Серед визначних українських діячів першої половини ХХ ст. можна виокремити постать Івана Боберського. Він відомий як громадський, культурно-просвітній, військовий та політичний діяч, педагог, журналіст, організатор, теоретик та у царині тіловиховання та спорту. Вивчаючи біографію Івана Боберського, вдалося відшукати чимало світлин (фотографій), які ілюструють його життєвий шлях. Вони відклалися у фондах українських та закордонних архівів, музеїв та бібліотек, а також зберігаються у приватних збірках і колекціях. Особливу увагу привертають світлини, які містяться у Бродівському історико-краєзнавчому музеї.
Іван Боберський у роки Першої світової війни, працюючи у Бойовій Управі Українських Січових Стрільців, збирав документи, фотоматеріали та спогади про діяльність січового стрілецтва. Завдяки йому було сформовано унікальний фотоархів, який містив близько 3000 світлин з життя українських добровольців. Іван Боберський спеціально опікувався роботою й інструктував фотографів Пресової кватири. У своєму “Щоденнику” 16 жовтня 1918 р. він писав хто, де, що і за яких умов робив відповідні фотографії: “Першим світливцем в полі був Юліян Буцманюк, який студіював малярство в Кракові. Малював портрети і робив знімки. Підхоплює цікаві події дуже зручно. Прибули згодом інші світливці: Теофіль Мойсеович, Володимир Оробець, передовсім маляр і рисовник Іванець Іван. Іванець любується в подіях, де видіти можна коні. В Коші уганяє із світлинним приладом Угрин, що придбав собі придомок “Безгрішний”, бо очевидячки ходить з порожніми кишенями. По-німецьки називав би ся “Habenichts”, дуже пильний працівник, але сочка його приладу схибляє на світлинах лиць. Виходять постійно округлі, ситі і білі. Це мене дратує. Не люблю невірних світлин. […] Для світливців написав я осібний правильник, щоб знали свої права й обов’язки й уміли удержати “світлинне поготівля”. Потрібні є світлини для видавництва, щоб вої Легіону перейшли в будучі часи і дали заохоту українській молоді. Скляні плити із знімками привозили світливці до “Боєвої Управи” у Відні і побирали там через мене все, що потребували до роблення світлин. Дотепер назбиралось понад вісімсот світлин. Один [Теофіл] Мойсеович, що дописує на плитах дату і початкові букви свойого імени. Другі цього не роблять. Не можуть навикнути. Світлина без дня, місяця і року тратить на вартости. Знимок з дійсних боїв бракує. Тяжко наражатись на смерть ворожих куль, щоб придбати знимки з наступу свого або ворожого війська. Рукопашного бою не зловив ніхто. Треба би йти до штурму не з крісом, але з світлинним приладом. Замало маємо сміливців, а також замало малярів і письменників”. Світлини УСС, які зберігаються у Бродівському історико-краєзнавчому музею, це здогадно є частина з цього архіву, до формування якого долучився Іван Боберський.
Колекція світлин українських січових стрільців, що у 1998 р. були передані до Бродівського історико-краєзнавчого музею, налічує близько 700 одиниць аматорського та професійного виконання. На думку дослідника Василя Стрільчука хронологічно ця збірка охоплює період від вересня 1914 р. до весни 1917 р., включаючи також декілька світлин 1918 р. та світлини 1950–60-их рр., а також 140 світлин, які потребують ідентифікації. Серед представленої колекції є 11 світлин на яких зафіксований Іван Боберський. Вони вперше були опубліковані у виданнях “Українські Січові Стрільці. Збірник фотографій до історії Українських Січових Стрільців у шести тематичних збірках” (Львів, 2003 р.) та “Мала фотоенциклопедія Українських Січових Стрільців” (Львів, 2004 р.).
Аналіз збірки світлин УСС з Бродівського історико-краєзнавчого музею показав, що не всі вони правильно ідентифіковані. Більшість представлених світлин є “постановочного характеру”, що підтверджується багатьма джерелами, зокрема й іншими світлинами. Наприклад, у одній із приватних колекцій в Україні зберігається фотографія, яка зроблена за кілька хвилин до світлини із підписом “Старшини УСС.
Дев’ятий зліва І. Боберський, біля нього С. Ґорук, С. Шухевич, Д. Вітовський” На ній Іван Боберський (другий зліва стоїть спиною до фотографа) розставляє січових стрільців до фотографії (Світлина підписана так: “Вишкіл” підстаршин).
Окрема взята світлина – це більша чи менша історія, яка криється за нею. Мою увагу привернула світлина, де Іван Боберський стоїть з булавою в руці.
У виданні “Українські Січові Стрільці. Збірник фотографій до історії Українських Січових Стрільців у шести тематичних збірках” у першій збірці зазначено: “Боберський Іван (4.08.1873-17.08.1947) – четар УСС, український громадський діяч. Львів, 1914 р.”. Перше, що важливо зауважити, Іван Боберський народився 14 серпня, а не 4 серпня. Друге – неправильно встановлено рік світлини (1914 р., насправді 1911 р.). Третє – через публікацію світлин не в повному обсязі (з чотирьох сторін вона обрізана; очевидно на думку авторів так було краще для зовнішнього сприйняття) було втрачено декілька деталей, які дають можливість встановити не тільки час, а й місце, де зроблено фотографію та з якої нагоди.
Отож все по порядку.
Відомо, що до Першої світової війни українським соколам вдалося організувати у Львові два грандіозні заходи: І та ІІ Краєві здвиги (1911 р., 1914 р.) із залученням декількох тисяч осіб. Ідея проведення І Краєвого сокільського здвигу назріла тоді, коли товариство “Сокіл” очолив Іван Боберський (1908 р.). Він одразу організаційно скріпив товариство, поліпшив комунікацію між центральним “гніздом” у Львові та осередками в краю. З цією метою 1909 р. активізував діяльність “централі” товариства (центральний осідок у Львові у зв’язку із цим отримав назву “Сокіл-Батько”), а для піднесення духу “соколів” виникла потреба, за чеським зразком і прикладом січових організацій Галичини, проведення масштабного, всезагального національно-культурного і руханкового сокільського заходу – “здвигу”. Чи не вперше це питання було обговорене 4 грудня 1909 р. на з’їзді начальників сокільських окружних товариств у Львові. Після кількох перенесень (зокрема й у зв’язку з виборами до сейму в Східній Галичині) була затверджена дата проведення (9–10 вересня 1911 р.), яка приурочувалася відзначенню 50-х роковин смерті Тараса Шевченка. 9 вересня у львівській філармонії було проведено привітальний вечір, на якому з нагоди події були виголошені доповіді й привітання українських організацій з різних країн та куточків Австро-Угорщини, що прибули на здвиг. 10 вересня, програма здвигу передбачала три події: церемонію посвячення прапора «Сокола-Батька», похід-маніфестацію українських соколів вулицями Львова, а також показові гімнастичні вправи, ігри, забави, спортові змагання на площі “Сокола-Батька” (знаходився в районі сучасної дитячої залізниці у Стрийському парку зі сторони вул. Стрийської). Під час проведення здвигу голові “Сокола-Батька” Іванові Боберському за активну десятилітню працю в сокільській організації, за козацьким звичаєм і словами: “Пануй і веди нас!”, було вручено булаву, що стало свідченням його особливих заслуг і визнання громадою українського товариства “Сокіл”. Перший Краєвий здвиг українських соколів у Львові був широко висвітлений на шпальтах українських, польських, чеських, російських і жидівських часописів.
З нагоди І Краєвого здвигу за участі Івана Боберського розроблено спеціальну атрибутику: плакат-афішу, листівку, програмки, запрошення тощо. Вони мали привернути увагу, підсилити процес мобілізації і залучення української громадськості до заходу, а також подальшому суспільному розголосу від події. Ось, що з цього приводу писав член “Сокола-Батька” та соратник Івана Боберського Степан Гайдучок: “На І. здвиг 1911. р. у Львові малював афіш мистець Івасюк Микола. Помисл подав І. Боберський. Малюнок величини 80×80 цм. на папері 90х120 цм., виконаний в 3 красках у літоґрафії Піллєр-Наймана у Львові в 5.000 примірниках. На темно-синьому, квадратовому тлі видно льва з короною, що спинається вправо на скалу. Лев і скала в рожевому обручі, на якому видніє білими буквами клич: “Злукою і роботою здобуває нарід свободу”. В чотирьох кутах квадрату рожеві кружки на білому тлі. В горішних кружках клич: “Все вперед”, в долішних “Всї враз”. Ті два зазиви стали кличем українського сокільства. Малюнок викликує у глядача сміливість і завзяття. Під малюнком синіми буквами напис: “І. Краєвий здвиг Соколів і Січий у Львові 10. вересня 1911”. Січий очевидно тих, які закладав Сокіл-Батько як свої філії, бо Січи, які стояли під кермою Др-К. Трильовського, відказалися взяти участь в Здвизі для того, що духовенство посвячувало прапор С[окола]-Б[атька]. Яких 1.000 примірників цього афіша, відбитого на кращому папері, розіслано по здвизі на окрасу домівок читалень і сокільських гнізд. Рисунок цього льва використала Боєва Управа підчас світової війни до відзнаки на шапку для Українських Січових Стрільців”. Малюнок “льва з короною, що спинається вправо на скалу” друкувався у галицькій пресі із закликом до українського громадянства на здвиг , а також був використаний на сокільській листівці та плакаті-афіші.
Опираючись на все вище сказане та повертаючись до світлини, на якій зафіксований Іван Боберський, можна з впевненістю сказати наступне. Іван Боберський, вдягнений у сокільський однострій, тримає почесну булаву (сьогодні зберігається у фондах Львівського історичного музею), вручену йому 10 вересня на І Краєвому здвизі у Львові. За ним знаходиться брама через яку можна пройти на вул. Руську або зайти в дворик будинку на Руській, 20 (сьогодні брама перебуває на реставрації). Ліворуч від Івана Боберського на стіні видніється фрагмент плакату-афіші, виданого напередодні здвигу. Світлина виконана у дворику “рухівні” (гімнастичному залі; функціонував як “осідок” львівських соколів з листопада 1906 р. до вересня 1939 рр.) українського гімнастичного товариства “Сокіл-Батько” у Львові. Гімнастичний зал знаходився у будинку страхового товариства “Дністер” на першому поверсі у правому крилі по вул. Руській, 20 (тепер у цьому будинку 1-а міська комунальна поліклініка та спортивний зал Львівської обласної ради). Щодо датування світлини, можна з певністю сказати, що виконана вона або 10 вересня 1911 р., у день безпосереднього вручення почесної булави Іванові Боберському, або можливо упродовж наступних декількох днів після здвигу, але аж ніяк у 1914 р.
Отже, проведена розвідка показала, що до опрацювання давніх світлин та їх публікації потрібно підходити дуже ретельно. Кожна деталь на фотографії є надзвичайно важливою. Вона дає можливість встановити час, місце та з якої нагоди з’явилася та чи інша фотографія. Тому при передруці давніх світлин важливо зберігати автентику, а в тих випадках, коли треба викадрувати певний фрагмент, підійти до цієї справи коректно та із відповідними знаннями. При опрацюванні непідписаних світлин важливо використати всі можливі джерела: архівні документи, періодику, спогади тощо. Проаналізована пам’ятка, на якій Іван Боберський зафіксований з булавою, свідчить про те, що збірка світлин УСС Бродівського історико-краєзнавчого музею хронологічно охоплює також роки до Першої світової війни.
Сподіваюся, що дана розвідка послужить подальшому вивченню світлин, які зберігаються у різних збірках, що в свою чергу сприятиме поверненню забутих сторінок української історії та історії Львова зокрема.
Щира подяка директорові Бродівського історико-краєзнавчого музею Василю Стрільчуку за можливість опрацювання та публікації світлин з фондів музею та Лесі Крип`якевич.
Андрій СОВА,
кандидат історичних наук, доцент кафедри олімпійської освіти Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського, заступник директора Центру незалежних історичних студій
Використані джерела:
- Боберський І. Щоденник, 1918–1919 рр. / Упоряд. Ю. А. Мицик. – Київ: Вид. дім “КМ Академія”, 2003. – 260 с.
- Каглян О., Загреба М., Смеречанський Р. Українські січові стрільці. До сторіччя утворення легіону УСС. – Київ: Логос, 2014. – 48 с.
- Краєвий Сїчово-сокілський здвиг у Львові // Народне Слово. Ілюстрована, популярно-просьвітна, полїтична й лїтературна часопись. – Львів, 1911. – 1 цьвітня. – Чис. 494. – С. 1.
- Мала фотоенциклопедія Українських Січових Стрільців. – Львів: Галицька видавнича спілка, 2004. – 128 с.
- Приватний архів Степана Гайдучка (м. Львів).
- Сова А. Історія прапора товариства “Сокіл-Батько” у Львові // Записки Наукового товариства імені Шевченка. – Львів, 2010. – Т. CCLХ: Праці Комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін. – Кн. 2. – С. 175–202.
- Українські Січові Стрільці. Збірник фотографій до історії Українських Січових Стрільців у шести тематичних збірках / Авт. тексту Я. Онищук, упоряд. Я. Онищук, О. Панькевич. – Львів, 2003. – [204 с.].
