24-25 лютого 2018 року Комісія тіловиховання і спорту імені Івана Боберського Наукового Товариства імені Шевченка спільно з Державним меморіальним музеєм Михайла Грушевського у Львові та Музеєм визвольної боротьби України з нагоди відзначення 145-річчя від дня народження Івана Боберського провели наукову конференцію “Українська тіловиховна і спортова традиція”.
Комісія тіловиховання і спорту імені Івана Боберського НТШ – це науково-дослідний підрозділ Наукового товариства імені Шевченка, який тісно співпрацює з Львівським державним університетом фізичної культури імені Івана Боберського, Центром незалежних історичних студій, Львівським національним університетом імені Івана Франка, Українським геральдичним товариством та іншими державними, приватними та громадськими навчальними закладами, інституціями та організаціями.
Ціла окрема галузь – фізична культура і спорт, яка до цього часу не була представленою серед наукових напрямків діяльності НТШ, стала його невід’ємною частиною. Є підстави вважати, що створення Комісії тіловиховання мало відбутися на 100 років раніше, на початку XX століття, коли в Галичині формувалася українська тіловиховна і спортова традиція, але події Першої світової війни та Української національної революції 1917–1921 рр., втрата української державності (УНР, ЗУНР) завадили цьому. Визначною, рушійною силою цього процесу тоді був професор, фахівець руханки та змагу Іван Боберський (1873–1947).
Саме тому, сьогодні, через майже столітній проміжок часу, долучення цієї ділянки української культури до переліку наукових напрямків НТШ і діяльність окремої Комісії стало справою необхідною і з огляду на проблему відновлення репресованої української тіловиховної традиції XX століття, і з огляду на сучасні виклики і події нашої доби, зокрема війни за незалежність.
4 червня 2015 р. у головному корпусі Львівського державного університету фізичної культури відбулося установче засідання Комісії тіловиховання і спорту імені Івана Боберського. Рішення про її затвердження було одноголосно схвалене Президією НТШ 9 червня 2015 р.
За майже три роки діяльності Комісія провела ряд засідань, Урочистих Академій та різноманітних наукових заходів.
Цьогорічна конференція зібрала науковців з Києва, Львова та Івано-Франківська. Перше та друге засідання заходу відбулося у Державному меморіальному музеї Михайла Грушевського у Львові. Вітальне слово до учасників конференції виголосила співголова першого засідання директор музею, заслужений працівник культури України Марія Магунь.
Співголова засідання Ярослав Тимчак привітав та вручив диплом спортивному журналісту та члену НТШ Олександру Пауку за багаторічну дослідницьку діяльність, вагомий особистий внесок у відновлення історичної спадщини сокільського руху Галичини.
У програмі першої частини були виголошені доповіді: Степана Костя (Львів) “Українська військово-політична думка початку ХХ століття”; Андрія Королька (Івано-Франківськ) “Український січовий і сокільський рух на Покутті початку ХХ століття”; Олексія Лях-Породька (Київ) “Спорт в Україні (1917–1921 рр.)”; Юрія Тимошенка (Київ) “Розвиток фізичної культури і спорту у підрадянській Україні у 1920-х рр.”; Орести Коцюмбас (Львів) “Гімнастика в навчальній практиці Академічної гімназії у Львові (друга половина ХІХ – перша третина ХХ ст.)”; Андрія Сови (Львів): “Іван Боберський та Михайло Грушевський: співпраця Батька українського тіловиховання з Видатним істориком України”.
У перерві учасники конференції відвідали стадіон “Український Город” руханково-спортового товариства “Сокіл-Батько”, що був розташований на ділянці між сучасними вулицями Стрийською, Козельницькою та Івана Франка. Андрій Сова та Олександр Паук розповіли про те, що ініціатором викупу цього об’єкту став Іван Боберський. Він створив спеціальну спілку, до якої ввійшли відомі українські діячі того часу Микола Шухевич, Тадей Соловій, Кость Паньківський, Степан Федак, Дмитро Левицький, Микола Заячківський, Лесь Кульчицький, Олекса Сероїчковський, Кость Левицький, Іван Сполітакевич та Іван Боберський. Стараннями Батька українського тіловиховання українці швидко зібрали необхідні кошти і викупили стадіон. Частину суми було зібрано завдяки меценатам, більшу частину взято в позику у впливових та заможних українців. На заклик Івана Боберського до збору коштів долучилися українці Галичини, Наддніпрянської України, Кубані, США, Канади та інших держав, де проживали українці. Зараз стадіону не існує, а його територія включена до Стрийського парку.
Окрім того учасники, під час екскурсії проведеної вченим секретарем музею Софією Легін, із зацікавленням ознайомилися з експозицією Музею Михайла Грушевського у Львові.
Приємною несподіванкою для всіх стала презентація листівок виданих з нагоди проведення Урочистої Академії, присвяченої 140-річчю від дня народження основоположника української тіловиховної і спортової традиції Івана Боберського та Засідання Комісії тіловиховання і спорту імені Івана Боберського НТШ, присвяченого 90-й річниці від заснування руханково-спортового товариства “Луг”. По дві поштівки із автографами учасників конференції було передано у фонди Львівського музею Михайла Грушевського та Музею визвольної боротьби України.
У другій частині конференції прозвучали теми науковців: Ростислава Поліщука (Львів) «Гармонійний розвиток та агоністика (змагальність) в творах Гомера “Іліада” та “Одіссея””; Ярослава Тимчака (Львів) “Соціально-побутові форми обрядових ігрищ праукраїнців”; Івана Яремка (Львів) “Видатні хокеїсти українського походження в НХЛ” та дискусійний виступ Валерія Джуня (Львів) “Чи можна вважати місію Комісії тіловиховання і спорту імені Івана Боберського НТШ завершеною?”.
На закінчення першого дня конференції у дружній атмосфері відбулися дискусія та обговорення виголошених тем.
Другий день конференції, що відбувся у Музеї визвольної боротьби України, розпочався із презентації книги Андрія Сови та Ярослава Тимчака “Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції”.
Опісля науковці та усі охочі мали змогу почути доповіді: Роксолани Гавалюк (Львів) «Представники музичного мистецтва Галичини у взаємодії зі спортивними організаціями міжвоєнного двадцятиліття”; Леоніда Мазура (Львів) “Відцентровий” характер вітчизняної фізичної культури та проблема формування олімпійського резерву”; Тараса Кузя (Львів) «Маловідомі матеріали до біографії Івана Боберського: з архіву українського товариства “Січ” у Ґраці”.
Після доповідей, завідувач відділу Львівського історичного музею Тарас Кузь ознайомив учасників конференції з експозицією Музею визвольної боротьби України, наголосивши на основній її ідеї – боротьбі українців за свою державу та незалежність у ХХ – початку ХХІ ст. По закінченні було підбито підсумки конференції.
Окрім фахівців Наукового товариства імені Шевченка, Державного меморіального музею Михайла Грушевського у Львові, Музею визвольної боротьби України, Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського, Львівського національного університету імені Івана Франка, Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Національного університету фізичного виховання і спорту України, Львівського музичного коледжу імені С. Людкевича в науковій конференції взяли участь представники родин Івана Боберського, Івана Франка та Михайла Грушевського: Леся Чабан, Юрій Боберський, Петро та Любов Галущаки, Лариса Найдух, Уляна і Тарас Морози.
Софія Легін, Андрій Сова
Організатори висловлюють щиру подяку медіапартнеру заходу – сайту “Фотографії Старого Львова” (директор Роман Метельський).
