Бурхливий розвиток Столичного королівського міста Львова на зламі XIX-XX сторіч не оминув й поступу чималої української громади. Будівництво та освіта – напрямки, за якими львівські русини, початку нового сторіччя, йшли пліч-о-пліч із народами багатонаціональної імперії. У Львові збережена пам’ятка, що гармонійно поєднує ці напрями, та є однією з найяскравіших загалом в Україні.
Освітньо-виховне товариство, засноване 1881 року у Львові, “Рідна школа” (назва від 1926 року), засноване з метою вирішення проблем навчання українського населення (початкове, середнє шкільництво, вища школа), та надання моральної і матеріальної допомоги учням і студентам. Займалося видавничою, фінансовою, благодійницькою, діяльністю у галузі руської освіти не лише у Львові, а й у всьому галицькому краї. Будівля гімназії та бурси товариства донині є однією з найяскравіших пам’яток української сецесії.
Будівля гімназії та бурси Руського (українського) педагогічного товариства у Львові на вулиці Кшижовій (нині – генерала Чупринки), 103, створений у 1906-1908 ppоках за проектом Івана Левинського, Олександра Лушпинського, Лева Левинського та Тадеуша Обмінського.
У цій, надзвичайно цікаво скомпонованій споруді, маємо найбільш виразний і величний силует, в якому народні традиції – дахи з заломами, розвинутий намет баштового даху зі шпилем, білі стіни, підстрішне майолікове лиштво і навіть пластична обробка стіни першого поверху рустами, які нагадують вінця зрубу – гармонічно з’єдналися з формами фронтонів сецесійного типу.
Ця споруда є справді народною. Споруджували цей дім значною мірою на народні пожертви, тих трударів, які не пошкодували своїх, тяжкою працею зароблених, крейцарів для зведення будинку, де мали готувати народних вчителів для сільських шкіл… Був у цьому домі колись також головний вхід з трапеційним порталом та меморіальним написом з вірша Тараса Шевченка, що не дійшли до нашого часу…
Підкреслені тут прояви народно-стильової архітектури свідчили про переважання глибоко народної традиції, підсиленої раціоналістичними принципами скульптурно виліплених об’ємів, які створили особливо мальовничий і сповнений народною поетикою образ на тиловому фасаді. Цей будинок по праву увійшов до числа найліпших взірців народностильової архітектури початку XX сторіччя.
Від 1913 року у цих стінах містився монастир сестер василіанок. Нині це головний корпус Лісотехнічного університету у Львові.
Використані джерела :
http://www.lvivcenter.org/ , http://www.alyoshin.ru/ , https://uk.wikipedia.org
