Григорій Пежанський виступає одним з найцікавіших, проте одним з найменш відомих львівських архітекторів австрійської та міжвоєнної доби. Його творіння і досі успішно слугують львів’янам та радують як їх самих, так і гостей міста. Сьогодні ми пропонуємо вам поглянути як на його життєпис, так і на найцікавіші реалізовані у межах Львова проекти.
Народився майбутній архітектор у 1860 році у селі Пчани (сьогодні – Жидачівського району Львівської області). Тоді це була територія Королівства Галичини та Володимирщини з центром у Львові, яке входило до складу Австрійської монархії Габсбургів. Григорій закінчив гімназію у Стрию, де здобув базові та провідні на той час знання, враховуючи високий рівень, який давала тогочасна австрійська гімназія.
Перед ним постало питання вибору подальшого життєвого шляху. Вибір Григорія впав на архітектурне відділення Львівської політехнічної школи (сучасного університету Львівська політехніка). Тут він здобув базові знання з фаху, проте за тогочасною поширеною практикою він вирушає продовжувати своє навчання у інших університетах. Його вибір падає на досить престижний у той час Цісарсько-королівський інститут у Відні, де після навчання Григорій отримує диплом інженера-архітектора, який давав йому можливості для подальшого кар’єрного зростання.
Григорій розпочав свою роботу у Львівському магістраті, згодом перейшов на державну службу у намісництво, де він працював радником з будівництва аж до 1924, переживши як Першу світову війну, так і зміну урядів і держав у Галичині протягом цього часу. Впродовж своєї творчої діяльності він стає членом Політехнічного товариства у Львові у 1888–1890 роках та від 1893 – він постійний член товариства, а від 1896 – пожиттєвий. У 1895 році він навіть входить до правління товариства.
Григорій стає одним із засновників Українського технічного товариства, протягом певного часу він навіть його очолював. Загалом, один лише перелік ангажованості Пежанського до українських громадських ініціатив вартий поваги: він був директором страхового товариства «Дністер» у 1917-1918 роках, членом Українського педагогічного товариства та Кураторії Народного Дому, він був також членом Ставропігійського інституту у Львові.
Серед об’єктів створених Пежанським особливо виділяються трибуни стадіону на 8 тис. глядачів поблизу головної алеї Крайової виставки 1894 року. Ним було створено проект цілої низки корпусів Львівського університету, проте прикметно, що ним була здійснена і реконструкція будинку Галицького сейму, який у 1920 році передали університету. Виділяється також власний будинок на сучасній вулиці Вітовського, 22.
Серед інший його проектів пов’язаних з університетом особливо виділяється спорудження нового приміщення для бібліотеки Львівського університету, на сучасній вулиці Драгоманова, 5.
Протягом 1910–1912 років він керував спорудженням корпусів геологічно-палеонтологічного факультету по сучасній вул. Кирила і Мефодія, 6 і 8.
Ним було створено проект будівлі для жіночої учительської семінарії у Львові на нинішній вулиці Туган-Барановського, 7. Реалізований 1899 року. Спорудженням займались Август Богохвальський і Юзеф Масловський.
Помер Григорій у Львові у святковий день 1 січня 1925 року. Похований на Личаківському цвинтарі.
Віктор ГУМЕННИЙ
Джерела:
- Савицький І. В., Нога О. П. Архітектор Григорій Пежанський та розвиток фізичної культури в Галичині наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2016. 196 с.
- Тимофієнко В. І. Пежанський Григорій // Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть.
