Вже цими вихідними, 3-4 жовтня, 2020 року, на сцені Першого театру (вулиця Академіка Гнатюка, 11) зіграють прем’єру за п’єсою Вільяма Шекспіра “Два джентльмени з Верони”. Режисер-постановник – головний режисер Першого театру Ігор Задніпряний. Початок вистав о 19.00.
У виставі «Два джентльмени з Верони», режисер-постановник звертається до форми традиційного шекспірівського театру «Глобус». І обіцяє занурити глядача у світ грайливого, карнавального вуличного театру, що своєю драматургічною та ігровою структурою має наблизити нас до театральної форми і способу існування часів Шекспіра. Не забуваючи при цьому про чисту, кришталеву, прозору історію першого кохання, першої закоханості, з її минущістю, невловимістю і максималізмом.
“Дуже приємно, що нарешті в нас в театрі відбувається прем’єра. Коли ми почали задумувати вистави, то раптом опинилися дуже бідними як ніколи. І насправді у постановочної групи було завдання зробити «щось з нічого». Більше того – на сцені не можна. І мені здається, що це дуже цікавий експеримент, бо вони творили з нічого. Але так як я підслуховую та підглядаю, то виходить досить цікаво”, – сказав художній керівник Першого театру Юрій Мисак на пресконференції напередодні прем’єри.
Потрібно зазначити що у часи Шекспіра, декорацій, в нашому розумінні слова, не було: дерево в діжці зображувало ліс, стіл з флягами і склянками – таверну. Зате над сценою зазвичай вивішували довгий плакат з назвою п’єси. І все тому, що справжнім декоратором сцени була уява глядачів. У шекспірівському театрі аскетичність декораційного оформлення різко виділяла фігуру актора, на якій і зосереджувалась вся увага глядачів.
“Нас трішки підвела погода, бо весь проект задуманий, як а-ля «глобус», на вулиці. І ми до останнього сподівалися та чекали погоди, але тепер переорієнтовуємося і намагаємось щось придумати, щоб зробити це все на сцені. Дай Бог все буде добре.
Чому була така задумка? Я думаю, що зараз багато хто звертається до Шекспіра, до класики, бо що таке театр тих часів – є актори, фактично не було декорацій, костюми і класична сцена «глобус» з балконом, колонами і текст. У нас фактично така ж ситуація. Зараз час такий, що повертаємося назад, до вічного – театр на килимку, театр на порожній сцені, театр у дворі. Але насправді це дуже зобов’язує”, – розповів режисер-постановник – головний режисер Першого театру Ігор Задніпряний.
“Два джентльмени з Верони” – відносно мало популярна п’єса Шекспіра. Але для розуміння його творчості вона має велике значення: Сільвії доводиться мати справу з нареченим, якого вона не любить, і якого їй нав’язав батько, віщує горе Джульєтти; аналогічне вигнання Валентина відбувається паралельно з вигнанням Ромео. Образ Джулії, до прикладу, є наче ескізом майбутніх Шекспірівських образів Розалінди ( «Як вам це сподобається»), Віоли («Дванадцята ніч»), і вони як, Джулія переодягається в чоловічий одяг.
“Ми знаходимося в скруті. Що можна зробити? Можна сісти і горювати, а можна зробити з цього концепт. І ми вирішили робити концепт. Немає грошей на костюми, тканини і ми вирішили, що йдемо іншим шляхом – пішли в нашу костюмерну, знайшли там костюми, зроблені з дуже хорошого льону років дванадцять тому для іншої вистави. Я, як текстильник, обожнюю фактури і фактура у виставі для мене грає одну з найважливіших ролей. І оці натуральні речі в виставі я намагалась передати через матеріал, через льон. У нас немає історизму, у нас гра. Гра в Шекспіра, гра в ренесанс, гра в гру” , – прокоментувала головний художник Першого театру Дарія Зав’ялова.
Комедія «Два джентльмени з Верони» («The Two Gentlemen of Verona») – одна з ранніх п’єс Вільяма Шекспіра (написана між 1589 і 1593), що за життя драматурга не видавалася і вперше надрукована в його посмертному фоліо (1623). Це п’єса про дружбу і кохання, і, як зазвичай у Шекспіра, дружба і любов тут піддаються серйозним випробуванням.
“Коли ми почали читати цю п’єсу, я особисто був шокований простеньким сюжетом. В мене склалося враження, що великий Шекспір, який писав це молодим – він вчився, заточував своє перо. І ми поставилися до тої п’єси як до шаржа, посміятися з Шекспіром над Шекспіром. Я собі поставив за мету не розписувати мелодії, а зробити веселий калейдоскоп якось шаржу, насмішки. Не настроюйтесь на щось серйозне, філософське ми просто посміялися, подурачились на сцені”, – наголосив Керівник музичної частини, композитор Юрій Саєнко.
До роботи над постановкою долучилися:
- Режисер-постановник – Ігор Задніпряний
- Художники – заслужений художник України Дарія Зав’ялова, Олена Зотова
- Художник по світлу – Світлана Коренькова
- Композитор – заслужений діяч мистецтв України Юрій Саєнко
Дійові особи та виконавці:
- Герцог – Ігор Гулюк
- Валентин – Дмитро Бартков
- Протей – Ігор Данчук
- Туріо – Олександр Трифонюк
- Спід – Богдан Балко
- Ланс – Олександр Чешеров
- Джулія – Богдана Бончук
- Сільвія – Мар’яна Кривдик
- Лючетта – Леся Шкап’як
- Антоніо – народний артист України Сергій Кустов
Це четверта постановка відомого британського драматурга на сцені Першого театру («Гамлет», 1981 р., режисер В. Козьменко-Делінде; «Дванадцята ніч», 1994 р., режисер з. д. м-в України М. Лукавецький; «Ромео і Джульєтта», 2016 р., режисер з. д. м-в України В. Сікорський).
Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ
