Історія однієї фотографії з фондів Березнівського краєзнавчого музею

1460
Історичне фото з фондів Березнівського краєзнавчого музею
Історичне фото з фондів Березнівського краєзнавчого музею

Розгадувати таємниці старих світлин завжди дуже цікаво і захоплююче. Інколи зміст зображеного може бути загадкою роки і навіть десятиліття. І ось той хвилюючий момент, коли фотографія нарешті “заговорила”.

Липень 1941 р. м. Березне. Березнівчани святкують проголошення Aкту відновлення Української державності в Львові. На цьому історичному фото – священники Микола Бухович (настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці) та Олександр Сагайдаковський (настоятель Миколаївського храму) серед воїнів УПА та міської інтелігенції, – ідеться у дописі на фейсбук-сторінці Березнівського краєзнавчого музею.

Про Миколу Буховича відомо, що вірою і правдою душпастир служив громаді 42 роки, проповідуючи і любов до Бога, і до України, зазначають музейники. Відомо, що він народився в 1873 році в селі Божове на Волині. Закінчивши духовну семінарію, деякий час працював учителем поблизу Луцька. У віці 30 років був призначений священником Різдво-Богородичної церкви в Березному (тоді її називали Сілецькою). Просвітянські гуртки, хати-читальні, бібліотека, самодіяльний народний хор й театр стали основою його життя. Отець Миколай глибоко знав нашу національну історію і з радістю передавав свої знання молодим просвітянам. Саме від Миколи Буховича березнівська молодь дізналася про гімн “Ще не вмерла Україна, і слава, і воля”. Він вперше показав їм жовто-блакитний стяг, наголосивши: “Це наш історичний, Український прапор”. Важливо зауважити, що служба в Сілецькому храмі велась виключно українською мовою…

Святкування проголошення Акту відновлення Української державності в Березному. Фото з фондів БКМ
Святкування проголошення Акту відновлення Української державності в Березному. Фото з фондів БКМ

У 1938 році поляки заарештовують найактивніших членів “Просвіти”, серед їх числа й 71-річний Микола Бухович… В нелюдських умовах в такому вже поважному віці священник пробув 3 місяці в таборі для політв’язнів Береза Картузька, що значно підірвало його здоров’я. В 1939 році піклуваннями прихожан Микола Бухович повернувся до своєї парафії, але переслідування продовжувались й надалі. У період, коли Березне було окуповане німцями, місцевій інтелігенції вдалося здобути дозвіл на відкриття в місті української гімназії, директором було обрано Миколу Буховича. Навчальний процес здійснювався українською мовою на основі довоєнних підручниках та книгах, впроваджувалась ідея незалежної Української держави. Саме тому гітлерівці в 1942 році закрили гімназію, а Миколі Павловичу довелося переховуватися, остерігаючись переслідувань з боку нацистів, можливого арешту чи навіть розстрілу.

Храм Різдва Пресвятої Богородиці в Березному, 1918 рік, фотостудія М. Янцевича при храмі. Фото з фондів БКМ
Храм Різдва Пресвятої Богородиці в Березному, 1918 рік, фотостудія М. Янцевича при храмі. Фото з фондів БКМ

В 1944 році священник М. Бухович занедужав та в грудні 1945 року помер, не маючи відпочинку і перед смертю від частих відвідувань “небажаних” гостей (тоді уже НКВД), хоча вони і знали, що залишилось йому жити недовго… Великий патріот України мріяв, що наша Україна таки буде вільною і незалежною. Шкода тільки, що не знав, коли здійсняться його мрії…

Довідково

Микола Бухович — знакова постать для березнівчан. Його іменем названо одну з головних вулиць містечка та гімназію. Педагог, священник, громадський діяч і палкий патріот України. Його, уродженця Волині, життєві дороги привели до Березного. Він полюбив це місто й саме тут поєднав священницьке служіння з освітньою та громадською діяльністю. У міжвоєнні роки очолював у Березному товариство “Просвіта”, а в період німецької окупації Березного був директором місцевої гімназії.

Храм, служінню в якому отець Миколай присвятив чималу частину свого життя, у липні 1941 року зазнав руйнувань під час бойових дій. А в 1957 році його було розібрано на цеглу. За свідченнями місцевих мешканців, ту цеглу “совєти” використали для будівництва будинку піонерів.

РівнеРетроРитм

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.