Важко уявити наше життя без календаря. Хоча тепер більшість з нас користується цим чудовим винаходом Старого Світу вже за допомогою електронних ґаджетів, видавництва продовжують видавати різноманітні календарі – перекидні, настінні, кишенькові. Проте найдавніші календарі Єгипту й Вавилону сприймали не лише як перелік днів та місяців у хронологічній послідовності, а й як засіб надійного фіксування пам’яті кожної з культур. Тож не даремно одним з найуспішніших та найпопулярніших видавничих проектів Товариства «Просвіта» стали календарі. У Галичині вони отримали статус настільної книги української родини.
Щорічні видання випускали з 1870 до 1939 року, обсягом більше ста сторінок. Хоча кожного року з’являвся новий календар, минулорічні продовжували зберігати у домівках, адже інформація, яку містили видання, не втрачала актуальності. «Для кожного віку і стану» – таку читацьку адресу зазначали укладачі. Звісно, перш за все, видання були призначені для селян, щоб підвищити їхній освітній та культурний рівень. Серед головних редакторів, які доволі часто змінювалися, – галицький педагог та історик Юліан Целевич, журналіст Юліан Романчук, просвітницький діяч Петро Огоновський, січовий стрілець Юрій Шкрумеляк та інші.
Календар «Просвіти» розпочинався зі змісту та загальним прогнозом погоди на рік. Потім на парних сторінках розміщено календар на місяць з римо-католицькими й греко-католицькими святами та астрономічна інформація, а на непарних – місце для нотаток «Домові записки» і якась пізнавальна чи дидактична розповідь.
Значна частина книги була призначена для белетристики. Публікували найрізноманітніші художні твори: як історії релігійної тематики, так і перекладні оповідання різних народів, турецькі, іспанські, македонські. Цікаві розлогі пояснення додавали до репродукцій ікон, видрукуваних на цупкішому папері.
Оскільки значна частина читачів – селяни, то ужиткова інформація, така як от про сорти фруктів чи овочів, бджільництво чи рільництво, була потрібною. Також давали поради читачам як вилікувати ту чи іншу хворобу, приготувати кулінарну страву. Часто розміщували й історичні розвідки про відомих осіб (наприклад, стаття до сторіччя від дня народження Маркіяна Шашкевича) чи про львівські храми, описували подорожі в інші країни.
Дивує, що у кожному випуску були розділи «З року на рік», «Що нового», у яких детально описано усі важливі події, які відбулися упродовж року: тут тобі й повінь в Америці, боротьба французького парламенту з церквою, громадянська війна проти старого султана в Марокко і аварія «Титаніка». Одним словом, читачі були в курсі усіх подій, що відбувалися у світі. А ще – курси валют, розклад ярмарків, оголошення та реклама, щоб вже точно нічого не пропустити.
Для підняття настрою, друкували доволі багато анекдотів, часто з карикатурами. Читаючи їх сьогодні, вже важко зрозуміти з чого потрібно сміятися. Завдяки вдалій комунікації з читачами, редакція завжди знала, що зробить наступний календар успішним. Гортаючи ці видання, одразу переносишся із сучасного Львова у столицю Галичини на межі XIX-XX століття.
«От кождий з нас бачить і історія нас учить як Божі літа оден за другим проминають, як родини по родинах наступають, як одні роблять місце другим, як держави повстають і упадають… », – слова, якими розпочинається щорічний огляд світових подій в одному з календарів, спонукають не забувати про швидкоплинність часу та не втрачати намарно ні хвилини!
Анастасія БОБЕЛЯК
Джерела:
Ілюстрований народний календар товариства «Просьвіта» на рік звичайний 1906. Річник XXVIII. Коштом і заходом товариства «Просьвіта» [Текст]. — Львів: Друкарня Наукового товариста ім. Т. Шевченка, 1905. — 160 с.; Календар товариства «Просьвіта» на переступний рік 1912. Річник XXXV. Коштом товариства «Просьвіта» у Львові [Текст]. — Львів: Друкарня Наукового товариста ім. Т. Шевченка, 1911. — 164 с.; Календар товариства «Просьвіта» на рік 1913. Річник XXXVI. Коштом товариства «Просьвіта» у Львові [Текст]. — Львів: Друкарня Наукового товариста ім. Т. Шевченка, 1912. — 172 с.; Календар товариства «Просьвіта» на рік 1917. Річник XL. Коштом товариства «Просьвіта» у Львові [Текст]. — Львів: Друкарня Наукового товариста ім. Т. Шевченка, 1916. — 124 с.
Андрусяк Т. Правова проблематика на сторінках календарів «Просвіти» [Текст] / Т. Андрусяк // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. — 2010. — Випуск 19. С. 165–167.
