Цісар Франц Йосиф І у Мостиськах і Судовій Вишні на початку вересня 1880 року.
1880 року правитель Австро-Угорської монархії цісар Франц Йосиф І втретє відвідав Галичину. Його приїзд був пов’язаний із проведенням військових маневрів, які відбувалися, поміж іншого, й біля Судової Вишні. Саме тоді, на початку вересня 1880 року, жителі Судової Вишні вітали у своєму місті можновладного Габсбурґа.
Про подорож Франца Йосифа І Галичиною, зокрема, доволі детальний опис його поїздки з Кракова до Львова, коли він зупинився на три дні (4, 5 і 6 вересня) у Мостиському повіті, залишив спогади Александр Новолєцький ¹. Отож, 4 вересня цісар виїхав поїздом з Кракова у напрямку Львова. Франці Йосиф І мав добратись до Мостиськ, звідки відправитись у Крисовичі, де йому надав свою резиденцію граф Едвард Стадницький ². Потяг імператора зупинявся по дорозі на станціях у Бохні, Тарнові, Ярославі, Перемишлі та Мостиськах, де цісаря вітали чисельні делегації. Зазвичай складалися вони з представників місцевої влади, духовенства, підприємців і шкільної молоді.
Юрба, яка вітала цісаря, з виду нерідко виглядала дуже строкато. На автора нотаток А.Новолєцького це справило неабияке враження. Він пише, що траплялися групи людей, зодягнутих, немовби за зразками, «представленими у костюмових таблицях Матейка» ³. Новолєцькому здавалось, буцімто це люди з «XVII, а то й XVI століття». Така екзотична група людей зустрілась і в Мостиськах – це були міщани з Угнева. Вони, як пише автор, були в «zawiesistych kopotach, opasanych litemi odwiecznemi pasami, w olbrzymich czapach na zawiasach». Якщо вірити Новолецькому, ці «останні могікани» звернули увагу цісаря, який поцікавився, звідки вони прибули і як далеко з Угнева до Мостиськ.
У Мостиськах потяг цісаря зупинився о 7-й годині вечора. Опісля привітання графа Едварда Стадніцького місцевий пробощ канонік Стояловський підніс монарху для цілування реліквіарій. Франц Йосиф І також звернувся до натовпу з вітальним словом. Серед численного люду були делегації з ближчих і дальших міст, зокрема зі сусіднього містечка Судової Вишні.
У Мостиськах цісар пробув недовго і вирушив до Крисович, своєї тимчасової резиденції.
Розпорядок наступного дня Франца Йосифа І був такий: встав, як звично, десь біля 4-ї години, між 5-ю та 6-ю гуляв у парку, потім ранкова Служба Божа (її відправляв мостиський пробощ Стояловський), аж тоді вирушив екіпажем на станцію до Мостиськ. Звідти потягом цісар їхав у Судову Вишню, а з тамтешньої станції вже верхи на коні прямував на маневри.
Вперше Франц Йосиф І побував у Судовій Вишні 5 вересня 1880 року. Пробув тут до 7-ї години вечора. У відомому тогочасному часописі «Батьківщина», витяг з якого переказує Новолєцький, писали, що «під час маневрів у Судовій Вишні, на полі, коли була велика спека, цісаря мучила спрага. Випадково підійшов сільський хлопчик, несучи в глечиках воду. Цісар закликав його до себе, напився води, а одному із своїх ад’ютантів звелів, аби його винагородив. Ад’ютант витягнув 10-гульденову банкноту і подав хлопцеві, але той не взяв, відповівши: «Хай Бог боронить, щоб я брав у свого Цісаря гроші за воду»».
Чи міг звичайний судововишнянський (чи з довколишніх сіл) хлопчик підійти до цісаря під час маневрів, для нас залишиться загадкою. Як би не було, цей епізод є ще однією маленькою порцією меду до міту про найяснішого доброго цісаря.
ПРИМІТКИ
¹ Nowolecki A. Pamiątka podróży cesarza Franciszka Józefa I po Galicyi i dwudziestodniowego pobytu Jego w tym kraju. Kraków, 1881. S. 110-132. Спочатку свої нотатки автор друкував у часописі «Gazeta Lwowska» (див. число 205 за 1880 р.). Александр Новолецький (Новолєцький Александр Константин, псевд. Зигмунт Колумна; 1825-1884) – книжковий торговець, видавець та історик.
² Йдеться про Едварда Марію Афольфа Стадницького (1817-1902). Цікаво, що вже в лютому 1881 року він отримав цісарську номінацію на довічного члена австрійської Палати панів (верхня камера Райхсрату).
³ Очевидно Новолєцький мав на увазі відомий альбом “Одяг у Польщі 1200-1795”, виданий Яном Матейком 1860 року. Він складається з 10 літографічних таблиць, на яких зображений одяг, що його носили різні верстви населення упродовж століть.
Мар’ян ХОМЯК
Джерело: https://zbruc.eu/
