Січень 1863 року увійшов в історію Львова як час великої конспірації. Хоча місто перебувало під владою Австрії, воно де-факто стало «головним сейфом» та логістичним хабом для підготовки повстання проти Російської імперії. Напередодні 19 січня місто нагадувало розбурханий вулик: у кав’ярнях засідали емісари, а в підвалах житлових кам’яниць формувалися загони. Львів забезпечував повстанців усім необхідним: від зброї до фінансів [1, 3].
Штаб-квартири та фінансова конспірація на площі Ринок
Центром фінансового планування стала кам’яниця на площі Ринок, 2 (Палац Бандінеллі). Саме тут засідав Центральний Національний Комітет у Галичині [1]. Маловідомо, що львівське підпілля запровадило власну систему «національного податку». Заможні містяни сплачували відсоток від доходів, а контроль здійснювали представники аристократії.
Князь Леон Сапега та його родина стали ключовими фігурами цього процесу. Палац Сапегів (вул. Коперника, 40) служив місцем таємних зборів, де під виглядом світських вечірок збирали золото на закупівлю штуцерів та амуніції [1, 2, 8].
Готель «Жорж»: міжнародний хаб повстанців
Якщо ви шукаєте головне місце зустрічей іноземних агентів у 1863 році, це був готель «Жорж» (пл. Міцкевича, 1). Тоді це була триповерхова споруда у стилі класицизму. У його номерах емісари з Парижа та Лондона передавали векселі, зашиті у підкладки пальта. 19 січня 1863 року тут фіналізували контракти на поставку бельгійських револьверів, які везли до Львова під виглядом «заліза для плугів» [5, 6].
Жіночий комітет на Краківській: логістика та шпиталі
На вулиці Краківській, 11 діяв таємний «Жіночий комітет» під керівництвом Кароліни Розвадовської. Львів’янки організували справжню промислову мережу:
У кам’яницях на вул. Вірменській шили мундири та патронташі.
На вул. Театральній готували перев’язувальні матеріали.
Через благодійні аукціони легалізували кошти для закупівлі коней [4].
Головний поштамт, пошта, поштове відділення, будинок пошти, вулиця Словацького
Інформаційна війна та духовна присяга
Важливу роль відігравала пошта (вул. Словацького, 1), де службовці-патріоти допомагали переправляти депеші. Тим часом редакція «Gazeta Narodowa» на вул. Вірменській, 14 вела інформаційну кампанію, використовуючи зашифровані повідомлення про «продаж цукру» (що насправді означало прибуття пороху на склади Підзамче) [2, 6].
19 січня 1863 року в костелі Єзуїтів (вул. Театральна, 11) відбулася таємна меса. Сотні студентів Університету (тоді на вул. Грушевського, 4) склали присягу на вірність справі, після чого вирушили до кордону [1, 4].
Останній прихисток на Личакові
Сьогодні пам’ять про тих, хто фінансував та виборював волю у 1863-му, зберігає Личаківський цвинтар (вул. Мечникова, 33). На полі №40 розташована «Гірка повстанців 1863 року». Тут спочивають Бенедикт Дибовський та Шимон Шидловський — люди, чия мужність почалася з львівських таємних квартир того гарячого січня [7].
Цікаві факти для допитливих:
Вартість екіпірування: Спорядження одного добровольця (кожух, чоботи, зброя, запас їжі) коштувало львівській громаді близько 150 австрійських гульденів [2].
Труни як контейнери: Зброю часто перевозили в трунах із подвійним дном, імітуючи похоронні процесії, що прямували на околиці міста [1].
Чорна біжутерія: На знак солідарності львів’янки носили чорні сукні та спеціальні прикраси з чавуну, що символізували траур за свободою [4].
Таємна мова: У переписці слово «залізо для плугів» означало револьвери, а «бібліотека» — склад боєприпасів [5].
Студентська жертва: 19 січня студенти масово здавали в ломбарди свої золоті годинники, щоб купити коні для загонів, що вирушали до кордону [1].
Охрім НЕВДЯЧНИЙ
Список використаних джерел:
Котлобулатова І. Львів на фотографіях. 1860–2006. — Львів: Центр Європи, 2006. — С. 45-55.
Енциклопедія Львова. Т. 4: Л-М / за ред. А. Козицького. — Львів: Літопис, 2012. — С. 345-350.
Стеблій Ф. Львів у часи Січневого повстання 1863 року // Галицька брама. — 1996. — № 12. — С. 4-10.
Вавриневич Ю. Жіночі благодійні та конспіративні організації Львова середини XIX ст. // Вісник НТШ. — 2018. — № 59. — С. 112-120.
Центр міської історії Східної Європи. Інтерактивний Львів: Готель «Жорж» (пл. Міцкевича, 1). — lia.lvivcenter.org.
Збруч. Повстанці на Вірменській: історія львівської преси 1863 року. — zbruc.eu.
Офіційний сайт Музею «Личаківський цвинтар». Повстанці 1863 року (поле №40). — lviv-lychakiv.com.ua.
Pamiętnik o powstaniu styczniowem we Lwowie. — Lwów: Nakładem komitetu, 1893. — S. 5-30.
