20 жовтня 2016 року Верховною Радою України було прийнято постанову про святкування 200-тої річниці «Львівської політехніки» на національному рівні, яке має відбутися протягом листопада-грудня поточного року. З-поміж тисячі українських технічних вишів, саме цей університет б’є рекорди не лише із кількості студентів, а й з якості освіти. Національний університет «Львівська політехніка» – найстаріший технічний навчальний заклад в Україні, alma mater на сьогодні для понад 30 тисяч студентів.
Те, що університет в цьому році святкує свій ювілей з’яcувалося зовсім нещодавно. Оскільки раніше вважалося, що біографія «Львівської політехніки» бере свій початок 1844 року, коли Реальну школу було перетворено у Цісарсько-королівську технічну академію.
Однак, за допомогою групи активістів Асоціації випускників «Львівської політехніки», що тривалий час вивчали історію закладу, було вирішено, що справжнім роком народження слід вважати 1816. Саме цього року у Львові було створено першу Реальну школу, якій судилося згодом стати цим визначним університетом.
«Усі знають річку Дніпро, але ж вона починається з невеличкого потічка, з витоків. Якщо говорити про історію навчального закладу, то її теж слід рахувати від початків», – говорить голова асоціації випускників «ЛП» Олег Сергеєв.
Реальна школа мала три класи. Така освіта протиставлялась класичній та давала необхідні технічні знання для подальшої професійної діяльності. Готували в ній, насамперед, кадри з гірництва, дорожнього і цивільного будівництва, містобудування.
За два століття свого існування цей університет змінив 5 назв. Окрім Реальної школи та Технічної академії, встиг він побувати і Вищою політехнічною школою, яку у вересні 1880 року навіть відвідав австрійський цісар Франц Йосиф, і Львівським політехнічним інститутом за радянських часів. А свою сучасну назву «Львівська політехніка» здобула у 1920 році.
До речі, під час своїх відвідин цього університету Франц Йосиф був настільки вражений освітнім рівнем, що подарував Політехніці одинадцять картин польського художника Яна Матейка, що разом складають цикл «Тріумф прогресу». Ці картини і зараз можна побачити на стінах Актового залу головного корпусу.
Головний корпус – своєрідний символ університету, був збудований в 1877 році за проектом польського архітектора Юліана Захаревича, який згодом став ректором цього навчального закладу. Будівля знаходиться на вул. Степана Бандери (тодішня вул. Новий Світ).
А вулиця названа так не випадково. Адже лідер ОУН Степан Бандера у 1934 році закінчив агрономічне відділення «Львівської політехніки». Навчалися тут також такі громадські та політичні діячі, як Роман Шухевич, Симон Візенталь, Олекса Гасин. Випустила Політехніка і багато вчених. Зокрема, це радіохімік Тадеуш Годлевський, вчений-механік Ян Франке, радянський та український фізик Віталій Сігорський.
Свого часу в університеті працював всесвітньовідомий математик Стефан Банах, економіст-реформатор та інженер Евґеніуш Квятковський, піонер електротехніки в Польщі Роман Дзеслевский, математик та згодом прем’єр-міністр Польщі Казимир Бартель. Лекції тут читала і лауреат Нобелівської премії з фізики та хімії Марія Складовська-Кюрі.
Сьогодні ж у стінах Політехніки триває підготовка до урочистого святкування. Складено розгорнутий план заходів, у якому, зокрема, передбачено, що урочиста Академія з цієї нагоди відбудеться 9 грудня 2016 року у Львівському оперному театрі.
Також планується відкриття меморіальної таблиці присвяченої 200-річному ювілею закладу, відзначення державними нагородами ветеранів, активістів та викладачів, видання книги з історії «Львівської політехніки». А на усіх гербах, офіційних печатках, банерах та інших видах друкованої продукції, на яких нанесено рік 1844 замінять його на 1816.
Анастасія НЕРОЗНАК
Джерела:
