Одним з засобів поширення визвольної ідеології і боротьби були бофони – квитки на бойові фонди ОУН і УПА, які також сповняли функцію повстанських грошей, обліґацій чи квитанцій. Повстанці їх видавали населенню за добровільно внесені або стягнуті як контингент гроші, продукти, одяг тощо.
Протягом 1943-1949-о років Ніл Хасевич запроектував і виконав цілий ряд бофонів, які вражають своїм вмілим графічним виконанням і винятковим талантом поєднанням зображення з написами. Вони чітко передають ідейний зміст визвольної боротьби ОУН і УПА та бойовий дух повстанців. Змістом -зображеннями і текстами – вони перекликаються з більшими за форматом листівками-афішами з серії “Кличі ОУН”.
Тематика бофонів Н. Хасевича, як також інших мистців підпілля, політично-пропаґандивна, з подібними закликами і зображеннями, як у кличах ОУН і УПА. У майже всіх бофонах Хасевич використовує національну символіку тризуба або емблему ОУН(б), де в колі вміщений трикутник з тризубом на стилізованому хресті і буквами ОУН, на трьох окремих площинах. На всіх бофонах бачимо написи “На бойовий фонд ОУН” або “На бойовий фонд УПА” в різних варіянтах.
У деяких бофонах емблема ОУН є в центрі симетричної композиції, а напис “На бойовий фонд ОУН” вписаний на лентах двома півколами, вартість подана внизу, як наприклад у бофонах на 50 карбованців 1944-о року і 25 карбованців 1945-о року. Ці бофони можна назвати геральдичними, і вони належать до найпростіших і найменших за розміром, всього 4.1 х 3.4 см.
Одним з перших є бофон на 20 карбованців 1943-о року, що небувалий своїм сюжетом. Домінує вояк з шаблею і прапором на білому коні. Позаду, неначе в куряві, лави вояків, яких веде ще один вершник, а на горбах – танки. Шабля й одяг вояка на білому коні нагадують однострої вояків Української Народної Республіки з часів визвольної боротьби, але танки – це зброя Другої Світової Війни та мрія, що в майбутньому повстанці матимуть свої танки. Можливо, Ніл Хасевич зіставляє недавнє минуле з сучасним Поліської Січі, Української Повстанської Армії отамана Бульби Боровця, яка продовжувала традиції УНР і вживала козацьку термінологію у боротьбі проти німецьких і радянських військ на Поліссі на початку 1940-х років.
Діягонально у двох рядках зверху і внизу вписані слова з вірша О. Олеся, присвяченого С. Петлюрі:
Покинь синочку ридати
Хай сліз твоїх ворог не п’є
Почуєм ми рідні гармати
Угледим ми військо своє.
Початкові букви “П” допомагають збалянсувати діягональні рядки клича. Номінал винятково розміщений поза зовнішньою рамкою бофона.
Зображення повстанців у вирі боротьби з ворогом вперше зустрічаємо у бофоні на 200 карбованців 1944-о року. В центрі вертикальної композиції представлений вояк, який замахнувся, щоб кинути ґранату. Побіч нього двоє повстанців з крісами, а один біжить з прапором. Над ними в овалі тризуб, а внизу в центрі напис “УПА” і по ньому на темному фоні “на бойовий фонд”. Вся центральна композиція обведена лентою у формі арки з гаслом “За Україну, за волю, за народ”, кличем, який перекликається з подібними кличами в листівках-афішах і домінує в бофонах.
Бофони на 10 і на 1000 карбованців 1945-о року подібні зображенням – повстанці атакують з допомогою танка з прапором ОУН і літака. Відмінності наявні у позах повстанців, у написах і гаслах, які горизонтальними пасмами балянсують динамічне центральне зображення. Напис “1000” і “ОУН” майстерно скомпоновані, стиль виконання цифр і літер видовжений і статичний. Напис “За волю народу і людини” хвилястими лініями замикає центральні постаті повстанців. Всі три бофони наголошують боротьбу з ворогом і героїзм повстанців. Написи і зображення творять композиційну цілість.
Образи вояків в акції бачимо також на підпільних поштових марках польського проти-німецького повстання у Варшаві 1944-о року, що були виданням Бюра Інформації і Пропаґанди КҐ АК, відділу графіки, яким керував Мєчислав Юрґєлевіч, колишній учень В. Скочил-са у Варшавській Академії Мистецтв. Цікаво, що на поштовій марці Станіслава “Мєдза”-Томашевскєґо бачимо трьох вояків з автоматами і гранатами на тлі круга сонця з проміннями, подібно, як на листівці-афіші Н. Хасевича. Хоч марка друкована в набагато кращих умовах, в кольорі, композиція і розміщення написів, як і мініятюрний формат, перекликаються з дереворитами Хасевича.
У бофоні на 300 карбованців бойового фонду ОУН (1944) Ніл Хасевич зображує марш повстанців і людей під прапором з тризубом і написом “За Українську Самостійну Соборну Державу”, який несе жінка в хустці. З нею спокійними лавами йдуть представники різних верств суспільства. Справа – герб ОУН, цифри 300 крб. і напис “на бойовий фонд” відділені хвилястою площиною, продовженням від розгорнутого прапора. Композиція горизонтальна і маєстатична. Подібні лави бачимо пізніше у листівці-афіші За Українську Самостійну Державу (1949), але там люди неспокійні, більше напружені.
Композиція бофона на 100 карбованців (1945) на бойовий фонд УПА обмежена до одного вояка – вояка-переможця з прапором, а під його ногами знамена СССР. У бофоні на 500 карбованців (1945) повстанець в овальному медальйоні з українськими прапорами і прекрасно вкомпонованому написі “УПА”, де буква “П” переходить в п`єдестал, з якого виростає композиція бофона. Натомість цифри 500 крб. цікаво вміщені в куті зверху, але менше опрацьовані, можливо, виконані у поспіху. Варто звернути увагу, що повстанець з автоматом перекликається з меморіяльним портретом полковника Дмитра Клячківського “Клима Савура-Охріма”, який загинув у 1945-у році.
В цілому бофони, виконані Нілом Хасевичем, відрізняються від інших, створених у підпіллі, професійним рівнем виконання, і тому вони стали прикладом для наслідування і копіювання. Подібно, як в листівках-афішах, Хасевич вкладає багатство змісту у мініятюрній формі бофонів і вміло поєднує всі елементи композиції.
Дарія ДАРЕВИЧ
- Джерело:
Бібліотека українського мистецтва
