Протягом століть міська фортифікація Львова відігравала ключове значення у житті міста. Стіни і міські укріплення були не тільки гарантом безпеки городян, а й символом стабільності, процвітання, успішності міста Лева.
Саме це вабило тисячі купців зі Сходу і Заходу, мандрівників, переселенців, що шукали перспектив і нового життя …
Краківська брама, одна з двох, що вели до середньовічного Львова, – можливо не така помпезна і презентабельна як парадна брама Галицька, проте, безсумнівно, ефективна і уславлена у віках львівська оборонна споруда.
Краківська брама входила у північну лінію міських укріплень, і була однією з двох крізь які можна було увійти до міста. За останніми археологічними даними знаходилась вона на перетині нинішніх вулиць Краківська ( буд. № 23 ) і Лесі Українки.
Це був цілий комплекс з вежами, мостами, барбаканом. На відміну від Галицької брами, Краківська була продовгуватою, з подвійними воротами, осі прорізів яких не збігались.
Перша документальна згадка про Краківську браму – 1386 рік. Тоді вона мала назву Татарська, як і нинішня вул. Краківська. До 1404 р. збудовано гранчасту вежу кушнірів над брамою, до неї вів дерев’яний міст, згаданий у документах від 1407 року.
У 1476 р. Ян Шиндлер розпочав мурувати барбакан діаметром у 19 м. і малу вежу діаметром 10 м. біля зовнішньої брами, сформувавши таким чином зовнішню частину брами на міському валі.
Біля внутрішньої частини брами, 1500 року добудували другу малу вежу. У цих вежах знаходились скарбниці, до яких надходили зібрані у Львові податки – міські і королівські. На ” шиї ” Краківської брами, що мала ширину у 12 м., до 1522 р. збудували вежу ” на Гребельці “, для захисту її з сторони внутрішнього міського рову.
Під час пожежі 1527 р. комплекс Краківської брами майже не потерпів, чи не єдиний серед фортифікацій міста. Вежі Краківської брами 1628 р. відремонтував за свої кошти бургомістр Мартин Кампіан, а 1655 р. архітектор Андреа дель Аква звів нову, круглу вежу кушнірів.
Брама часто слугувала за призначенням, і мала славне військове минуле. Вогнем з веж Краківської брами 1695 р. відбили напад на місто татар. При захопленні міста шведами у вересні 1704 р. єдина у місті обслуга вежі кушнірів загинула, але не здалась …
Одна з загадок брами – барельєф, що висів над входом до брами, тут думки дослідників розходяться, чи це було зображення Богородиці, чи Св. Станіслава Костки …
17 серпня 1623 р. вигоріло все Краківське передмістя до Краківської брами. Вогонь не подолав незабудованого простору, двох міських ровів і не перекинувся на місто, але спасителем міста оголосили Богородицю / Станіслава Костку, чий образ висів на брамі і кого стали вважати одним з католицьких патронів міста.
За переказами, коли австрійці розібрали браму, барельєф Богородиці закріпили над входом до вірменського цвинтаря у Львові.
Краківська брама була розібрана 1783 року, згідно цісарського указу про ліквідацію міських фортифікацій Львова.
Львів увійшов у Новий час, але пам’ять про унікальну фортифікаційну споруду залишилась у назві вулиці і пам’яті нинішнього покоління львів’ян.
2004 року, в ході ремонтних робіт на вул. Краківська, виявлено рештки комплексу середньовічної Краківської брами. 2012 року під час ремонту вул. Л. Українки виявлено рештки Високого муру Львова, фундаменти брами, рови … На сьогодні об’єкти законсервовано.
Використані джерела : http://zik.ua/ , http://uk.wikipedia.org/ , http://relicfinder.info/ , http://galinfo.com.ua/
