29 жовтня 2015 року в приміщенні Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Стефаника (вул. Стефаника, 2) відкрилася виставка до 150-річчя від дня народження митрополита Андрея Шептицького — Єпископа Української греко-католицької церкви, Митрополита Галицького та Архієпископа Львівського, предстоятеля Української греко-католицької церкви, українського громадського, релігійного і політичного діяча, мецената.
Експозиція виставки складається з трьох розділів: видання творів Митрополита та праці про його життя і діяльність, рукописні джерела та фотографії, видання з книгозбірні «Студіону».
Для дослідження багатогранної особистості Андрея Шептицького велике значення має перевидання його пастирських послань, збірок богословських та морально-етичних творів.
Іван Франко так говорить про послання Митрополита: «Єпископ Митрополит Андрей Шептицький від самого свого вступання на єпископство почав призвичаювати нас до іншого тону, інших форм, іншого характеру, який панує в його посланнях. Він не промовляє так, як його попередники: звисока, авторитетно, напущеним і ніби статичним тоном. Не возвіщає. А говорить попросту як рівний до рівних, як чоловік до людей,…. І це все дає його посланням те живе дихання, без якого всяка моралізація залишається мертвою».
Отже, на виставці до вашої уваги пропонується чотиритомник «Пастирські послання», виданий у Львові впродовж 2007-2013 рр. Над його формуванням працювали понад 20 років владика УГКЦ Михайло Гринчишин та завідувач сектору релігієзнавства Центрального державного історичного архіву у Львові Оксана Гайова. Це ґрунтовне дослідження, в якому опубліковано 212 послань Андрея Шептицького, його 81 історично-богословська праця і 30 спільних послань з єпископатом.
Зокрема, у збірнику надруковано важливі послання з приводу початку Першої Світової війни, послання 1933 року з приводу Голодомору у Великій Україні, в яких Митрополит закликає вірних допомогти потребуючим та звертається до світової спільноти вплинути на більшовицьку владу, щоб зупинити цю трагедію.
Наступне видання — «365 днів із Великим Митрополитом. Роздуми на щодень» укл. О. Гайова (Львів, 2014) містить фрагменти висловів Митрополита Андрея з праць та послань за період 1900-1944 рр. Як написав у вступному слові до книжки кардинал Любомир Гузар: «Це збірка думок Митрополита у формі календаря з цитатами на кожний день року».
Представлені найосновніші монаші правила — видання «Типікон» укладачами якого є митрополит Андрей і архимандрит Климент Шептицькі (Рим, 1964), а також «Духовні вправи для священиків» (упорядкув.: О. Гайова, М. Перун; Львів, 2011),
Експонується також перше видання “Пастирських послань” митрополита Андрея, яке було здійснене 1935 року ще за його життя. До публікації увійшли пастирські послання за 1899 – 1901 рр.. Перевидання “Пастирських послань” було здійснено двічі у 1965 р. (Торонто) та у 1995 р. у Львові, який є представлений.
Найновіше видання «Послання любові», 2015. складають пастирські послання митрополита до духовенства і вірних Станіславівської єпархії.
На наступній вітрині представлено видання окремих листів-послань А. Шептицького виданих до 1939 року. Серед них — перший Пастирський лист до вірних Станіславівської єпархії (Коломия, 1899). Є окремі послання до священників, до світської інтелігенції, до Гуцулів, до Бойків, до українців в Канаді, до дітей, до молоді, до емігрантів, про соціальні питання, про потребу Віри в Божу поміч для народу, про шкідливість комунізму та інші.
Та сучасні перевидання листів-послань.Серед яких збірка 2015 р. богословських роздумів митрополита на церковно-суспільну тематику — «150 думок Митрополита Андрея Шептицького».
Окремий великий розділ складають видання про діяльність і життя духовного пастиря українського народу. Серед публікацій мемуарного характеру, безперечно, найціннішими є спогади Софії Шептицької, матері Митрополита: „Молодість і покликання о. Романа Шептицького”. Це одне з найважливіших документальних джерел до біографії Митрополита Андрея, які дають можливість розглянути витоки формування церковно-релігійного та національного світогляду юного Шептицького.
Безумовно постать Митрополита, як і його діяльність, завжди перебувала під пильним наглядом радянських спецслужб. Про це свідчать різноманітні позначки на виданнях Шептицького. Ці документи були недоступними для користувача до кінця 90 рр. ХХ ст. і знаходились у спецфонді нашої бібліотеки.
Тому до уваги відвідувачів пропонується книга «Митрополит Андрей Шептицький у документах радянських органів державної безпеки (1939-1944 рр.)» – Київ, 2005., у якій вперше публікуються матеріали, де зафіксовано сторінки життя і діяльність глави Української греко-католицької церкви. Також видання «Колекція рукописів та архів митрополита Андрея Шептицького: каталог фонду Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського / Чернухін Є.». У якому зібрано понад 600 документів, вилучених НКВС у 1946 році після ліквідації УГКЦ.
Серед видань представлених на виставці є і ті, що вийшли друком за кордоном до початку 1990-х. Це цікаві наукові і науково-популярні статті, спогади та грунтовні розвідки. До найбільших здобутків закордонного шептицькознавства можна зарахувати єдину повну біографію митрополита, яку склав отець Кирило Королевський греко-католицький священик і богослов, француз за походженням, довголітній соратник, однодумець і послідовник справи Митрополита. «Karalevskij [Korolevskij] С. LeMétropoliteAndré Szeptyckyj, 1865-1944» (Rome, 1964). “Повний життєпис Митрополита ще важко створити, і так, певно, буде постійно, тому що його діяльність – багатогранна й витончена. А поки що я вношу свою лепту до прослави цього великого Слуги Божого” – так написав о. Кирило Королевський.
На виставці представлено переклад видання цього твору українською мовою Королевський К. Митрополит Андрей Шептицький (1865-1944)» (Львів : Свічадо, 2015).
“Повний життєпис Митрополита ще важко створити, і так, певно, буде постійно, тому що його діяльність – багатогранна й витончена. А поки що я вношу свою лепту до прослави цього великого Слуги Божого” – так написав о. Кирило Королевський.
На виставці представлено переклад видання цього твору українською мовою Королевський К. Митрополит Андрей Шептицький (1865-1944)» (Львів : Свічадо, 2015).
Андрей Шептицький дбайливо, пильно та з великим успіхом займався національно-культурним життям. Його Меценатська діяльність була спрямована на підтримку національної культури, освіти і мистецтва. Ставши Митрополитом, Андрей Шептицький дбайливо збирав народні духовні цінності для музеїв, бібліотек. Вершиною культурно-освітньої діяльності Митрополита було заснуваннята матеріальне забезпечення у 1913 р. «Національного музею» у Львові. Першого українського музею в Галичині, створення якого сприяло розвитку професійного музейництва на цих теренах.
Видання «Листи митрополита Андрея Шептицького до Іларіона Свєнціцького : з архіву Національного музею у Львові» [упор. Соломія Дяків]. – [Львів, 2005) містить унікальні архівні музейні документи, а саме – збірку листів з архіву, які висвітлюють подвижницьку діяльність Андрея Шептицького, як засновника і мецената Національного музею та Іларіона Свєнціцького—першого і довголітнього директора музею .
Митрополит також був великим знавцем та опікуном малярства. Цілий ряд українських митців, таких, як Олекса Новаківський, Микола Стасюк, Модест Сосенко, Осип Курилас та інші знайшли щедру підтримку у Митрополита. Він призначав їм грошові стипендії, закуповував їх твори, надавав безкоштовні приміщення для майстерень, відправляв на навчання за кордон.
До вашої уваги видання „Княжий дарунок великого мецената. Митрополит Андрей Шептицький у житті і творчості Олекси Новаківського” (Львів, Свічадо, 2001). Автором книги є Любов Волошин. Це видання містить цілу низку вперше опублікованих репродукцій творів художника та маловідомі або ж і зовсім невідомі архівні документи, листування, спогади.
Наступні експонати мистецького характеру – це альбоми «Українське сакральне мистецтво з колекції «Студіон» (Львів, Срібне слово, 2008) та «Українське сакральне мистецтво з колекції «Студіон. Врятовані від загибелі і забуття» 2005 та 2010 рр. , автором яких є доктор о. Севастіян Дмитрух- директор Музею сакрального мистецтва Львівської архиєпархії УГКЦ, який ще з 80-х рр. ХХ ст. разом з подвижниками займався відновленням колекції «Студіону», рятував і повертав безцінні пам’ятки до життя. Альбоми демонструютьзбережені та відновлені унікальні зразки українського та світового сакрального мистецтва.
Хочеться звернути увагу на збірник «Митрополит Андрей Шептицький та Пласт» (Львів, 2012). У цьому виданні відображена співпраця Церкви та Пласту, як важлива складова духовного та патріотичного виховання молоді. Особлива роль у цьому процесі належала Митрополиту Андрею Шептицькому. Основна частину архівних документів і матеріалів, що увійшли до збірника, належить фонду Центрального державного історичного архіву України у Львові, решта зібрано в інших архівах, у приватних колекціях України та діаспори.
Окреме місце в серці Митрополита займали діти—сироти. Він ними опікувався, відкривав сиротинці, допомагав матеріально. До вашої уваги видання «Листи дітей – сиріт до Митрополита Андрея Шептицького» (Львів, 2011). В книжці також опубліковано і його послання «До дітей».
Серед експонованих документів на особливу увагу заслуговує унікальний альбом, створений з нагоди святкування 30-літнього ювілею митрополичої праці Андрея Шептицького, укладений 30 листопада 1930 р.
Серед експонованих документів на особливу увагу заслуговує унікальний альбом, створений з нагоди святкування 30-літнього ювілею митрополичої праці Андрея Шептицького, укладений 30 листопада 1930 р.
Представлений альбом – колективний доробок священиків Стрийськогопротопресвітерату та греко-католицької громади цього округу. У такий спосіб священицтво та віряни засвідчили відданість греко-католицькій Вірі і вшанували подвижництво Митрополита.
Альбом містить 277 світлин греко-католицьких церков 11 деканатів: Болехівського, Жидачівського, Журавнівського, Миколаївського, Любінецького, Перегінського, Рожнятівського, Стрийського, Тухольківського, Долинського, Сколівського. Кожна світлина зі зворотного боку альбомного аркуша засвідчена особистим підписом чинного пароха та єпархіальною печаткою. Деякі підписи містять назву церков і коротку історії їх створення.
Матеріали для альбому зібрав і впорядкував о. Йосиф Савицький (катехіт у Стрию, згодом радник Митрополичої Консисторії, засновник і директор Товариства ім. Святого Андрея у Стрию (1932 р.).
Церковно-народне святкування 30-ї річниці архіпастирського служіння Митрополита відбувалися у різних містах та селах.
Кожна громада прагнула якомога масштабніше і повніше відзначити ювілей Митрополита. Скажімо, на Стрийщині велелюдне дійство відбулося 4 травня 1931 р. з особистою участю Владики (про що відомо з інформації у альбомі та світлин). Того дня у вшануванні ювілею Владики взяли участь понад 12 тисяч вірян.
В короткому вітанні Митрополиту Отець Роман Височанський, один з членів ювілейного комітету, нагадав слова самого Андрея Шептицького: «Приношу любов до всієї пастви і бажаю щирою працею і жертовністю заслужити собі на любов цілого народу».
Наступний розділ експозиції —видання з книгозбірні «Студіону» у Львові та бібліотеки Митрополита. Науковий співробітник науково-дослідного відділу історичних колекцій, пані Маргариту Кривенко розповіла про історію створення книгозбірні, а саме, як відбувалось її формування та які бібліотеки Митрополит купував для бібліотеки. Власне до цієї книгозбірні увішли наступні бібліотеки:
Бібліотека о. Василя Копитчака(1838 – 1905) – катехита Тернопільської гімназії, громадського діяча. У 1887 р. налічувала бл. 2500 томів. У 1909 р. Андрей Шептицький першою придбавїї для „Студіону”.
Бібліотека о. Аврелія Пальмієрі (1870 – 1926) – римо-католицького священика, італійського ченця (авґустиніянця), дослідника європейського Сходу, знавця православної богословської літератури. Поповнила книгозбірню „Студіону” у 1909 – 1913 рр.
Бібліотека Миколи Залізняка (1888 – 1950) – громадсько-політичного діяча, публіциста, автора популярно-наукових праць, передусім з історії України, зібраної ним в еміграційний період життя і діяльності. У вересні 1926 р. владика Андрей купив її для книгозбірні „Студіону”.
Бібліотека Карла Крумбахера (1856 – 1909) – відомого німецького філолога, професора Мюнхенського університету, засновника сучасної візантиністики. Його архів Андрей Шептицький придбав у міжвоєнний період.
Бібліотека Карла де Бура (Боора) (1848 – 1923) – відомого німецького історика візантиніста, бібліотекаря, яка збагатила фонд «Студіону» іноземною літературою (німецькою, латинською, грецькою та ін. мовами).
Бібліотека Володимира фон Дена (1823 – 1888) – російського дворянина, генерала-лейтенанта, військового губернатора, сенатора, який цікавився історією, військовою справою, мемуаристикою. Налічувала бл. 10 000 томів (од.), у т. ч. стародруки.
З архіву Миколи Лисенка (1842 – 1912) – українського композитора, піаніста, диригента, громадського діяча. У 1937 р. Андрей Шептицький відкупив у тодішнього власника і видавця у Києві Владислава Ідзіковського манускрипти Миколи Лисенка (приблизно 350 творів), а також авторські права до творів К. Стеценка, А. Кошиця, Я. Степового, П. Сениці, П. Ніщинського, В. Заремби та ін. Цей „великий і цінний набуток” (за висловлюванням газети «Діло») коштував Митрополитові 11. 000 золотих.
Бібліотека о. Йосифа Андріїшина (1939 – 2003) – релігійного діяча, богослова, доктора теології, українця за походженням, який народився у Франції. У 1996-1998 рр. передав свою приватну книгозбірню до бібліотеки Українського Католицького Університету, в складі якої були і книжки зі „Студіону”.
Видання з бібліотеки Митрополита Галицького Михайла Левицького (1774 – 1858), церковного і громадського діяча, першого кардинала-українця. Формувалася і розміщалася у відновленому ним Унівському монастирі. Містила велику кількість рукописів і стародруків. Згідно і з заповітом від 12 вересня 1858 р. була перевезена до митрополичої резиденції при соборі Св. Юра у Львові і лягла в основу бібліотеки Галицьких митрополитів. Належить до книгозбірень, що збагачували зібрання «Студіону».
Загалом на виставці представлено понад 200 документів, серед яких рукописи, світлини та альбоми. Виставка триватиме місяць і потрапити туди можна абсолютно безкоштовно.
Зоряна БРОДИК
молодший науковий співробітник науково-інформаційного відділу ЛННБ України ім. В. Стефаника
