Ярослав Пастернак – видатний український археолог, вчений, який зробив дуже багато для розвитку науки. Його безцінною заслугою є вивчення та оцінка української спадщини. Зокрема, якщо мова про західні терени нашої країни. Ярослав Пастернак – не просто український вчений. Він був людиною з активною життєвою позицією і залишив напрацювання у багатьох сферах. З нагоди річниці від дня його народження, пригадаємо окремі моменти його біографії.
Зустрічі зі старовиною
Батько та дід Ярослава Пастернака були священиками. З дідом він провів дитинство на Яворівщині. Тоді пішки обійшов місцеві терени, закладаючи підвалини майбутньої праці дослідником. Так почав формувати й першу колекцію археологічних знахідок. З молодого віку Ярослав Пастернак читав “старі книги з пожовклими вже листками”, яких у бібліотеці діда вистачало. Батько прищепив хлопцю любов та повагу до релігійних і національних традицій. Звичаї, вірування, народні легенди завжди цікавили вченого та привертали його увагу.
Перші професійні кроки
Ярослав Пастернак навчався у Львівському університеті. Одним з його вчителів був Михайло Грушевський. Це і час перших експедицій. Зокрема, під час праці в Національному музеї у Львові. Тоді вчений досліджував давні ікони, фотографував дерев’яні храми, працював зі стародруками.
На найвищому державному рівні
Під час Першої світової війни Ярослав Пастернак був на службі в австрійській та українській армії. Дещо пізніше він закінчив докторат з археології у Празі. Писав про археологію карпатських перевалів. Роботою керував знаний славіст Любор Нідерле. Ярослав Пастернак долучався до археологічних експедицій у Празі та інших місцевостях Чехії. Пастернак мав нагоду досліджувати фундаменти середньовічних монастирів, костелів і цивільної забудови. Внесок Ярослава Пастернака у чеську археологію був настільки вагомим, що йому дали урядову подяку в канцелярії президента Томаша Масарика, запропонували громадянство Чехії і дали громадянство Праги. Проте він повернувся до Львова.
Зберігай своє, розказуй про своє
У Львові Ярослав Пастернак працював директором Музею Наукового Товариства імені Шевченка. Відтак організував товариство, члени якого, у тому числі фінансово, підтримували дослідження та популяризацію української старовини. Ярослав Пастернак був членом НТШ, але співпрацював і з Богословською академією УГКЦ. Зокрема, написав для цього закладу підручник з археології, який видали у Львові.
Археологія давньої столиці
Ярослав Пастернак та очолювані ним експедиції дали надзвичайно багато для локалізації княжого Галича, дослідження найдавніших святинь та забудови згаданого міста. Ці відкриття були важливими для науки, але й для формування національної свідомості українців. Експедиція НТШ розпочалась у 1934 році і відбувалась за фінансової підтримки митрополита Андрея Шептицького.
Світило української археології
Ярослава Пастернака можна вважати одним з найвидатніших українських дослідників свого часу. Він робив унікальні відкриття та знахідки. Внесок цього вченого оцінили ще за його життя. Про результати своїх експедицій він повідомляв світову наукову спільноту на міжнародних конференціях. У 1941 році виступав в університі Берліна, виголошував українською доповіді у Ленінграді та Москві, був членом Чеського археологічного товариства.
Спадщина і загадки
У 1944 році в Кракові вийшла одна з найвідоміших книг Ярослава Пастернака: “Княжий Галич”. Десь тоді ж він виїхав з дружиною до Австрії, а по тому – у Німеччину, в американську зону окупації. Працював певний час у Геттінгенському університеті. Врешті, потрапив до Канади. Осів у Торонто, де популяризував історичні знання для місцевої української діаспори. У 1963 році Ярослав Пастернак був обраний професором Українського католицького університету в Римі. Його внесок в розвиток української науки безцінний, хоч і нерозгадані загадки цей вчений також залишив.
Євген ГУЛЮК
Використані джерела:
- Автобіографія Ярослава Пастернака // Архів Львівського університеті [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://archive.lnu.edu.ua/avtobiohrafiya-yaroslava-pasternaka/
- Пастернак Я. Мої зустрічі зі старовиною. – с. 63 – 82 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://shron1.chtyvo.org.ua/Pasternak_Yaroslav/Moi_zustrichi_zi_starovynoiu.pdf?
- Петрик В. Минуло 130 років з дня народження Ярослава Пастернака // Фотографії старого Львова, 2022 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://photo-lviv.in.ua/mynulo-130-rokiv-z-dnia-narodzhennia-yaroslava-pasternaka/
