Із історії автобусних перевезень у Львові. Частина друга

«Фотографії Старого Львова» продовжують публікувати серію матеріалів про історію автобусних перевезень у місті Львові. Сьогодні ви дізнаєтеся про історію двох компаній-перевізників – ПАТ «Львівське АТП № 14630 та ТзОВ «Фіакр-Львів»

 III. Львівське АТП – 14630 та його 55-річна історія

Львівське АТП № 14630 навесні 2021 року відсвяткувало свій 55-річний ювілей. Датою народження автопідприємства є 21 березня 1966 року, коли було видано наказ № 62 по Львівському виробничому тресту пасажирського автотранспорту Міністерства автомобільного транспорту і шосейних доріг Української РСР. На момент створення автопідприємство носило назву «Міський автобусний парк № 13121». На початку на балансі підприємства перебувало 173 автобуси різних моделей (в основному – ЛАЗ-695Е та ПАЗ-652Б), у штаті підприємства було біля 200 працівників.

Нове підприємство отримало територію на вулиці Городницькій, 47. На початку тут було створено інфраструктуру на 150 машино-місць. Станом на початок 2000-х років ВАТ «Львівське АТП № 14630» займало територію загальною площею 5,4 гектари. Територія підприємства займала простір між вулицями Липинського і Городницькою, поруч із АТП знаходилися інші промислові підприємства, в тому числі Львівська пухо-перова фабрика та Львівський трамвайно-тролейбусний ремонтний завод (ВАТ «Електротранспорт»). На території підприємства будівлями і спорудами було зайнято біля 1 гектара, під стоянку автомобілів – 3,9 гектара, площа зелених насаджень – 0,5 гектара.

На початку 1970-х років Міський автобусний парк № 13121 починає отримувати нові міські автобуси великої місткості – ЛіАЗ-677. Ці автобуси виготовлялися Лікінським автозаводом в Московській області. Особливостями машини була наявність автоматичної гідромеханічної коробки передач львівського виробництва та пневморесорна підвіска. Автобуси оснащувалися бензиновими двигунами моделей ЗіЛ-375Я7 та ЗіЛ-509.10, які розміщувалися у передній частині автобуса. В салон автобуса вели двоє широких ширмових чотири-стулкових дверей, в салоні було встановлено 25 пасажирських сидінь, загалом автобус міг вміщувати 80 пасажирів, а у години пік туди набивалося більше 100 пасажирів. Ці автобуси замінили на конвеєрі ЛіАЗу автобуси попередньої моделі ЗіЛ-158 (ЛіАЗ-158), які постачалися до Львова у 1960-х рр.

Автобуси ЛіАЗ-677 постачалися міському автопарку Львова до початку 1990-х років: із 1982 року постачалась удосконалена модифікація автобуса – ЛіАЗ-677М. У кінці 1980-х років автобуси ЛіАЗ-677 можна було зустріти на таких міських маршрутах, як №№ 3, 5, 7, 15, 20, 21, 32 а також на завантажених приміських маршрутах № 44 ЦУМ – смт. Брюховичі – с. Бірки; № 84 вул. Олександра Невського (Митрополита Андрея) – смт. Рудне та № 112 вул. Ботвіна (П. Куліша) – Рясна-Руська. На міських автобусних маршрутах Львова автобуси ЛіАЗ-677 можна було зустріти до кінця 1990-х років.

Також на початку 1970-х років серед рухомого складу АТП № 13121 з’являються угорські автобуси великого класу «Ikarus 260.01». Ці автобуси мали довжину 11 метрів і були обладнані трьома чотири-стулковими дверима ширмового типу. На відміну від автобусів ЛіАЗ-677 та ЛАЗ-695, автобуси «Ikarus 260» були обладнані дизельними двигунами Raba-D2156НМ6U та Rába D10UTSLL155E1, які розміщувалися під підлогою. У 1980-х роках парк підприємства поповнили автобуси модифікацій «Ikarus 260.18» (із гідромеханічною коробкою передач «Львів-3» та «Ikarus 260.37» із двостулковими дверима із планетарним приводом.

Постачання автобусів «Ikarus» тривало до 1989 року – воно припинилося, оскільки угорський виробник вимагав оплати за свою продукцію тільки вільноконвертованою валютою. У Львові автобуси «Ikarus» працювали на найбільш завантажених маршрутах № 1 пл. Богдана Хмельницького – Криворізька; № 8 і 24 пл. Галана (Петрушевича) – вул. Наукова.

Автобуси «Ikarus 260» працювали на міських автобусних маршрутах Львова до початку 2000-х років: у 2001 – 2002 роках останні справні автобуси угорського виробництва ВАТ «Львівське АТП № 14630» реалізувало іншим автопідприємствам. Один із цих автобусів «Ikarus 260» до 2011 року працював на міських маршрутах міста Калуша на Івано-Франківщині.

У радянські роки пасажирське автотранспортне підприємство на вулиці Городницькій, 47 кілька раз змінювало свою назву. Від часу заснування і до вересня 1977 року воно мало назву Львівське АТП № 13121. Наказом Міністра автомобільного транспорту УРСР № 263 від 21 вересня 1977 року міський автобусний парк № 13121 було перейменовано у Львівське АТП № 31421. Навесні 1986 року підприємство знову змінює назву – 29 квітня 1986 року було видано наказ № 91 Міністра автомобільного транспорту УРСР, відповідно до якого АТП отримало № 34630. Нарешті 27 липня 1988 року підприємство отримало сучасну назву Львівське АТП № 14630. Уже в роки незалежної України відповідно до наказу № 549 регіонального відділення Фонду держмайна України у Львівській області від 18 квітня 1997 року підприємство стало називати ВАТ «Львівське АТП № 14630», а відповідно до рішення загальних зборів акціонерів № 21 від 28 квітня 2011 року підприємство отримало сучасну назву ПАТ «Львівське АТП № 14630».

У 1978 – 1980 рр. Львівське АТП № 31421 отримало 12 автобусів нової моделі ЛАЗ-4202 – це були перші в СРСР міські автобуси із дизельними двигунами і автоматичною гідромеханічною коробкою передач. Перший серійний автобус ЛАЗ-4202 із державним № 78 – 46 ЛВХ був введений в експлуатацію 20 лютого 1979 року.  Як виявилося, автобуси ЛАЗ-4202 значно поступалися угорським дизельним автобусам «Ikarus 260» – це стосувалося як дизельного двигуна КамАЗ-740, так і гідромеханічної коробки передач львівського виробництва. Через низку недоліків автобуси ЛАЗ-4202 вирішили експлуатувати не на міських, а на приміських маршрутах. Зокрема такі автобуси працювали на автобусних маршрутах № 43 вул. Лемківська – Брюховичі та № 46 вул. Мечникова – Винники.

1 серпня 1982 року автобус ЛАЗ-4202 із заводським № 1 потрапив у важке ДТП в районі селища Брюховичі – на швидкості понад 80 км/год автобус ЛАЗ-4202 із заводським № 1 і державним № 78-46 ЛВХ врізався в легковий автомобіль ГАЗ-21 «Волга» і перекинувся. Автобус зазнав значних пошкоджень і був списаний у 1982 р. Про чисельність жертв і постраждалих в аварії немає офіційних відомостей. Після аварії 1982 року в конструкцію автобусів ЛАЗ-4202 було введено низку змін, з’явилася нова модифікація – приміський автобус ЛАЗ-4202. У 1980-х роках автопідприємство експлуатувало автобуси моделі ЛАЗ-42021 – із дизельним двигуном та механічною коробкою передач. Останні справні автобуси ЛАЗ-42021 2000-х роках ВАТ «Львівське АТП № 14630» продало перевізникам із інших міст України. Наприклад, автобус, який у Львові мав державний № 87-63 ЛВО, був проданий спочатку в Нікополь, а потім у Новомосковськ на Дніпропетровщині.

У 1970 – 1980-х рока Всесоюзний конструкторський експериментальний інститут автобусобудування (ВКЕІ Автобусобудування) проектує і виготовляє перші експериментальні автобуси ЛіАЗ-5256. Один із цих експериментальних автобусів на початку 1980-х років експлуатувався Львівським АТП № 31421 на автобусному маршруті № 8 вул. Валова – вул. Наукова.

Серійні автобуси ЛіАЗ-5256 почали постачатися на підприємство у 1987 році – тоді прибуло 10 таких машин. Перший у Львові серійний автобус ЛіАЗ-5256 мав державний № 00-01 ЛВО. Постачання автобусів ЛіАЗ-5256 для Львівського АТП № 14630 тривало до 1992 року. Експлуатація автобусів ЛіАЗ-5256 у Львові починалася на автобусному маршруті № 23 ВО «ЛОРТА» – вул. Сихівська. У 1990-ті рр. автобуси ЛіАЗ-5256 працювали на автобусних маршрутах № 1 та 19. Всі такі автобуси були списані до початку 2000-х років. Одною із причин списання цих автобусів стала нерентабельність їх експлуатації на маршрутах – міська і обласна влада в недостатньому обсязі компенсувала підприємству збитки, отримані внаслідок безкоштовного перевезення пасажирів-пільговиків.

На міських маршрутах із середнім пасажиропотоком, а також на приміських маршрутах у 1960 – 1990-ті роках активно експлуатувалися автобуси ЛАЗ-695 різних модифікацій. У 1969 – 1976 рр. міський автопарк № 13121 отримував автобуси модифікації ЛАЗ-695М, а із середини 1970-х років – ЛАЗ-695Н. Починаючи із середини 1980-х років починається експлуатація автобусів ЛАЗ-695НГ із газобалонним обладнанням. Постачання автобусів ЛАЗ-695Н у автопарк Львівського АТП № 14630 тривало майже до кінця 1990-х років. Автобуси ЛАЗ-695Н можна було застати на маршрутах Львівського АТП № 14630 у 2000-х роках.

На автобусних маршрутах із невеликим пасажиропотоком, а також на маршрутах, що працювали в режимі «маршрутне таксі» Львівське АТП № 14630 експлуатувало автобуси ПАЗ, які виготовляв завод у місті Павлово на Оці. Автобуси моделі ПАЗ-672 постачалися із 1968 по 1989 рік. Їм на заміну із 1989 року прийшли автобуси ПАЗ-3205. Львівське АТП № 14630 у кінці 1980-х років експлуатувало автобуси ПАЗ-672 на автобусних маршрутах № 6 вул. Валова – вул. Панаса Мирного (по вулиці Івана Франка), № 10 вул. Валова – Кривчиці, № 11 на Високий Замок та на маршрутах № 12 і 13, які курсували у місті Винники. Також автобуси ПАЗ-672 експлуатувалися на маршрутах № 30 і 36, які курсували в режимі «маршрутне таксі». Автобуси ПАЗ-672 можна було побачити на деяких міських маршрутах Львівського АТП № 14630 іще на початку 2000-х років.

У 1966 – 1988 роках Львівське АТП № 14630 збільшило свій автопарк майже втричі – із 173 до 538 автобусів різних моделей – від малих автобусів ПАЗ-672 до автобусів великого класу ЛіАЗ-5256. У той час Львівське АТП № 14630 було монополістом у міських автобусних перевезеннях у Львові – воно обслуговувало 28 міських автобусних маршрути і 75 приміських автобусних маршрути. Станом на 1989 рік на міські маршрути АТП № 14630 випускало в середньому 244 автобуси на день.  Загалом у штаті Львівського АТП № 14630 у 1988 році працювало 1520 працівників.

У 1986 році, за результатами п’ятирічки 1980-1985 рр. Львівське АТП№ 31421 було визнано переможцем соціалістичного змагання «За гідну зустріч XVII з’їзду Комуністичної партії Радянського Союзу».

Нестача автобусів на міських маршрутах Львова вперше проявилася у 1991 році. Для вивільнення автобусів великого класу «Ікарус 260» на інші маршрути було закрито автобусні маршрути № 8 і 24, які курсували із пл. Петрушевича на вул. Наукову. Замість них було відкрито тролейбусний маршрут № 24 «вул. Шота Руставелі – вул. Наукова», який працював приблизно до 1994 року і був закритий через нестачу тролейбусів. Автобуси «Ікарус 260» були переведені, зокрема, на автобусний маршрут № 1, який поєднував площу св. Юра із вулицею Криворізькою (нині – проспект Червоної Калини).

У кінці 1991 року ситуація із автобусними перевезеннями на міських маршрутах Львова істотного погіршується, в першу чергу через брак запчастин до автобусів. 29 жовтня 1991 року Львівська міська рада приймає ухвалу «Про поліпшення матеріальної бази пасажирського транспорту міста». Ця ухвала, зокрема, передбачала виділення автотранспортним підприємствам товарів і продукції львівських виробників для бартерного обміну на необхідні запчастини. Крім того передбачалося, що львівські АТП, зокрема і № 14630, розмістять замовлення на виготовлення необхідних запчастин на підприємствах Львова. Крім того, фінансовий відділ міськвиконкому мав виділити Львівському АТП № 14630 400 тисяч рублів для оплати постачання 10 понаднормових автобусів. Також депутати просили облвиконком виділити підприємству іще 400 тисяч рублів.

У 1993 році в Україні було різко збільшено чисельність пільговиків, які отримали право безкоштовного проїзду в міському і приміському транспорті – 17 травня 1993 року Кабінет міністрів України прийняв постанову № 354, якою надав право безкоштовного проїзду в міському і приміському транспорті пенсіонерам за віком. Цю постанову підписав тодішній Прем’єр-міністр України Леонід Кучма. Постанова передбачала компенсацію перевізникам, але ця компенсація ніколи не виплачувалася у повному обсязі. 16 серпня 1994 року Прем’єр-міністр України Віталій Масол підписав постанову КМУ № 555, якою право безкоштовного проїзду було поширене на осіб із інвалідністю. Зростання кількості пільговиків із правом безкоштовного проїзду, а також гіперінфляція 1992 – 1993 року призвела до погіршення фінансового стану Львівського АТП № 14630, отож у 1994 році випуск автобусів на міські маршрути скоротився до 175 одиниць. Щоб уникнути перевезення пасажирів-пільговиків на міських автобусних маршрутах, перевізники перевели частину маршрутів у режим «маршрутне таксі» і таким чином почали стягувати оплату із пенсіонерів (у постанові було зазначено, що її дія не поширюється на метрополітен і таксі).

Питання переведення у комунальну власність державного АТП № 14630 вперше було підняте в кінці 1991 року – в такому разі місто отримувало б можливість контролювати міські автобусні перевезення і по можливості дотувати роботу автопідприємства. Питання передачі Львівського АТП № 14630 знову було піднято депутатами ЛМР у 1995 році – ухвалою № 68 від 5 січня 1995 року міськвинкому було доручено протягом І півріччя 1995 року вирішити питання про переведення АТП № 14630 в комунальну власність. Відповідальним за це було призначено першого заступника голови міськвиконкому Павла Степановича Качура. Оскільки домовитися про передачу в комунальну власність Львівського АТП № 14630 не вдалося, наприкінці 1995 року виконком Львівської міськради своїм рішенням № 652 від 7 листопада 1995 року створює Львівське комунальне АТП № 1. Реєстрація комунального АТП № 1 відбулася 21 грудня 1995 року.

Що ж до державного підприємства «Львівське АТП № 14630», то його було приватизовано шляхом акціонування. Відповідний наказ № 549 від 18 квітня 1997 року було підписано керівником Регіонального відділення Фонду державного майна України у Львівській області. Власниками 95,4% акцій Відкритого акціонерного товариства «Львівське АТП № 14630» стали працівники підприємства, інші акціонери придбали 4,6% акцій. Реєстрація ВАТ «Львівське АТП № 14630» була проведена 5 травня 1997 року Реєстраційною палатою Департаменту економічної політики та ресурсів Виконавчого комітету Львівської міської ради. Першим керівником ВАТ «Львівське АТП № 14630» став Богдан Степанович Биковський (1943 – 2011 рр.). На посаді голови правління ВАТ «Львівське АТП № 14630» Богдан Биковський перебував до 2002 р., далі, аж до своєї смерті, перебував на посаді члена наглядової ради.

У 1996 році міський голова Львова Василь Куйбіда намагається започаткувати співпрацю із Світовим банком в галузі розвитку міського громадського транспорту м. Львова. 13 травня 1996 року Куйбіда підписує розпорядження № 314 «Про створення Групи керування проектом розвитку міського громадського транспорту у м. Львові». Цю робочу групу очолили В. Кравців – директор Департаменту міського інженерного господарства ЛМР та І. Маланчак – начальник Управління економічного розвитку ЛМР. До складу групи увійшли також Я. Вовчак – начальник Управління транспорту і зв’язку, а також директор ЛКП «Львівелектротранс» Микола Оверко та директор Львівського АТП № 14630 Богдан Биковський.

Починаючи із 1996 року в автопарку Львівського АТП № 14630 скорочується кількість автобусів великого і середнього класу. Поступово автобусні маршрути переводяться із режиму «звичайний» та «експрес» в режим «маршрутне таксі». Автобуси великого і середнього класу із міських маршрутів Львова витісняють мікроавтобуси, які закуповують в першу чергу нові приватні транспортні компанії. ВАТ «Львівське АТП № 14630» теж закуповує мікроавтобуси моделей «Peugeot J9 Karsan» та «Iveco Turbo Daily». Зокрема 12 жовтня 1998 року Львівське АТП № 14630 підписало контракт № 411/98-КІ і взяло у товарний кредит 50 автобусів моделі «Iveco Turbo Daily A40E10» в ТзОВ «Транс-лізинг».  У першій половині 2000-х років ці машини були продані іншим перевізникам.

Із 1998 року ВАТ «Львівське АТП № 14630» починає виконувати міжнародні автобусні рейси за маршрутами Львів – Томашів та Львів – Люблін. На цих автобусних маршрутах початково використовувалися автобуси угорського виробництва «Ikarus 256» різних модифікацій.  Ці автобуси працювали на міжнародних і міжміських автобусних маршрутах орієнтовно до 2012 – 2013 рр. Один із останніх автобусів «Ikarus 256» у 2018 році був проданий у Вінницьку область ТзОВ «Яблуневий сад». Для міжміських і приміських перевезень у 1997 році ВАТ «Львівське АТП № 14630» придбало 4 автобуси ЛАЗ А141. На початку 2000-х ці автобуси були продані іншим перевізникам.

На початку 2000-х років фінансовий стан ВАТ «Львівське АТП № 14630» був нестабільний. Це було пов’язано в першу чергу із зростанням цін на дизельне паливо та великою кількістю пасажирів-пільговиків.

Так, наприкінці лютого – на початку березня 2000 року ВАТ «Львівське АТП № 14630» припинило випуск на маршрути 23 автобусів, що працювало в режимі «експрес». Причиною припинення випуску цих автобусів на маршрути стало подорожчання дизельного пального. Замість цих автобусів на маршрути було випущено 23 автобуси моделі ЛАЗ-695Н, які працювали на бензині, проте ці автобуси могли вмістити менше пасажирів, а ніж дизельні автобуси великого класу.

За словами заступника голови правління ВАТ «Львівське АТП № 14630» Ярослава Дзюньки, у той час перевізник випускав на маршрути 197 одиниць транспорту в робочі дні. Половина цього транспорту працювала на дизельному паливі.

Із статті Маріанни Романенко «Транспорт подорожчає через пільговиків», яку було опубліковано у № 107 газети «Поступ» від 24 червня 2000 року, на той час ВАТ «Львівське АТП № 14630» обслуговувало 5 автобусних маршрутів у звичайному режимі. Це були автобусні маршрути №№ 1 і 14, які курсували в напрямку Сихова, автобусний маршрут № 7, який курсував із центру на Майорівку, автобусний маршрут № 15, який курсував із вул. Хвильового на вул. Суботівську та автобусний маршрут № 19 вул. Личаківська (АС № 6) – вул. Наукова.

У коментарі газеті «Поступ» у червні 2000 року керівник ВАТ «Львівське АТП № 14630» Богдан Биковський погрожував: якщо Львівська міська рада не вирішить питання із компенсацією за безкоштовний проїзд пільговиків в автобусах, що курсували в звичайному режимі, то підприємство припинить обслуговування 5 згаданих вище «пільгових» маршрутів. За словами Богдана Биковського, проведені разом із Управлінням транспорту та фінансовим управлінням ЛМР обстеження пасажиропотоків показали, що тільки 25% пасажирів п’яти «пільгових» маршрутів оплачували проїзд, решта 25% – це особи, яким надано право безкоштовного проїзду. Станом на червень 2000 року випуск автобусів на 5 «пільгових» автобусних маршрутів становив 20 автобусів великого класу. Місто завинило ВАТ «Львівське АТП № 14630» півмільйона гривень за перевезення пасажирів пільговиків, в тому числі за листопад-грудень 1999 р. – 40 тис. грн.

За словами Богдана Биковського, денна виручка одного автобуса, який працював на маршруті № 7 – лише 85 – 90 гривень, в той час як витрати на пальне складали 120 – 130 грн. За 20 днів червня 2000 року 20 автобусів, що працювали в звичайному режимі принесли підприємству виручки 34 тис. грн., в той час як тільки витрати на пальне становили 32 тис. грн.

Через скрутну фінансову ситуацію, перевізник пропонував підвищити вартість проїзду в автобусах в режимі «маршрутне таксі» до 1 грн. (на той час тариф складав 80 коп.), а у автобусах «експрес» до 60 коп. Проте, на думку Богдана Биковського, такі заходи не стали б виходом із ситуації – потрібні дотації із бюджету.

Зважаючи на те, що договором про організацію перевезень, який було укладено між Львівською міською радою та ВАТ «Львівське АТП № 14630» перевізник мав право зняти автобуси великого класу із «пільгових» автобусних маршрутів за відсутності дотацій. Відповідно перевізник вирішив скоротити кількість автобусів великого класу на «пільгових» маршрутах і перевести їх у режим «маршрутне таксі».

Отож, як повідомив «Поступ» у числі 113 від 6 липня 2000 року, на той час було призупинено курсування автобусного маршруту «експрес» № 7, який курсував на Майорівку. Також припинив роботу «пільговий» автобусний маршрут № 19 – замість нього на автобусний маршрут № 19а додали 4 автобуси. Автобусний маршрут № 15 було переведено в режим «маршрутне таксі». Замість «пільгового» автобусного маршруту № 1 в режимі «маршрутне таксі» почав курсувати автобусний маршрут № 11. Як запевняв заступник голови правління ВАТ «Львівське АТП № 14630» Ярослав Дзюнька, перевезення пасажирів «пільговими» рейсами мало бути відновлено одразу після того, як підприємство отримає від міста компенсації за перевезення пасажирів. За словами пана Дзюньки, борги Львівського АТП № 14630 за паливо, запчастини та ін. на той час становили майже 4 млн. грн.

У числі 154 «Поступу» від 16-17 вересня 2000 року з’явилося повідомлення про те, що через нестачу пального ВАТ «Львівське АТП № 14630» припиняє обслуговування автобусних маршрутів № 8 Галицьке перехрестя – вул. Шафарика та 15а вул. Хвильового – вул. Суботівська. Загалом через проблеми із закупівлею палива, вартість якого тоді складала 1 грн. 90 коп. за літр, на маршрути Львова не вийшло 60 автобусів. Скорочення кількості рейсів торкнулося автобусних маршрутів № 5 ринок «Галицьке перехрестя» – смт. Рудне; № 6 вул. Щурата – пр. Червоної Калини; № 18 Залізничний вокзал – Автовокзал; №19а вул. Личаківська – вул. Петлюри; № 22 ринок «Галицьке перехрестя» – вул. Антонича; № 28 Рясне – 2 – вул. Чукаріна та № 90 вул. Панаса Мирного – с. Муроване.

Замість відповідних компенсацій за перевезення пасажирів-пільговиків, міський голова Львова Василь Куйбіда наприкінці 2000 року вирішує дослідити фінансовий стан ВАТ «Львівське АТП № 14630». 6 грудня 2000 року він підписав розпорядження № 621 «Про утворення робочої групи для аналізу фінансово-господарської діяльності ВАТ «Львівське АТП № 14630», яку очолили директор Департаменту міського інженерного господарства В. Шелевій, заступник начальника Управління транспорту і зв’язку І. Собенко.

Станом на 2002 рік автобуси підприємства перевезли 11,233 млн. пасажирів, що складало 7,5% від усіх пасажирів, перевезених міським транспортом у 2002 році. У той час ВАТ «Львівське АТП № 14630» обслуговувало загалом 31 автобусний маршрут, в тому числі 14 міських маршрутів загальною довжиною 216,5 км.; 15 приміських маршрутів загальною довжиною 473,4 км. та два міжнародні маршрути довжиною 333 км. У робочі дні на маршрути випускалося в середньому 168 автобусів, в тому числі: на міські маршрути – 147 автобусів, які виконували 2058 рейсів; на приміські маршрути – 16 автобусів (124 рейси) і на міжнародні маршрути – 5 автобусів (6 рейсів).

Станом на 2002 рік основним видом діяльності для ВАТ «Львівське АТП № 14630 були міські автобусні перевезення – на них припадало 96,5% усіх перевезених пасажирів. За даними підприємства, оплачувало проїзд тільки 50,5% пасажирів міських автобусних маршрутів, 49,5% – це пасажири, які отримали право безкоштовного проїзду. Частка приміських перевезень в загальному об’ємі складала 3,1%, серед пасажирів приміських автобусних рейсів 45,4% пасажирів оплачували проїзд, 54,6% мали право безкоштовного проїзду. Частка міжнародних перевезень складала лише 0,4%, але завдяки тому, що розрахунки проводилися у доларах США міжнародні перевезення забезпечили ВАТ «Львівське АТП № 14630» 15,1% валового доходу від перевезень. Сума компенсацій, отримана Львівським АТП № 14630 за перевезення пасажирів пільгових категорій на міських і приміських маршрутах склала лише 264,7 тис. грн, що становило тільки біля 10% від витрат підприємства на перевезення пасажирів-пільговиків. Недостатній обсяг фінансування перевезення пасажирів-пільговиків негативно вплинули на бюджет АТП у 2002 році.

На основі договорів на обслуговування міських автобусних маршрутів, укладених із Львівською міською радою (договір тоді укладався на кожен маршрут зокрема), на початку 2000-х років ВАТ «Львівське АТП № 14630» обслуговувало наступні міські автобусні маршрути: № 4 вул. Щурата – АТП – 14662 (вул. Городоцька, 280); № 5 ринок «Галицьке перехрестя» – смт. Рудне; № 6 вул. Щурата – проспект Червоної Калини; № 8 Майорівка – ринок «Галицьке перехрестя»; № 8а Майорівка – будинок культури «Меліоратор»; № 10 вул. Дорошенка – проспект Червоної Калини; № 15а вул. Хвильового – вул. Суботівська; № 18 Залізничний вокзал – Автовокзал; № 19а вул. Личаківська (АС-6) – вул. Симона Петлюри (АС-3); № 22 ринок «Галицьце перехрестя» – вул. Антонича; № 24 вул. Грінченка – проспект Червоної Калини; № 30 вул. Промислова – проспект Червоної Калини; № 34 вул. Княгині Ольги – Автостанція № 2; № 90 вул. Панаса Мирного – с. Муроване.

П’ятнадцять приміських маршрутів були закріплені за ВАТ «Львівське АТП № 14630» на основі рішень тендерного комітету Львівської обласної державної адміністрації на конкурсній основі. Із 16 автобусів, які працювали на приміських маршрутах, 10 автобусів працювало в напрямку Жовківського району, в напрямку Кам’янко-Бузького і Пустомитівського району – по 3 автобуси.

У 2002 році в складі ВАТ «Львівське АТП № 14630» працювало 2 автоколони. Чисельність автобусів, які експлуатувало підприємство, порівняно із 1988 роком знизилася майже у 3 рази: до 105 власних автобусів і 87 орендованих різних моделей. Зокрема, на початку 2000-х років Львівське АТП № 14630 орендувало у Департаменту міського інженерного господарства Львівської міськради 18 автобусів моделі ЛАЗ-52523 для здійснення міських перевезень. У грудні 2002 року було повернуто 14 із 18 автобусів орендодавцю. Згодом було повернуто і останні 4 автобуси. Автобуси ЛАЗ-52523 були передані Львівському комунальному АТП № 1 в якості поповнення статутного капіталу.

У 2002 році автобусний парк Львівського АТП № 14630 скоротився на 66 машин – 59 автобусів було реалізовано іншим компаніям, а іще 7 – списано. Станом на 2002 рік більш ніж утричі порівняно із кінцем 1980-х років скоротилася кількість працівників АТП № 14630 – до 435 осіб, в тому числі 205 працівників працювало в умовах неповного робочого часу.

Окрім основної діяльності по перевезенню пасажирів, ВАТ «Львіське АТП № 14630» завдяки успадкованій ремонтній базі у 2000-ні роки проводило ремонт і обслуговування транспортних засобів (зокрема автобусів та вантажівок) для населення та юридичних осіб; надавало послуги із зберігання та реалізації паливно-мастильних матеріалів для юридичних осіб, а також надавало основні фонди в оренду іншим компаніям. Підприємство володіло сертифікатом на ремонт пасажирських транспортних засобів. Із початку 2010-х років ВАТ «Львівське АТП № 14630» виконує роботи із технічного обслуговування і ремонту автобусів Бориспільського і Чернігівського автозаводів корпорації «Еталон» – воно зазначено в офіційному переліку сервісних центрів – партнерів корпорації.

Основними акціонерами ВАТ «Львівське АТП № 14630» станом на кінець 2002 року були Богдан Степанович Биковський, який володів 25,76% акцій підприємства і очолював спостережну раду ВАТ; Ярослав Михайлович Дзюнька (15,67% акцій) – голова правління ВАТ та Микола Іванович Шкурган (7,4%) – головний інженер ВАТ «Львівське АТП № 14630), заступник голови правління. Заступник голови правління, заступник головного інженера Степан Зеновійович Кузбит володів 1,05% акцій підприємства.

Техніко-економічні показники роботи автобусів ВАТ «Львівське АТП № 14630» були у 2002 році були не надто високими. Зокрема тривалість роботи одного автобуса на маршрутах становила 7,8 годин, а середньодобовий пробіг автобуса – 156,8 км. (у 2001 році – 182,8 км.) Середня експлуатаційна швидкість автобусів на маршрутах складала 20,2 км/год (у 2001 році – 20,9 км/год).

Із 2005 року ВАТ «Львівське АТП № 14630» починає оновлювати свій автобусний парк. В основному закуповуються автобуси моделі «Еталон» БАЗ А079 різних модифікацій – на сьогоднішній день такі автобуси складають більшість у автопарку підприємства. Також закуповуються й інші моделі вітчизняних автобусів. В той же час із маршрутів остаточно зникають автобуси, виготовлені у радянські часи.

У 2007 році за результатами конкурсу із визначення перевізників на міських автобусних маршрутах ВАТ «Львівське АТП № 14630» отримало право обслуговувати три «пільгові» автобусні маршрути: № 1 ЛНУ ім. Івана Франка – пр. Червоної Калини; № 3 пр. Чорновола – Рясне-2 та № 5 пл. Галицька – пр. Червоної Калини – тут мали курсувати великі автобуси в звичайному режимі. Іще два «пільгові» автобусні маршрути отримало ТзОВ «Успіх БМ»: це були автобусні маршрути № 7 пл. Митна – Сихів – Автовокзал та № 27 Приміський вокзал – Рясне-1 – вул. Татарбунарська. У квітня 2007 року Львівське АТП-14630 почало обслуговувати автобусний маршрут № 37, який до того обслуговувало АТП № 14630. У кінці 2000-х років Львівське АТП № 14630 також обслуговувало автобусний маршрут № 55 (до того його обслуговувало ЛК АТП № 1 і ПАП «Ряснянське АТП»).

У 2008 році ПАТ «Львівське АТП № 14630» орендувало у ТзОВ «Калуш-транс» із Івано-Франківської області кілька автобусів великого класу ЛіАЗ-5256.35 – вони експлуатувалися на автобусному маршруті № 3, який курсував від вул. Шпитальної до Рясного – 2 у звичайному режимі. У Львові автобуси експлуатувалися на івано-франківських державних номерах. У 2009 році автобуси повернулися до м. Калуша.

Станом на 2009 рік ПАТ «Львівське АТП № 14630) обслуговувало 17 міських автобусних маршрутів Львова, а саме: № 1 Університет – пр. Червоної Калини, № 3 пр. Чорновола – Рясне-2, № 4 вул. Щурата – вул. Конюшинна, № 5 пл. Галицька – пр. Червоної Калини, №6 вул. Щурата – пр. Червоної Калини, №8А вул. Медової Печери – Малехів, №10 Університет – пр. Червоної Калини, №13 вул. Торгова – Брюховичі, №13А вул. Куліша – Збиранка, №13Б пр. Чорновола – Брюховичі, №15 вул. Суботівська – ринок «Галицьке перехрестя», 18 Залізничний вокзал – Автовокзал, 22 вул. Антонича – ринок «Галицьке перехрестя», 24 вул. Грінченка – пр. Червоної калини, 28 пр. Червоної Калини – Рясне-2, 30 пр. Червоної Калини (дитяча поліклініка) – вул. Миколайчука і 34 вул. Княгині Ольги – АС№2.

У 2010 році ПАТ «Львівське АТП № 14630» закупило на Луцькому автозаводі 5 низькопідлогових автобусів великого класу «Богдан» А601.10 та 5 низькопідлогових автобусів середнього класу «Богдан» А09280. Перша партія із 7 нових автобусів надійшла у березні 2010 року. Спочатку ці автобуси, пофарбовані у фірмові «богданівські» кольори (зелений і салатовий) експлуатувалися на автобусному маршруті № 24, який поєднував вулицю Грінченка із проспектом Червоної Калини. Після «транспортної реформи» 2012 року на початку ці автобуси орендувало Львівське комунальне АТП № 1 – вони експлуатувалися на «радіальних» автобусних маршрутах Львова №№ 1а – 6а. Потім ці автобуси експлуатувалися на автобусному маршруті № 31 Залізничний вокзал – ринок «Галицьке перехрестя» разом із вживаними низькопідлоговими автобусами великого класу. На початку 2020 року автобуси «Богдан» А601.10 та «Богдан» А09280 ПАТ «Львівське АТП № 14630» продало перевізникам міста Тернополя.

У 2012 року підприємство придбало 5 вітчизняних міжміських автобусів великого класу «Еталон» БАЗ А148 «Соняшник» – ці машини експлуатувалися на маршруті Львів – Моршин. У 2020 році один із цих автобусів продано у Волинську область.

Навесні 2017 року автобусний парк ПАТ «Львівське АТП № 14630» поповнився чотирма новими автобусами «Богдан» А22112. Це автобуси середнього класу із низькопідлоговим майданчиком в задній частині автобуса. Вони експлуатуються на маршруті № 31.

Після «транспортної реформи» 2012 року ПАТ «Львівське АТП № 14630» обслуговувало 10 автобусних маршрутів № 15 Приміський вокзал – вул. Медової Печери, № 19 вул. Миколайчука – пр. Червоної Калини, № 21 вул. Коперника – ТЦ «Епіцентр», № 23 вул. Суботівска – вул. Тракт Глинянський (агрофірма «Провесінь), № 26 вул. Щурата – вул. Антонича, № 31 Залізничний вокзал – ринок «Галицьке перехрестя», № 36 пл. Кропивницького – Винники, № 38 Університет – Тублікарня, № 42 пл. Кропивницького – пр. Червоної Калини (по вул. Луганській), № 44 вул. Медової Печери – вул. Наукова (по вул. Зеленій і Стрийській). Згодом підприємство отримало іще один маршрут – № 54, який поєднав Сихів із Брюховичами.

У другій половині 2010-х років почалася забудова території ПАТ «Львівське АТП № 14630» багатоповерховими житловими будинками – ця забудова була дозволена владою міста Львова. За даними звіту ПАТ «ЛАТП № 14630», у 2020 році підприємство використовувало ділянку площею 2,8 га на вулиці Городницькій, 47.

У 2016 році ПАТ «Львівське АТП № 14630» потрапило до рейтингу транспортних підприємств України із найбільшим доходом в 2015 році та посіло в ньому 13 сходинку. Щодо рейтингу найприбутковіших транспортних підприємств України в 2015 році, то ПАТ «Львівське АТП № 14630» посіло в ньому 25 місце. Дослідження проводила компанія «Alliance Capital Management» і воно було опубліковане у жовтні 2016 року.

Станом на кінець 2020 року, ПАТ «Львівське АТП № 14630» обслуговує 31 автобусний маршрут: 7 міських маршрутів (№№ 15, 21, 23, 26, 31, 42, 44) в межах Львова, 13 приміських маршрутів в околицях Львова, 10 міжміських маршрутів та 2 міжнародні. Загалом на маршрутах, що обслуговує перевізник, в робочі дні працює 95 автобусів, в тому числі на міських маршрутах – 55 автобусів, на приміських – 20 автобусів, на міжміських – 15 автобусів, на міжнародних – 4. Загалом в робочі дні виконується 1272 автобусні рейси, в тому числі: по місту – 100 рейсів, на приміських маршрутах – 216 рейсів, на міжміських – 50 рейсів, на міжнародних – 4. ПАТ «Львівське АТП № 14630» експлуатує загалом 140 автобусів – 86 власних і 54 орендованих. Чисельність працівників підприємства у 2020 році – 264 особи. Основну долю в пасажирських перевезеннях, які виконує ПАТ «Львівське АТП № 14630», складають міські пасажирські перевезення – 80%. Частка платних пасажирів на міських маршрутах – 63%, правом безкоштовного перевезення користується 37% пасажирів. Приміські і міжміські перевезення складають 15% в загальному об’ємі перевезень, відсоток платних пасажирів – 75%. Доля міжнародних автоперевезень – 5%, підприємство обслуговує міжнародні маршрути Київ – Вроцлав та Львів – Люблін.

За даними сервісу «Opendatabot» зараз власниками Публічного акціонерного товариства «Львівське АТП № 14630» є Аллокулов Абдурахмон Абдуллажонович; Ахмаджонов Бахромжон Абдупаттайович; Абдірахімов Ойбек Абдірашидогли та Рокош Андрій Михайлович. Статутний капітал підприємства – 2 303 532 грн. Станом на 2020 рік активи підприємства складають 45017000 грн.; зобов’язання – 42235000 грн. Дохід за 2020 рік – 38893000 грн., чистий збиток – 1190000 грн. Керівником ПАТ «Львівське АТП № 14630» є Ігор Самардак, його попередником на посаді був Степан Кузбит.

Із серпня 2020 року ПАТ «Львівське АТП № 14630» входить до складу концерну «Екопастранс», засновниками якого стали іще два автобусних перевізники – ТзОВ «Фіакр-Львів» та ТзОВ «Міра і К». Концерн засновано 3 серпня 2020 року, його керівником є Ігор Степанович Самардак. Юридична адреса концерну – м. Львів, вул. Городоцька, 280.

65-річна історія ТзОВ «Фіакр-Львів»: від таксомоторного парку до автобусного перевізника

Історія автобусного перевізника ТзОВ «Фіакр-Львів» розпочинається 21 березня 1956 року, коли було створено окремий таксомоторний парк Львова, який у 1980-х роках носив назву «Львівське АТП № 31402», а наприкінці 1980-х років отримало назву «Львівське АТП № 14606», із середини 1990-х років – ВАТ «Фіакр». Підприємство розмістилося на вул. Федьковича, 34б неподалік Привокзального ринку.

Починаючи із 1970-х років, на балансі таксомоторного парку поряд із легковими автомобілями таксі з’являються радянські мікроавтобуси – спочатку моделі РАФ-977ДМ «Латвія» на базі легковика ГАЗ-21 «Волга», а потім – моделі РАФ-2203 «Латвія» на базі ГАЗ-24 «Волга». Мікроавтобус РАФ-977ДМ мав довжину 4,9 метрів і міг перевозити 11 пасажирів. Його наступник – РАФ-2203 був дещо довшим – 5,07 метри і теж був розрахований на перевезення 11 пасажирів.

Станом на кінець 1980-х років у місті Львові діяло 10 автобусних маршрутів у режимі «маршрутне таксі», 7 із них обслуговувало саме Львівське АТП № 14606. Окрім того в режимі «маршрутне таксі» діяли приміські маршрути до ближніх райцентрів Пустомит та Городка, які обслуговувалися мікроавтобусами РАФ 2203.

Львівське АТП № 14606 стало одним із перших транспортних підприємств Львова, яке пройшло процедуру приватизації – 15 травня 1995 року постановою № 343 Кабінет Міністрів України включив державне АТП № 14606 у перелік об’єктів, які підлягають обов’язковій приватизації у 1995 році. Наказ про перетворення держпідприємства «Львівське АТП № 14606» у Відкрите акціонерне товариство «Фіакр» за № 793 було підписано Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Львівській області 28 квітня 1995 року. 6 травня 1995 року ВАТ «Фіакр» отримало свідоцтво про державну реєстрацію, яке видала Львівська обласна державна адміністрація. На момент заснування підприємство мало 880 засновників – фізичних осіб. Більше 5% акцій підприємства у 1997 році мав лише голова правління ВАТ «Фіакр» Роман Михайлович Запотічний – у нього було 15,4% акцій. Пакетом акцій у 3,69% володів також заступник голови правління Стефан Миронович Микитка. 2,55% акцій ВАТ «Фіакр» володів член правління Володимир Степанович Костик, а 1,5: акцій – член правління Роман Михайлович Онишко.

Протягом 1996 – 2002 року парк ВАТ «Фіакр» поповнився мікроавтобусами моделей «Peugeot J9 Karsan» (15 одиниць, жовтень 1997 р.), «Iveco Turbo Daily» (28 одиниць, які надходили у 1998 – 1999 рр.), «Газель» та малими міськими автобусами ПАЗ-3205. Станом на 2002 рік ВАТ «Фіакр» мало на балансі 180 автомобілів, у тому числі 80 легкових автомобілів таксі ГАЗ-24 «Волга», 90 автобусів та мікроавтобусів, а також 10 господарчих автомобілів. Підприємство базувалося у Львові на вулиці Федьковича, 34б. У 2002 році в штаті підприємства було 219 працівників. ВАТ «Фіакр» на початку 2000-х років обслуговувало 9 міських і 6 приміських автобусних маршрути. У 2002 році частка підприємства в загальному обсязі міських пасажирських перевезень становила 3,8%, було перевезено біля 5,6 млн. пасажирів.

На початку 2000-х років ВАТ «Фіакр» все іще експлуатувало на маршрутах мікроавтобуси РАФ-2203 «Латвія». Такі мікроавтобуси зокрема працювали на маршрутах № 32 та 33, які обслуговували мікрорайон Кривчиці. 9 липня 2000 року ВАТ «Фіакр» припинило обслуговування автобусного маршруту № 32, посилаючись на поганий стан вулично-дорожньої інфраструктури, особливо вул. Дорога Кривчицька, Старознесенська та Богданівська. За словами керівника ВАТ «Фіакр» Романа Запоточного, під час курсування цими вулицями у мікроавтобусів РАФ-2203 виходять із ладу підвіска і ходова частина. В Управлінні транспорту ЛМР розглядався варіант запуску в Кривчиці «соціального» автобусного маршруту вул. Валова – Кривчиці, але в бюджеті не знайшли коштів на відповідні дотації. Таким чином, останнім автобусним маршрутом у Львові, де курсували мікроавтобуси РАФ-2203 був маршрут № 33, який поєднував пл. Св. Теодора і вул. Личакіську і пролягав по вул. Новознесенській, Польовій, Пластовій, Богданівській та Тракту Глинянському.

У середині 2000-х років закінчується експлуатація мікроавтобусів «Peugeot J9 Karsan». У другій половині 2000-х років ВАТ «Фіакр» оновлює свій рухомий склад за рахунок закупівлі вітчизняних автобусів БАЗ А079 «Еталон», «Богдан» А069, «Богдан» А092, китайських автобусів «Shaolin SLG6720CGE» (5 одиниць, 2006 р.), а також російських автобусів ПАЗ.

Станом на 2009 рік ВАТ «Фіакр» обслуговувало 4 міські автобусні маршрути Львова: №№ 29, 29А (вул. Медової Печери – Приміський вокзал), 31 (Університет – вул. Ряшівська) та 47 (Приміський вокзал – вул. Шевченка – Рясне-2).

У вересні 2011 року змінилася організаційно-правова форма підприємства – із відкритого акціонерного товариства воно було перетворене у товариство із обмеженою відповідальністю «Фіакр-Львів».

Після «транспортної реформи» 2012 року ТзОВ «Фіакр-Львів» обслуговувало 10 міських автобусних маршрути №№ 13, 17, 18, 22, 24, 30, 34, 39, 41 та 43. Зараз компанія обслуговує автобусні маршрути №№ 13, 17, 22, 24, 34, 39, 41 і 43. У 2012 – 2015 роках на автобусному маршруті № 18 «вул. Личаківська – вул. Суботівська» курсували автобуси великого класу, які згодом були замінені на автобуси малого класу. Зараз маршрут № 18 обслуговує Львівське комунальне АТП № 1.

У 2016 році перевізник ТзОВ «Фіакр-Львів» потрапив в рейтинговий список найбільш дохідних транспортних компаній України, складений моніторинговою компанією «Alliance Capital Management» за фінансовими результатами 2015 року. В рейтингу транспортних компаній із найбільшим валовим доходом ТзОВ «Фіакр-Львів» зайняло 29 місце.

ТзОВ «Фіакр-Львів» у 2020 році за даними сервісу «Opendatabot» отримало дохід в розмірі 32812000 грн. і закінчило фінансовий рік із чистим прибутком в 1 мільйон 126 тис. грн. Вартість активів компанії 7528000 грн., зобов’язання – 11479000 грн. Розмір статутного капіталу 1629662 грн. Єдиним власником підприємства, якому належить 100% статутного капіталу, є Роман Михайлович Левик.

Антон ЛЯГУШКІН та Юрій КАУКАЛОВ 

 Перелік використаних джерел інформації:

1. Історія Львова у документах і матеріалах. – Київ: Наукова думка, 1986;
2. Публічна фінансова звітність ПАТ «Львівське АТП № 14630»;
3. Публічна фінансова звітність ВАТ «Фіакр»
4. Офіційний сайт компанії-перевізника ПАТ «Львівське АТП № 14630» – http://latp.com.ua/