Українські літературознавці ще на один крок наблизились до реалізації давньої мрії – видати повне зібрання творів Івана Франка. До 160-річчя народження та 100-ліття смерті письменника був виданий перший том його польськомовної спадщини «Iwan Franko. Szkice o literaturze»(«Іван Франко. Шкіци з літератури»). Під час презентації для журналістів, яка відбулась у вівторок, 30 серпня 2016 року в Інституті Івана Франка НАН України (вул. Драгоманова 18), упорядники Іван Матковський та Ігор Розлуцький поділились наміром найближчими роками опублікувати другий і третій томи, а згодом упорядкувати й видати весь польськомовний доробок видатного автора.
«Свідомо чи несвідомо, з власного пересвідчення чи з чужого голосу, але кожен, почувши ім’я Франка, здіймає шапку незалежно від свого місця народження. Тут діє інстинкт величі» – писав Євген Маланюк. А поруч з інстинктом величі виникає страх неосяжності. Поет, прозаїк, критик та історик літератури, перекладач залишив кількатисячне насліддя творів, котрі могли би розміститись на сторінках більш ніж ста томів. Як їх всі опублікувати? Ще в радянський період вийшов друком 50-томник. Від 1991 року в літературознавчих колах ведуть розмови, щоб видати усі 100 томів.
Доктор філософії Іван Матковський та науковець Дрогобицького державного педагогічного університету Ігор Розлуцький взялися за видання польськомовного доробку Івана Франка, що довгий час не привертав уваги дослідників, хоч за підрахунками бібліографів налічує понад 1100 статей. Наприкінці ХІХ публіцистичні роботи письменника друкували львівські, варшавські, краківські навіть петербурзькі часописи. Матеріали про культуру і не тільки. Політика, економіка, історія, ці та інші галузі охоплював його кругозір. У 70-х роках минулого століття в Польщі з’явилася збірка деяких публіцистичних творів. Книга представлена нині є першим систематизованим виданням польськомовних праць Франка. І. Розлуцький відзначає:
– Коли торкаєшся творчості Івана Франка, поволі розумієш, наскільки це непересічний інтелект, не лише для тогочасної України, інтелект усієї світової культури. Опрацьовуючи твори Франка, відчуваєш величезну відповідальність за долю цього видання і за представлення в ньому матеріалу.
Перший том «Iwan Franko. Szkice o literaturze», як можна помітити з самої назви, має літературознавчий напрям. Письменник розмірковує про творчість визнаних польських авторів Адама Міцкевича, Юліуша Словацького, Болеслава Пруса, а також розповідає польською мовою полякам про українського Кобзаря. Євген Нахлік, член Редакційної Ради, директор Інституту Івана Франка НАН України наголошує:
– Франко був першим і найяскравішим представником порівняльного літературознавства (на українських землях– прим. К. Я). Так склалося історично, що культурні та літературні процеси в Галичині українські, польські, австрійські, німецькі, єврейські розвивалися паралельно. Попри те, що все це відбувалось в одному краї, учасників одного процесу не обходила діяльність інших, тільки зрідка виникала полеміка в пресі. Так тривало в ХІХ столітті й фактично до 20-х – 30-х років ХХ-го. Знаходились поодинокі діячі, котрі намагалися побудувати міжнаціональні містки. Іван Франко був одним із них. Завдяки його творам ми пізнаємо літературу і культуру Галичини, як культуру різних народів.
Отже каменяр був зодчим українсько-польських культурних мостів. Чи відомо про нього полякам? Упорядники з жалем визнають: у Польщі письменник знайомий досить вузькому колу літературознавців, та й на Батьківщині його досі пам’ятають на радянський манер.
– Сьогодні чи не в кожному місті є вулиця названа іменем Франка, стоять пам’ятники йому. – говорить І. Матковський. – Але чи хотів би він пам’ятників, якби знав, що людям, які ходитимуть повз, він буде далекий? Щоб наблизитись до Франка слід його видавати й читати. – Додає: Популяризація Франка у Європі – це справа українців. Ми маємо просувати його власноруч.
Видання«Iwan Franko. Szkice o literaturze», підготоване у співпраці з Обєднанням вчителів-полоністів України, профінансоване польським Інститутом Книжки, є кроком у бік такої популяризації. Книжка вже поширюється бібліотеками, незабаром львів’яни зможуть познайомитися з нею на «Форумі видавців».
Тим часом, готується до друку другий том публіцистичних творів Івана Франка, до якого ввійдуть матеріали на громадсько-політичну тему. Третій том вирішено присвятити дослідженням фольклору та етнографії. Своєю роботою Ігор Розлуцький та Іван Матковський сподіваються пожвавити дискусію про видання повної спадщини генія, іншомовної зокрема.
Книги Франка «повинні стояти на полицях європейців поруч із творами класиків світового письменства», переконаний І. Розлуцький. Тримаючи «Шкіци з літератури» в руках, віримо, що одного дня саме так і буде.
Ксенія ЯНКО
