У значної частини як мешканців Львова так і його гостей, центр міста передовсім асоціюється з ранньомодерною архітектурою. Проте у кожної з давніх пам’яток нашого міста так чи інакше є творець, або й навіть кілька. Однією з таких осіб став Амвросій Прихильний (Ваберене Нутклаус) – один з найвідоміших та націкавіших львівських будівничих кінця XVI – першої третини XVII століття. Створені ним будівлі були справжніми прикладами архітектурної довершеності і ренесансу у Львові. Тож пропонуємо вам поглянути на життя та діяльність цього архітектора.
Про ранні роки Ваберене ми знаємо дуже мало. Втім, нам відомо, що його батька звали Сімоне і він походив з півночі Ломбардії. У 1580-ті роки він потрапляє до Львова і вступивши до львівського цеху будівничих, отримав прізвисько Прихильний. Збереглись відомості про те, що у 1588 році він був підмайстром у Петра Барбона. Вочевидь його кар’єра складась досить успішно, оскільки вже у 1581 році він фігурує на посаді цехмістра цеху будівничих. А у 1592 році він починає добиватись права львівського громадянства, остаточне підтвердження якого він отримав у 1595 році. У 1596—1605 рока він молодший цехмістр, а у 1613 та 1630 роках його обирають цехмістром цеху мулярів Львова. Нам відомо про його контакти з іншим архітектором-італійцем, який провадив свою діяльність у Львові – з Адамом Покорою.
Зокрема, у 1605 році, Амвросій спільно з Покорою придбав будинок на сьогоднішній вулиці Староєврейській під номером 26, а у 1611 році, він перебудував будівлю. Того ж 1611 року Прихильний продав свій будинок на сьогоднішній вулиці Дорошенка Якубу Мадлайну. Ця угода зафіксована у міських документах. А у 1620 році він подарував свою земельну ділянку при вулиці Коперника шпиталю святого Лазаря і став одним із його співзасновників та пожиттєвим провізором (опікуном). Більше того, у 1634 році, він почав будівництво нової будівлі шпиталю.
До нас дійшло ім’я його дружини – її звали Сусана і вона походила з роду Бжезьких. Помер Амвросій бездітним й усе своє майно заповів шпиталю. Вважається, що похований він був також у шпиталі. Погляньмо на деякі його роботи.
На початку 1590-х років, спільно з вже згаданим Адамом Покорою, ймовірно, за проектом Павла Щасливого, була споруджена знаменита львівська синагога «Золота Роза».Фундатором синагоги був багатий львівський купець, банкір і королівський фінансист та голова єврейської міської общини Іцак Нахманович (Ісаак бен Нахман).
Спільно з Павлом Римлянином та Войцехом Капіносом молодшим 1614 року розробив проект фортифікацій Львова, альтернативний до проектів Теофіла Шемберга та Ауреліо Пассаротті. Втім, його так і не було реалізовано.
Разом з Войцехом Капіносом, після смерті Павла Римлянина брав участь у будівництві Успенської церкви у Львові. Також, досить ймовірною є його участь у роботі над раннім етапом будівництва костелу монастиря бернардинів.
Перебудова у 1611 році власного будинку (тепер вулиця Староєврейська, № 26) та сусіднього будинку райці Томи Карча. Можливо, він здійснив також декорацію будівлі на вулиці Староєврейській, 34.
Комплекс шпиталю Св. Лазаря. 1634 року Прихильний розпочав будівництво мурованого костелу за власним проектом. Застосовано камінь із гори Шембека, що знаходилась поблизу. 1638 року за наказом короля Владислава IV за шпиталем розпочато будівництво укріплень за проектом Фридерика Ґетканта. Єдиною оборонною лінією планувалось охопити усі передмістя Львова. Укріплення однак недобудовано і через кілька десятиліть Ян Томаш Юзефович констатував, що в районі шпиталю від них не залишилось сліду. Храм освячено 16 жовтня 1639 року ще на стадії будівництва. Амвросій Прихильний помер 1640 (1641?) року і був похований у криптах костелу. Завершення шпиталю він доручив будівничому Мартину Годному і заповів для цього усе своє майно. Дві вежі костелу ймовірно добудовані Годним.
Віктор ГУМЕННИЙ
Джерела:
- Мистецтво України: Біографічний довідник / Упор.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський.
- Смірнов Ю. Костел св. Лазаря // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3. — С. 522—524.
