Іван Боберський та “Пласт” напередодні Першої світової війни

Цього року минає 110 років від заснування української скаутської організації «Пласт» у Львові. Про його початки діяльності йшлося у попередній публікації автора на сайті Фотографії Старого Львова 6 серпня 2021 р. У сьогоднішньому матеріалі розповімо про внесок Івана Боберського у становлення та поширення пластового руху у 1912–1914 роках.

Свої перші кроки «Пласт» робив, користуючись підтримкою, порадами та фінансовою допомогою Івана Боберського. Саме він придумав для молодої організації клич «Бач!», що розшифровувався «бистро а чесно» та знак – «стрілку з чотирма перами, повернену вістрям праворуч». Розроблені Іваном Боберським символіка та атрибутика послужили основою для формування ідеології «Пласту».

Згодом Олександр Тисовський запропонував пластунам новий клич «СКОБ!», що розшифровувався «Сильно, красно, обережно, бистро!»; виготовив овальну печатку та відзнаку Першого пластового полку імені Петра Сагайдачного, який діяв при Академічній гімназії у Львові. За наполяганням Івана Боберського Мирон Федусевич 1913 р. при товаристві «Сокіл ІІІ» створив пластовий відділ «малих стрільчиків». Товариство «Сокіл ІІІ» засноване 9 листопада 1912 р. В його структурі було чотири гуртки: організаційний, забавовий, одностроєвий та прапоровий. Члени вправляли руханку у трьох відділах.

Уперше 60 хлопчаків віком 8–10 років у пластових одностроях під своїм прапором, виготовленим за проєктом Мирона Федусевича, виступили 1914 р. на Шевченківському здвизі у Львові. У 1917 р. пластуни цього відділу перейшли до Першого пластового полку імені Петра Сагайдачного. Їхній прапор став символом полку і зразком для наслідування іншими пластовими полками (з 1924 р. – куренями) Галичини у 1920-х роках. Очевидно, не без наполягання Івана Боберського, «Пласт» у Академічній гімназії у Львові та філії почав формувати свою бібліотеку літератури з методики та історії фізичного виховання англійською, німецькою, польською мовами. Відомо, що у філії Академічної гімназії у Львові у 1912/13 н. р. з’явився навіть підручник з японської гімнастики.

Зусиллями та за фінансової допомоги Івана Боберського, який залишався меценатом та ідейним натхненником організації української молоді «Пласт» до Першої світової війни, 1912 р. була надрукована пластова виказка (посвідчення пластуна). Вона була видана при співпраці з Петром Франком товариством «Сокіл-Батько» у Львові великим накладом.

Виказка містила відомості про члена «Пласту», «основні точки пластового уставу», 19 пунктів з різних ділянок фізичної та пластової справності: скок вгору (стрибок у висоту); скок у даль (стрибок у довжину); плавання; веслування; їзда верхи; їзда на совгах (на ковзанах); їзда на лещетах (лижах); рухливі ігри та інші – і була розрахована на сім років пластування.

Протягом 1911–1913 рр. Іван Боберський надавав велику консультативну та фінансову допомогу учневі і колезі за Академічною гімназією Олександрові Тисовському, який укладав книгу «Пласт (scouting for boys) в українських школах». Уперше вона була опублікована у «Звіті дирекції ц. к. ґімназиї у Львові за шкільний рік 1912/1913», а завдяки Іванові Боберському 1913 р. побачила світ окремою брошурою коштом «Вістей з Запорожа». Її наклад був досить великим – 1 тис. примірників. Книга Олександра Тисовського «Пласт» стала для членів пластових гуртків і полків Галичини того часу одним з основних підручників для ведення праці в осередках.

Стараннями Івана Боберського у друкованого органу «Сокола-Батька» у Львові «Вісти з Запорожа» 1914 р. з’явився додаток – «Пластовий Табор». Усього віднайдено сім чисел цього додатка: за 28 лютого, 14 березня, 15 квітня, 15 травня, 26 червня та 30 липня – спарене 6-те і 7-ме.

«Пластовий Табор» публікував інформацію про пластові з’їзди, заклики до пластових куренів краю долучатися до різних заходів, ухвали та роз’яснення про відзнаки, опис пластового однострою, статут, звіти, відомості про мандрівки та табори тощо. Крім додатка, інформацію про «Пласт» подавав часопис «Вісти з Запорожа». Прикладами такої інформації є публікації «Пласт», «Школярські загороди», «Пластовий улад», «Пластовий цїнник», «До хв. пластових гуртків!».

До творення «Пласту» та поширення його діяльності Іванові Боберському вдалося залучити молодих учителів: Олександра Тисовського, Петра Франка, Мирона Федусевича, Дарію Білинську, Савину Сидорович, Олену Степанів, Оксану Федів, Теодора Поліху, Степана Гайдучка, Тараса Франка та інших. Напередодні Першої світової війни у Галичині вже існувало одинадцять пластових округ з центрами у Львові, Стрию, Станиславові, Тернополі, Чорткові, Коломиї, Рогатині, Золочеві, Сокалі, Перемишлі, Самборі. Іван Боберський належно підготував Степана Гайдучка, Петра Франка і Тараса Франка до іспиту з руханки, який вони успішно склали 28–29 грудня 1910 р. у Львівському університеті.

Зусиллями членів організації «Сокіл-Батько», головою якої був Іван Боберський, пластова ідея ширилася Галичиною. Зокрема, 1913 р. член «Сокола» Григорій Кичун організував у станиславівській українській гімназії вісім гуртків пластунів; голова сокільської округи в Рогатині М. Бабин займався організацією пластового життя в гімназії Українського педагогічного товариства; колишній член старшини «Сокола-Батька» Теодор Поліха – «Пластом» у Коломиї. Чимало зусиль до створення та діяльності пластового осередку в Перемишлі доклали соколи Євген Любович, Теодор Поліха та Іван Боберський. Пластовий гурток в українській державній гімназії у Перемишлі 1912 р. увійшов до складу спортивного товариства «Сянова Чайка». Після Першої світової війни «Пласт» поширив свою діяльність на теренах Волині, Закарпаття та в українській діаспорі.

У 1921 р. Олександр Тисовський (псевдо «Дрот») на основі своєї книги «Пласт» уклав підручник для пластової молоді «Життя в Пласті», який з доповненнями та уточненнями вже 100 років успішно використовується у пластовій діяльності, у тому числі в незалежній Україні. У 1920-х роках пластуни послуговувалися у своїй діяльності працями Івана Боберського «Забави і гри рухові», «Впоряд», «Лавчина і щеблівка» та ін.

Андрій СОВА
історик

Джерела та література:

1. Сова А. Внесок Івана Боберського у становлення організації «Пласт». // Наукові зошити історичного факультету Львівського університету. Збірник наукових праць. – Львів, 2014. – Вип. 15. – С. 85–95.
2. Галичина – український здвиг за матеріалами архіву Степана Гайдучка: [Альбом] / Авт. ідеї Л. Крип’якевич; упоряд. Ю. Николишин, І. Мельник; літ. редактор І. Лемко. – Львів: Апріорі, 2014. – 268 с.
3. Сова А., Тимчак Я. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.
4. Сова А. Як Іван Боберський в 1928 році з пластунами зустрічався. URL: http://photo-lviv.in.ua/yak-ivan-boberskyj-v-1928-rotsi-z-plastunamy-zustrichavsya/ (дата звернення: 13.04.2018).
5. Сова А. Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність: монографія; Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України; Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського; Центр незалежних історичних студій. – Львів, 2019. – 512с.
6. Сова А. З чого починався Пласт у Львові? URL: https://photo-lviv.in.ua/z-choho-pochynavsia-plast-u-lvovi/ (дата звернення: 6.08.2021).

Докладніше про Степана Гайдучка, Івана Боберського, Петра і Тараса Франків, Оксану Суховерську та інших провідних діячів українського тіловиховання, спортивне життя Галичини можна буде ознайомитися у книзі, яка готується до друку. Збираємо усі можливі джерела (документи, фотографії, книги, періодику, поштівки тощо), записуємо спогади. Відгуки, коментарі та додаткову інформацію просимо надсилати на електронну адресу: andrijsova@yahoo.com; sovaandrij1980@gmail.com