„Головне чого прагнула — відповісти, що сталось в ті часи на території
Україні, як це було, що до цього призвело, а головне завдання —
розповісти історії людей“, — так окреслює свою нову книгу „Червоний
голод. Сталінська війна проти України“ польсько-американська
журналістка, історикиня, лауреатка Пулітцерівської премії Енн Епплбом.
Цьогорічний 25 Book forumдля мене розпочався саме з презентації
„Червоний голод. Сталінська війна проти України“ та зустрічі з її авторкою.
Особлива цінність видання в тому, що воно базоване не лише на документах, а
на усних історіях, листуваннях між радянськими можновладцями. Це відкриває
чимало нових, досі невідомих свідчень про особливу жорстокість, спрямовану
проти українців.
Цю книгу називають „емоційною, майже виснажливою, але дуже цікавою“.
Вона з’явилася восени минулого року в Британії та США, а цьогоріч
видавництво Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення
Голодомору видало її українською мовою.
Дискусію-презентацію книги організували за підтримки Посольства США в
Україні, спецпроекту Українсько-Єврейська. Зустріч та HREC-PRESS.
Модерував захід директор Гарвардського українського наукового інституту,
історик Сергій Плохій.
Енн Епплбом здавна цікавилася Росією, Польщею та Україною. Львів був
першим українським містом, яке вона відвідала. Пізнання Центрально-Східної
Європи для авторки розпочалось у 1989 році — перед розпадом СРСР, коли
демократичні рухи набирали сили.
— Я хотіла зрозуміти, чим жила східна Європа. Мене затягнула історії того,
що відбувалося в час розпаду Радянського Союзу, цікавили ментальні
переворотні моменти. Досліджуючи історію, побачила, як виглядала система
тоталітарного режиму, з її ГУЛАГом та переслідуваннями. Саме це і привело
мене до України. А, розпочинаючи вивчення теми Голодомору, зрозуміла, що це тривало більше, ніж два роки: розпочалося ще в 1917 році з російської та
української революцій — ці події — пов’язані. В книзі я акцентувала увагу на
тому, що навіть ці два роки були показані по-різному. Тому українці мають піти
в архіви, щоб дізнатися правду про 1932-33 роки, — наголосила дослідниця.
Вона переконана, що ми маємо унікальну можливість, яку мають далеко не
всі країни Європи — відкриті архіви. Енн Епплбом впевнена, що історію
потрібно формувати, відділяючи факти від пропаганди. Саме це спроможне
зробити лише українське суспільство, яке найбільш зацікавлене в ідентифікації
свого минулого.
— Від самого початку Сталін сприймав Україну, як загрозу для себе і Союзу.
Досі в Росії не допускають думки про сильний Київ і Москву. І війна на Сході
України є підтвердженням цього. Голодомор потрібно сприйняти як урок.
Досліджуючи історію, я зрозуміла, — Сталін програв. Йому не вдалося
знищити українців. Це сумний і дуже болісний, але корисний урок. Сподіваюся,
що Україна використає цей досвід і змінить свою країну, її сприйняття і
самосвідомість, — додала Енн Епплбом.
„Червоний голод. Сталінська війна проти України“ базується на історіях
людей, які пережили голод. Авторка каже, що намагалась бути лише
посередником, а не суддею подій.
— Правду кажучи, ця книга була найважчою. Про ГУЛАГ я читала обдумані
спогади інтелектуалів, які описували своє життя, проте вижили. Про Голодомор
немає позитиву. Це історія про те, як гинули тисячі. В певні моменти мені
здавалося, що я пишу ті книги для того, щоб нагадати людям темні сторінки
історії, які точно перекривають всі сьогоднішні проблеми.
Наталія ПАВЛИШИН
