Ми продовжуємо публікувати виступи учасників наукової конференції під назвою “Меморіальні музеї сьогодні: специфіка експозиційної, фондової та освітньої роботи”, що проходила 16-17 листопада в приміщенні Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові.
Сьогодні пропонуємо вашій увазі доповідь головного зберігача фондів Державного меморіального музею Михайла Грушевського у Львові Олесі Ванчури на тему: “Фондова збірка Державного меморіального музею Михайла Грушевського у Львові як джерелознавча база грушевськознавства”.
“Державний меморіальний музей Михайла Грушевського у Львові засновано у травні 1998 року. За 15 років свого існування музей зумів стати визнаним історико-культурним осередком не лише Львова, але й цілої України, а також науковою базою грушевськознавства. За ці роки діяльність музею значно розширилась, вона спрямована не лише на належне зберігання цінних музейних реліквій, їх вивчення та ознайомлення з ними громадськості, але й на активну науково-дослідницьку та просвітницьку роботу.
За час існування Державного меморіального музею Михайла Грушевського у Львові вималювалося основне коло пріоритетних напрямків цієї інституції. Одним із визначальних напрямків діяльності музею стало поповнення формування і комплектація музейних фондів. Фондова збірка почала формуватись із часу заснування музею і становила лише 612 одиниць. Зараз ця цифра становить більш як 26 тис. одиниць.
З самого початку перед працівниками постало дуже нелегке завдання у плані наповнення фондової музейної колекції. Адже збирати експонати, які мали стосунок до Михайла Грушевського (видатного українського історика, голови Української Центральної Ради), творчий доробок котрого впродовж багатьох десятиліть піддавався нищівній критиці, було справою непростою. Проте, дякуючи дуже активній науково-дослідницькій роботі музейних працівників, почали налагоджуватись контакти з багатьма науковими, громадськими, освітніми, мистецькими інституціями і як наслідок – унікальна колекція експонатів.
Формування музейних фондів відбувалося у різний спосіб. Насамперед, це дарунки музею. Радіємо з того, що з кожним роком коло друзів та знайомих музею невпинно зростає. Завдяки теплим, розуміючим, дружнім стосункам з представниками галицької родини Грушевських: Микласевичам, Савицьким, Балькам, Зінькам, музейні фонди невпинно поповнюються безцінними експонатами з родинних архівів. В свій час зберігання саме таких свідчень про родину Грушевських могло бути вагомою підставою для переслідувань з боку совєтської влади. На свій страх і ризик не одне покоління галицької родини Грушевських впродовж багатьох десятиліть ретельно оберігала цю унікальну спадщину, яка зараз є окрасою музею.
До поповнення фондів активно долучилося багато шанованих і знаних наукових інституцій. Дарителями книжкового фонду музею стали: Українське Історичне Товариство в особі його Президента і засновника грушевськознавства Любомира Винара. Ним передані архіви Українського Історичного Товариства та особистий архів професора Винара, унікальні меморіальні експонати, родинні раритети, художні полотна ( зокрема портрет Марії Грушевської роботи худ. Ф. Красицького) тощо. Окрім того, Наукове Товариство ім. Шевченка у Львові, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича, Наукова бібліотека ім. В. Стефаника НАН України, Українська книгозбірня професора Миколи Андрухіва, що в Канаді (через Українську Народну Касу в Монтреалі). Товариства «Холмщина» і «Гуцульщина» зберегли та передали пам’ятні етнографічні колекції з малої батьківщини М. Грушевського – Холмщини та Гуцульщини, де Грушевські мали відпочинковий літній будинок. Колекціонери Т. Лозинський, А. Сидоренко, О. Валько, В. Швець, художники Є. Безніско, М. Кецало, В. Патик, І. Гапон та багато інших небайдужих людей допомагали і допомагають нам наповнювати музейну скриню.
Одним з важливих джерел наповнення музейних фондів є наукові експедиції у місця, пов’язані з діяльністю Михайла Грушевського. За цей час відбулися науково-пошукові експедиції у Стрий (де часто навідував своїх родичів М. Грушевський), у с. Криворівню, де знаходився літній будинок Грушевських), у Скалу-Подільську (Тернопілля) – містечко, де відбулось одруження Михайла і Марії Грушевських, неодноразовими були поїздки на Черкащину, звідки бере своє коріння родина М. Грушевського по лінії батька. З метою належного наукового опрацювання, впорядкування та обліку експонатів, які надходять до музею, створено 13 інвентарних груп основного фонду. Серед них:
ДМ (документальні матеріали): документи, рукописи, листи, свідоцтва, довідки, картки, посвідчення, клепсидри тощо,
ДІМ (допоміжний історичний матеріал): філателія, нумізматика, боністика, медалі, поштівки, конверти, відозви, печатки, нагороди, значки, старі поштівки, звернення тощо.
ФМ (фотоматеріали);
ІМ (історія музею);
ОР (оригінальні фото): старі фотографії родини Грушевських та унікальні фото видатних українських діячів кін. ХІХ – поч. ХХ ст.
ТРВ ( тиражовані рекламні видання): поштівки, афіші, буклети, програми, з запрошення, каталоги, конверти.
РП (речі побуту): прикладне мистецтво, меблі, глина, кераміка, посуд, скло, тарелі, вази, різьба, метал, фаянс.
ОБМ (образотворче мистецтво): живопис, графіка, пастель, темпера, репродукції. Дякуючи співпраці з відомими українськими митцям, ми створили єдину в Україні найповнішу портретну галерею Михайла Грушевського.
ХОЛМЩИНА (речі, які стосуються малої батьківщини Грушевського, зокрема унікальний етнографічний матеріал).
ФВД (фонд визначних діячів) – архіви відомих українських діячів, сучасників М.Грушевського (епістолярія, документи, фото, особисті речі тощо). У цій групі зберігається архів відомого українського письменника Дениса Лукіяновича.
Найбільшою фондовою групою є КН (книги, періодика): раритетні газети, журнали ( починаючи з кін. ХVІІІ ст.), підшивки, сучасні видання. У періодиці, що датується початком ХХ ст. є велика кількість унікальних матеріалів періоду Української Центральної Ради та Української Народної Республіки. Вона налічує більш як 17 тис. одиниць. До цієї групи також входить унікальна нотографічна колекція з родини Грушевських.
Проте, предметом найбільшої гордості музейної фондової збірки є експонати групи МЕМ (меморіальні речі). Це особисті речі не лише Михайла Грушевського, але і його дружини Марії Сильвестрівни та дочки Катерини; старі родинні фото, книжки з особистим автографом історика, стародруки з особистої бібліотеки Грушевського, листи, візитки, поштівки тощо. Досить чисельно представлена збірка унікальних автентичних рукописів родини Грушевських. Це цікаве джерело до характеристики життя і побуту не лише Михайла Грушевського, членів його родини, а й видатних особистостей того часу. Особливої уваги заслуговує ретельно збережена і опрацьована родинна епістолярія, яка є важливим джерелом у вивченні не лише наукової, політичної, культурно-освітньої діяльності, але й родинного і побутового життя М. Грушевського. Наукові пошуки історичних джерелознавчих матеріалів у Державному меморіальному музеї Михайла Грушевського є суттєвим доповненням до фундаментальних досліджень вчених-грушевськознавців. Сама наука «грушевськознавство», як галузь історичної науки, була заснована у 1966 р. з ініціативи професора Любомира Винара (США) і покликана була досліджувати життя і діяльність найвидатнішого українського історика Михайла Грушевського. Безперечно, основою наукового вивчення життєдіяльності М. Грушевського є історичне джерело. Як згадував сам Любомир Винар: «Історики мали доступ до європейських, американських, канадських архівів, у яких зберігалися важливі архівні матеріали. Великим недомаганням цього періоду є неможливість користуватися архівними матеріалами в радянській Україні, що були недоступні для дослідників. Аж у 1990 – 1991 роках, після розпаду «імперії зла», грушевськознавство «прищепилося» в Україні і сьогодні розбудовується спільними силами грушевськознавців з України і діаспори» [1, 16]. З цього часу почався новий етап грушевськознавства. Разом з потужними науковими інституціями, архівами, виняткову роль в розбудові грушевськознавства відіграють музеї, зокрема Державний меморіальний музей Михайла Грушевського у Львові.
Різноманітність і унікальність матеріалів, виявлених шляхом науково- дослідницької, експедиційної та пошукової роботи у галузі грушевськознавства дають можливість формувати нові творчі перспективи і напрацювання у цьому напрямку, а згодом розширювати творчі та наукові горизонти музею.
Результат наших музейних здобутків узагальнено у низці серйозних наукових публікацій, підготовлених та опублікованих на власних зібраних, опрацьованих і введених в науковий облік матеріалах. Однією з перших цікавих праць стало видання «Львівські адреси родини Грушевських», автором якого стала директор музею М.К. Магунь. Варто підкреслити, що науковим консультантом до вказаного видання виступив Л. Винар. У цьому виданні з’явилось чимало цікавих, досі невідомих фактів з життя самого М. Грушевського та його родини.
До видання було залучено багато музейних фондових матеріалів. Також, декілька років тому, був започаткований цікавий потужний проект «Галицька родина Грушевських», успішна реалізація якого дає можливості виходити музею на якісно нові наукові перспективи у дослідженні життєдіяльності видатного історика. В рамках цього проекту з’явились музейні видання про знані, але забуті родини Левицьких, Микласевичів, Мочульських, Калитовських.
Налагодилась активна співпраця з журналом «Український Історик» виданням Українського Історичного Товариства (США), де публікуються найновіші музейні напрацювання у галузі грушевськознавства. Для нас є великою гордістю, що саме наші музейні дослідження і напрацювання відкрили нову сторінку у грушевськознавстві.
Різноманіття творчих контактів, розмаїття задумів, дає підстави з оптимізмом дивитись у майбуття музею, плекаючи і оберігаючи безцінну спадщину Великого Українця.
Олеся ВАНЧУРА
головний зберігач фондів Державного меморіального музею Михайла Грушевського у Львові
Список джерел та література:
- Винар Л. Грушевськознавство: генеза й історичний розвиток. – Київ – Львів – Париж – Нью-Йорк – Торонто, 1998. – 123 с.
- Винар Л. Михайло Грушевський: історик і будівничий нації. – Нью-Йорк – Київ – Торонто, 1995. – 302 с.
- Листування Михайла, Марії та Катерини Грушевських / Упор. Магунь М. К. ДММ М. Грушевського у Львові. – Львів: Мульти-Арт, 2008. – 150 с.
- Михайло Грушевський. Збірник наукових праць і матеріалів Міжнародної ювілейної конференції, присвяченої 125-й річниці від дня народження М. Грушевського / Ред. колегія Винар Л, Ільницький М. – Львів, 1994. – 487 с.
- Шлях довжиною в 10 літ (коротка музейна хроніка) / Упор. Магунь М. К. ДМММ Грушевського у Львові. – Львів: Мульти-Арт, 2008. – 55 с.
