці Тролейбусній. Сьогодні «Фотографії Старого Львова» розкажуть про історію тролейбусного депо нашого міста.
Перші плани будівництва тролейбусних ліній у Львові датуються 1909 роком – тоді керівник Львівського трамвая Йозеф Томицький – видатний інженер-електротехнік, запропонував збудувати в місті кілька ліній безколійного електричного омнібусу, тобто тролейбусу. Ці лінії мали зв’язати центр міста із Високим Замом, крім того планувався запуск тролейбусів по вулицям Кадетській та Стрийській до верхньої частини Стрийського парку (площі Виставки) та до Городоцької рогачки. Проте на своєму засіданні в кінці травня 1909 року Електрична комісія Львівського магістрату відхилила пропозицію про будівництво тролейбусних ліній, тому на Високий Замок збудували трамвайну лінію.
У період між двома світовими війнами тролейбусний транспорт став вельми популярним. Справа в тому, що будівництво тролейбусних ліній вартувало значно дешевше, а ніж трамвайних. Щоправда у Польщі (Другій Речі Посполитій) популярність до тролейбуса прийшла значно пізніше – першу тролейбусну лінію було збудовано у 1930 році в Познані. Що ж до Радянської України, то першу тролейбусну лінію було збудовано у 1935 році в столиці Києві. Будівництво тролейбусних ліній у Львові обговорювалося у 1938-1939 рр., проте у відкритті тролейбусного руху Львів випередили Чернівці, які знаходилися у міжвоєнний період під владою Румунії – офіційною датою відкриття тролейбусного руху в обласному центрі Буковини є 1 лютого 1939 року.
У повоєнний час у 1947 році під час розробки першого радянського Генерального Плану Львова було запроектовано створення в місті тролейбусного руху. У червні 1947 року проектна контора «Укркомунпроект» із Харкова розпочала проектування перших тролейбусних маршрутів Львова. Один із тролейбусних маршрутів мав поєднати центр міста із аеродромом на Скнилові (із заїздом на вокзал). Інший маршрут мав поєднати центр міста із Львівським автозаводом на вулиці Стрийській.
Тролейбусне депо мали спорудити на території трамвайного парку № 1 н вулиці Городоцькій, 185. Тут мав постати профілакторій, де мав проводитися нічний передрейсовий технічний огляд тролейбусів, щотижневий денний огляд електротранспорту і поточний ремонт машин. Проектні роботи у 1947 році завершилися, але реальне будівництво тролейбусних ліній так і не розпочалося. У 1951 році для підготовки тролейбусного руху було демонтовано трамвайні колії із проспекту Свободи.
Навесні 1952 року було ухвалено постанову «Про невідкладні заходи щодо розвитку міського господарства Львова», яка була затверджена Радою Міністрів України 1 травня 1952 року. Відповідно до цього документу в 1952 – 1953 роках планувалося збудувати у Львові тролейбусну лінію довжиною 10,5 км. загальною вартістю 7,2 млн. рублів, в тому числі перша черга – 7,3 км. вартістю 4,2 млн. грн. Першу чергу тролейбусної лінії планувалося здати в експлуатацію до 7 листопада 1952 року.
Набір персоналу для майбутнього тролейбусного депо розпочався у червні 1952 року. У газеті «Вільна Україна» 3 червня 1952 року було опубліковано оголошення «Управління Львівського трамвая оголошує набір шоферів із трирічним стажем у школу водіїв тролейбусів. Набір проводиться до 10 червня 1952 року. Довідки в управлінні трамвая за адресою: вул. Суворова, 2. Дирекція». Таким чином було набрано 29 курсантів. Вони поїхали до Києва для чотирьохмісячного навчання у Тролейбусному депо № 1. Курсами водіїв тролейбусів керував інженер київського тролейбусного парку М. Покришевський. Персонал ремонтників майбутнього тролейбусного депо теж проходив навчання у тролейбусному депо Києва – його набрали із електриків та механіків трамвайного депо.
Роботи по будівництву тролейбусної лінії від площі Міцкевича до головного залізничного вокзалу розпочалися у середині червня 1952 року. Одночасно із цим почалося будівництво тролейбусного депо-бокусу на території трамвайного депо № 1 на вулиці Городоцькій, 185. Перші п’ять тролейбусів Львова мали бути моделі МТБ-82Д, їх мали виготовити на Заводі імені Урицького в місті Енгельсі Саратовської області.
Монтаж контактної мережі на першому трамвайному маршруті міста Львова завершили 5 жовтня 1952 року. Проте Завод імені Урицького не встиг до 7 листопада 1952 року виготовити і доставити до Львова замовлені тролейбуси. Машини прибули залізницею лише 8 листопада 1952 року і того ж дня були доставлені на територію першого тролейбусного депо. На той час персонал тролейбусного депо складався із 40 працівників, які пройшли стажування у Києві.
Із 9 листопада 1952 року почалася обкатка лінії, а 11 листопада підприємство міського електротранспорту Львова перейменували із Львівського трамвайного тресту в Львівське трамвайно-тролейбусне управління. Керівником ЛТТУ став Семануїл Захарович Ванштейн, а головним інженером – Половенко Сергій Васильович. Львівське трамайно-тролейбусне управління входило у систему Міністерства житлово-комунального господарства УРСР і безпосередньо підпорядковувалося Управлінню комунального господарства Львівської міської ради.
Рух тролейбусів із пасажирами розпочався 27 листопада 1952 року. У перший день на маршрут вийшло 4 тролейбуси, якими керували водії Н.С. Мистюк, Б.І. Пурський, І.Р. Троян та А.В. Дубенкова. Першим на лінію вийшов тролейбус із деповським номером № 4, яким керував Іван Романович Троян, який раніше працював водієм трамвая. Вартість квитка на проїзд у львівському тролейбусі на початку становила від 20 до 50 копійок в залежності від довжини поїздки. Згодом вартість проїзду в трамваї була встановлена в розмірі 30 копійок, а у тролейбусі – 40 копійок без залежності від довжини поїздки.
Про початок роботи тролейбусного депо Львова розповідав Микола Каленович Малюта – один із його найперших працівників: «У тролейбусному депо я працював із перших днів його існування. Потрапив до числа водіїв, яких послали до Києва освоювати нові спеціальності. Нас, ремонтників, в цій групі було вісім чоловік. Слюсар М. Гашпер, майстер О. Князев, інженер М. Заболотний.
Трохи згодом у Львові була створена перша школа водіїв тролейбусів. Я успішно закінчив її. І ось мій перший рейс у день відкриття руху. Коли вийшов на вулицю наш первісток, від пасажирів не було відбою, так кортіло усім хоча б раз прокататися».
На момент відкриття тролейбусного руху будівельні роботи по спорудженню профілакторія тролейбусного депо іще тривали – вони закінчилися тільки наприкінці 1952 року. Паралельно із спорудженням тролейбусного профілакторію на території трамвайного депо № 1 проводилося спорудження тягової підстанції № 3, від якої живляться трамвайні лінії по вулицям Городоцькій та Чернівецькій, а також тролейбусна контактна мережа.
Початково профілакторій тролейбусного депо Львова був розрахований лише на 8 машин, але уже в 1953 році на балансі Львівського трамвайно-тролейбусного управління (ЛТТУ) було уже 19 машин. Отож, у планах розвитку тролейбусного руху у Львові на VI п’ятирічку (1956 – 1960 рр.) було заплановано будівництво нового тролейбусного депо Львова на 100 тролейбусних машин. Для нового тролейбусного депо вибрали місцину на околиці Львова неподалік Львівського автобусного депо – нова вулиця поруч із депо отримала назву «Тролейбусна». В реальності будівництво тролейбусного депо ЛТТУ розпочалося лише у 1960 році. На той час у Львові налічувалося уже 38 км. контактних мереж тролейбуса і 60 машин.
У перші роки тролейбусне депо Львова здійснювало лише роботи по технічному обслуговуванні тролейбусів і їх аварійний ремонт. Для проведення планових капітальних ремонтів тролейбуси МТБ-82Д відправляли зі Львова на Київський завод електротранспорту імені Дзержинського та Сокольницький вагоно- та автобусоремонтний завод до Москви. Так само на КЗЕТі проводився ремонт найбільш складних вузлів електрообладнання тролейбусів.
Із 1962 року на маршрутах Львова почали експлуатуватися тролейбуси «Київ – 2» виробництва Київського заводу електротранспорту. У рік 10-річчя львівського тролейбуса щоденний випуск тролейбусів складав 57 машин, які щоденно перевозили біля 120 тисяч пасажирів. У червні 1963 року на Львівському автобусному заводі було виготовлено перший серійний тролейбус ЛАЗ-695Т, в основу якого було покладено тролейбус БТЛ-62, складений на основі кузова автобуса ЛАЗ-695Б.
Нове тролейбусне депо на вулиці Тролейбусній почало свою роботу 16 серпня 1964 року. Воно було розраховане експлуатацію на 100 тролейбусних машин, його площа складала 4 гектари. До нового тролейбусного депо було прокладено службову тролейбусну лінію по сучасній вулиці Рубчака. Старе тролейбусне депо було переобладнане у цех обслуговування німецьких трамвайних вагонів «LOWA» та «Gotha». Станом на 1964 рік у Львові експлуатувалося 100 тролейбусів моделей МТБ-82Д, ЛАЗ-695Т та «Київ – 2», довжина тролейбусних ліній складала 44 кілометри. На території тролейбусного депо у 1963-64 рр. було споруджено тягову підстанцію № 5, яка живить тролейбусні лінії на вулиці Стрийській, Рубчака і Володимира Великого, а також забезпечує потреби тролейбусного депо.
У новому великому тролейбусному депо проводилося не лише технічне обслуговування тролейбусів та їх аварійний ремонт, але й планові ремонти – середній та капітальний. Для щоденного передрейсового обслуговування та щотижневого денного огляду тролейбусів у депо був споруджений цех профілакторію, планові ремонти проводилися у цеху капітального ремонту. Поруч із цехом, де проводилося розбирання/складання та кузовний ремонт тролейбусів розмістилися електроцех, дільниця ремонту пневматичного і гідравлічного обладнання та механічний цех із токарними, фрезерними та свердлильними верстатами.
У 1969 році завершилося виробництво тролейбусів «Київ-4» на Київському заводі електротранспорту ім. Дзержинського. Того ж року до Львова було передано перший тролейбус «Skoda 9Tr», який до того експлуатувався у Чернівцях, який у Львові отримав інвентарний № 186. В обласний центр Буковини на стажування відправилися водії тролейбуса зі Львова. Працівники тролейбусного депо стажувалися в Києві – у тролейбусних депо Київського ТТУ та на Київському заводі електротранспорту.
Із 1970 року до Львова почалися великі поставки сучасних чехословацьких тролейбусів «Skoda 9Tr» із заводу компанії «Skoda» в місті Острів-на-Огржі – до 1974 року було отримано 143 чеських тролейбусів. Одночасно тривало списання старих тролейбусів МТБ-82Д та невдалих за конструкцією ЛАЗ-695Т. Станом на початок 1973 року на балансі тролейбусного депо було іще 10 тролейбусів МТБ-82Д, 59 тролейбусів моделей «Київ-2» та «Київ-4», а також 109 тролейбусів «Skoda 9Tr» – загалом 178 тролейбусів, в той час, як депо було розраховано на обслуговування 100 тролейбусів. Отож, у 1973 році розпочалися роботи із розширення тролейбусного депо – його територія зросла до 6 гектарів. Реконструкція тролейбусного депо завершилася в 1976 році – тепер воно могло обслуговувати 200 тролейбусів.
До кінця 1970-х років із експлуатації у Львові було виведено більшість тролейбусів виробництва Київського заводу електротранспорту імені Дзержинського – на початку 1978 року на балансі ЛТТУ було лише 15 тролейбусів «Київ – 4». У 1980 році тролейбусний парк ЛТТУ складався тільки із чехословацьких тролейбусів «Skoda 9Tr».
Треба зауважити, що паралельно із реконструкцією тролейбусного депо ЛТТУ у 1970-х роках у Львові споруджували Львівський трамвайно-тролейбусний ремонтний завод на вулиці Городницькій. Цей завод спеціалізувався на ремонті німецьких і чехословацьких вузькоколійних (1000 мм.) трамваїв та чехословацьких тролейбусів «Skoda 9Tr». Потужність заводу – 400 капітальних ремонтів електротранспорту в рік. Завод почав працювати у 1978 році – на нього із тролейбусного депо тролейбуси «Skoda 9Tr» передавалися на плановий капітальний ремонт. До цього «дев’ятки» зі Львова передавалися на капітальний ремонт на Київський завод електротранспорту. Депо проводило переважно аварійні та середні ремонти тролейбусів.
Оскільки на початку 1980-х років весь тролейбусний парк Львова складався із чеських тролейбусів «Skoda 9Tr», для скорочення часу технічного обслуговування тролейбусів і підвищення його якості в тролейбусному депо Львова було запроваджено комплекс технічної діагностики зі спеціалізованими випробувальними стендами конструкції українського вченого Володимира Веклича – такі комплекси працювали у низці міст СРСР.
У 1970-х роках планувалося спорудження нової тролейбусної лінії у північно-східній частині Львова по сучасним проспекту Чорновола та вулиці Мазепи. В районі вулиці Варшавської планувалося спорудити іще одне тролейбусне депо. У 1975 році було затверджено комплексну транспортну схему Львова, яка передбачала розширення тролейбусної мережі. 19 грудня 1978 року тролейбуси маршруту № 13 рушили по маршруту вул. Зернова – вул. Грінченка. Проте плани будівництва нового тролейбусного депо в районі вулиці Варшавської так і не були реалізовані.
У 1982 році, коли львівський тролейбус святкував своє тридцятиріччя. В той рік ЛТТУ отримало останні 20 тролейбусів «Skoda 9Tr», загалом на балансі тоді було 245 машин. Із 1984 року почалася експлуатація нових чехословацьких тролейбусів «Skoda 14Tr» – спочатку було тільки 10 таких тролейбусів із деповськими №№ 500 – 509. Ці тролейбуси мали сучасні тиристорно-імпульсні системи керування тяговим електроприводом. У 1986 році в тролейбусному депо налічувалося 240 тролейбусів.
Якщо капітальні ремонти тролейбусів «Skoda 9Tr» у 1980-ті рр. проводилися на Львівському трамвайно-тролейбусному ремонтному заводі, то весь комплекс робіт по технічному обслуговуванню та ремонту тролейбусів «Skoda 14Tr» проводився силами тролейбусного депо ЛТТУ. Окремі комплектуючі направляли на ремонт на Київський завод електротранспорту.
У 1988 – 1990 рр. тролейбусне депо Львова отримало 80 тролейбусів «Skoda 14Tr», проте станом на початок 1990-х років 109 тролейбусів «Skoda 9Tr» вичерпало свій технічний ресурс і потребувало заміни на нові машини.
На початку 1990-х років почалося активне списання застарілих тролейбусів «Skoda 9Tr», випуск яких припинився іще у 1982 році. У 1992 році на балансі ЛТТУ перебувало 216 тролейбусів, але випуск машин на лінію становив лише біля 140 машин. Із 1994 року на баланс ЛКП «Львівелектротранс» почали поступати нові тролейбуси ЛАЗ-52522 виробництва Львівського автобусного заводу.
Обсяги капітальних ремонтів тролейбусів на Львівському трамвайно-тролейбусному ремонтному заводі у 1992 році істотно скоротилися. У перші роки незалежності України це підприємство мало назву «Львівський державний завод електротранспорту» (ЛДЗЕТ), воно не входило у структуру Львівського трамвайно-тролейбусного управління. У 1995 році Кабінет Міністрів України включив в перелік об’єктів, які підлягають обов’язковій приватизації у 1995 році, Львівський державний завод електротранспорту, який входив до системи Держжитлокомунгоспу України. Після приватизації підприємство отримано назву ВАТ «Електротранспорт» і опинилося у приватній власності – Львівська міська рада не забажала викупити завод в комунальну власність.
Із 1996 року ЛКП «Львівелектротранс» перестало передавати тролейбуси на ремонт на ВАТ «Електротранспорт». Міська влада вирішила проводити всі види планових ремонтів силами тролейбусного депо і зробило ставку на постачання тролейбусів ЛАЗ-52522 виробництва Львівського автобусного заводу, які виявилися «сирими» і ненадійними – їх капітальні ремонти планувалося проводити силами ЛАЗу. Відповідно протягом другої половини 1990-х років було виведено із експлуатації усі тролейбуси «Skoda 9Tr», хоча у Чернівцях, Рівному та Тернополі такі машини іще активно працювали до кінця 2000-х років. Також було списано і чимало тролейбусів «Skoda 14Tr», у першу чергу через нестачу запчастин для ремонту. Загалом цех капітального ремонту тролейбусного депо розрахований на одночасний ремонт усього чотирьох тролейбусів. Після списання тролейбусів «Skoda 9Tr» було розібрано комплекс діагностики.
Із 2006 року тролейбусне депо ЛКП «Львівелектротранс» надійшли перші низькопідлогові тролейбуси ЛАЗ Е183D1. У цеху капремонту було встановлено спеціальний підйомник для технічного обслуговування і ремонту низькопідлогових тролейбусів. У 2008 році тролейбусне депо поповнилося іще 5 низькопідлоговими ЛАЗами та двома тролейбусами «Богдан» Т601.11.
У 2013-14 рр. на баланс ЛКП «Львівелектротранс» поступає 5 тролейбусів «Skoda 14Tr» та 6 зічленованих машин моделі «Skoda 15Tr». Всі ці тролейбуси – вживані із міст Чехії. Тролейбусне депо Львова успішно освоїло експлуатацію та ремонти тролейбусів «Skoda 15Tr».
Протягом понад 20 років (до 2016 р.) керівником тролейбусного депо Львова був Володимир Антонович Карпа. Він народився у 1952 році, у 1973 році прийшов на роботу в тролейбусне депо ЛТТУ, починав із роботи слюсарем-електриком. Паралельно із роботою в тролейбусному депо Володимир Антонович навчався у Київському технікумі електротранспорту, який закінчив у 1976 році і отримав фах техніка-електромеханіка з експлуатації і ремонту електротранспорту. В.А. Карпа очолив колектив тролейбусного депо на початку 1990-х років. У 2009 – 2011 роках в якості виконувача обов’язків директора очолював ЛКП «Львівелектротранс». Також протягом довгого часу на посадах головного інженера тролейбусного депо, заступника начальника із експлуатації та начальником цеху капремонту працювали Степан Андрійович Биїк, Іван Іванович Биїк та Ігор Іванович Роман.
Із 2014 року у Львові починається експлуатація нових тролейбусів «Електрон» Т191. У 2014-2016 рр. закуповується 10 таких машин, у 2019-2020 рр. поступає іще 50 таких тролейбусів, які підприємство придбало за кошти кредиту Європейського банку реконструкції і розвитку.
У 2016 році після приходу на посаду директора ЛКП «Львівелектротранс» Михайла Сидоровича силами цеху капремонту тролейбусного депо розпочався поглиблений капітально-відновлювальний ремонт тролейбусів «Skoda 14Tr». В процесі капітального ремонту машини отримували нові сидіння салону, затемнені вклеєні вікна та обшивку із алюмокомпозиту. Першою було відноволено машину із № 512. На низку машин було встановлено електронні маршрутовказівники, статичні перетворювачі для живлення бортової мережі, нові компресори. Загалом у 2016 – 2019 рр. було проведено КВР 17 тролейбусам «Skoda 14Tr». Начальником тролейбусного депо у 2016 р. став Василь Михайлович Шевчук, а головним інженером – Богдан Лата. Пізніше силами цеху капітального ремонту тролейбусного депо було освоєно поглиблений капремонт тролейбусів ЛАЗ Е183 та «Богдан» Т601.11.
У 2016 – 2018 р. в тролейбусному депо Львова проведено низку робіт із покращення умов праці. Зокрема проведено реконструкцію гардеробу та душової профілакторію, встановлено нову систему опалення виробничих цехів, в низці приміщень встановлено нові енергозберігаючі вікна. Незважаючи на це тролейбусне депо потребує реконструкції.
Антон ЛЯГУШКІН, Дмитро ЯНКІВСЬКИЙ та Юрій КАУКАЛОВ
