„Фотосинтез“, який надихає, дарує радість та енергію, творить нове бачення — такою є виставка світлин ХІХ Міжнародного фотоконкурсу газети „День“, яку 31 травня вже вдесяте презентували у Львівській політехніці. Це понад 250 найкращих фотографій митців та аматорів зі всієї України, відібраних із-поміж двох тисяч, які надіслали на конкурс.
— Звісно, війна зараз у фокусі майже у всіх нормальних людей, які мають відкрите серце. Для мене є ненормальною та кількість людей, яка все ще їздить до агресора. Я не сприймаю взагалі тих, хто купив квитки і їде на чемпіонат у Росію. Це немислимо! Ніколи б не взяла фотографію з цієї акції, — наголосила на відкритті виставки головний редактор газети „День“ Лариса Івшина. — Наші виставки ми робили до війни, робимо зараз, і, сподіваюся, що ця культурна робота пом’якшить травми і рани після війни. Бо настрій, який несе саме ця фотовиставка — це оптимізм, настрій до подолання. Є колосальна серія про поранених на фронті, їхню мужність. Із цієї мужності, як із джерела, має брати наснагу все суспільство. Не киснути, не занепадати, а бути солідарними, підтримувати один одного і їх найперше.
Виставку „Фотосинтез“ називають інтелектуальним марафоном. До Львова її вже побачили в Києві, Харкові, Дніпрі, Прилуках, Вінниці та Луцьку. Готуючи ці виставки, як каже Лариса Івшина, завжди пропонують нову національну ідею — ідентичність і модернізацію.
— Пам’ятаємо своє важливе і вчимося у світу. Модернізуємося, пропонуємо нашій молоді найбільший динамізм, поєднаний із тим, що є в нас найцінніше. Ліна Костенко, коментуючи наші фотографії сказала, що це не фото, а картини, відібрані часом, побачені талановитими людьми, зігріті любов’ю та серцем. Вони потребують рам. Культурний, архітектурний та гуманітарний простір Львівської політехніки — це одна з найбільш розкішних рам, які можуть бути для таких великих робіт — із великим серцем та великим потенціалом, — додала головна редактор „Дня“.
Найпершим шановану гостю привітав ректор Львівської політехніки професор Юрій Бобало. Він поділився захопленням від виставки, наголосивши, що „ці фотографії давно перестали бути просто фотографіями, — це мистецтво“.
Серед численних гостей, які прийшли до Політехніки, щоб оглянути фотовиставку і зачерпнути інтелектуального натхнення були митці, науковці, постійні автори газети „День“.
Проректор Львівської національної академії мистецтв Роман Яцiв аналізуючи виставку зауважив: якщо тексти в часописі стимулюють мислення і розгортають широку палітру та амплітуду ідей, які спрацьовують на перспективу розвитку нашої держави, то фотовиставка — це своєрідна естетична антропологія української душі, характеру, нашої доби. У цих героїчних, драматичних, поетичних, ліричних, гумористичних зрізах ми бачимо український характер, вибудовуваний століттями у дуже складних політичних обставинах.
— Сьогодні на цій виставці до кожного з нас промовляє Україна — очима наших воїнів із окопів і дітей, порепаними руками наших найрідніших бабусь на Сході, розбитими шибками будинків і спалених церков… Це великий поштовх до праці й натхнення, — наголосила директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків із діаспорою Ірина Ключковська.
Після офіційного представлення усі охочі мали нагоду поспілкуватися з Ларисою Івшиною під час круглого столу. Головна думка цього діалогу, який стесувався і сьогодення, і історичних фактів, відновлення історичної справедливості, формування нової еліти та пошуку інтелектуальних джерелу своїй минувшині.
— Не може бути зараз, в умовах надзвичайних можливостей, несформований інтелектуальний тренд. Люди не мають права ухилятися від того, щоб стати високорозвиненими. Бо за це віддавали життя ті, хто виборював для нас це право і можливості, — наголосила Лариса Івшина.
Ця зустріч, як говорили на завершення учасники — студенти, викладачі, представники громади — стала еліксиром, який додає сил і надихає до подальшого поступу і розвитку.
Наталія ПАВЛИШИН