Одна з небагатьох львівських аптек, яка не змінювала своє розташування від часу заснування до наших днів та одна із трьох львівських аптек під опікою орлів – це аптека «Під Чорним орлом», більше відома усім, як аптека-музей.
Заснував її у 1735 році військовий фармацевт Франц Вільгельм Наторп. Декілька раз аптека змінювала своїх власників, поки сягнула свого розквіту.
У 1874 році власником аптеки став доктор філософії та фармації Кароль Склепінський. Він доповнив будівлю третім поверхом, відреставрував заклад, оздобив. Власник доклав максимум зусиль і аптека, в цей час, вважалась найгарнішою у Львові. Кароль Склепінський був скарбником Львівського гігієнічного товариства.
Аптеці «Під чорним орлом» пощастило більше, чим іншим львівським аптекам того часу. Вона не лише зберегла своє існування – на базі саме цієї аптеки було прийняте рішення (у 1966 році) створити музей. Цьому посприяла багата історія аптечної справи цілої Львівщини. Рідкісні експонати для музею збирали науковці, спеціалісти-фармацевти, колекціонери –ентузіасти. В експозиції музею зібрано колекцію брендованого аптечного посуду з різних аптек Львова, таблеточні машини, преси, сушильні шафи, вимірювальні прилади. Бібліотека, зібрана в музеї, містить понад тисячу старовинних медичних книг. Також, в аптеці знаходяться оригінали дипломів лікарів та фармацевтів ХІХ –ХХ ст., серед яких і диплом останнього власника аптеки Михайла Терлецького.
Про «Аптеку під чорним орлом» зроблено багато публікацій, ми знаємо про її існування, бували в цій аптеці. Та мало кому відома історія її останнього власника ( з 1923 до 1939 року).
Михайло Терлецький був єдиний українець, який мав власну аптеку у Львові. Завдяки саме Михайлові Терлецькому аптека “Під Чорним орлом” стала своєрідним культурним осередком для зустрічей і співпраці української еліти в умовах польської експансії.
М.Терлецький був меценатом, він робив чималі пожертви на громадські та наукові товариства. Безкоштовно відпускав ліки для хворих лічниці Андрея Шептицького. Під його керівництвом при аптеці існував Благодійний Фонд. М. Терлецький встановлював для земляків стипендії, на які вони навчалися у Львівському університеті. Щороку у нього працювали два-три студенти-фармацевти, яких він утримував. Активіст товариства “Просвіта”, “Рідної школи”, збирач надбань української культури, шанувальник мистецтва…
Маючи добрий естетичний смак, він зібрав чудову колекцію творів живопису і графіки українських митців 20-30-х років ХХ століття. Серед них роботи О. Новаківського, М. Мороза, М. Бойчука, Я. Музики, М. Осінчука, С. Гординського, малюнки Л. Перфецького. Михайло Терлецький мав одну з кращих у Львові збірку українських екслібрисів. Щосуботи в його домі сходилось товариство – літератори, науковці, митці були сталими гістьми, серед них багато відомих таких як Олександр Олесь, Іван Труш. Вони обмінювались своїми поглядами на політику, культуру, мистецтво, літературу, мову.
З вибухом Другої світової війни та приходом радянської армії в Михайла Терлецького відібрали половину будинку, змусили покинути свою аптеку та перейти на працю до іншої. Аптекар хотів емігрувати, як це зробили інші, але в останні хвилини не зміг залишити улюблений Львів.
Помер Михайло Терлецький в 1966 році та похований на Личаківському цвинтарі. був останнім власником аптеки.
Історію розповідав Таємний Аптекар, а записував Анатолій ГУРИН
