Кожен новий рік приносить все нові та нові приводи для святкування та для суму з приводу тих чи інших подій, пов’язаних зі Львовом та Львівщиною. В перший день Нового року пропонуємо вам десятку знаних ювілярів нашого краю. Когось з них ми знаємо дуже добре, а деякі прізвища багато з нас може почути вперше. Отже, розпочинаємо.
- 2 січня виповнюється 125 років від дня народження українського журналіста, історика Володимира Карловича Бандрівського (1892–1949).
Володимир Карлович Бандрівський (02. 01. 1892, м. Новий Тарг, нині Польща – травень 1949, Львів) – журналіст. Брат Одарки Бандрівської, небіж Соломії Крушельницької. Закінчив Львівський університет (1916). У 1916–18-их роках видавав журнал «Шляхи» (Львів). 1918– 40 перебував в Італії, Швейцарії, Австрії, Литві, Німеччині, Чехо-Словаччині. Працював як журналіст в західно-українському прес-бюро: 1923–33 – у журналі «Український прапор», «Українська кореспонденція» (видавалися за кордоном), 1938–39 – член редколегії «Нової свободи» (Ужгород, Хуст). 1940–41 працював у Лемківському союзі кооператорів, згодом – Ревізійному союзі українських кооператорів у Львові. Від 1944 – лаборант, 1945–49 – молодший науковий співробітник Інституту економіки Львів. філії АН УРСР. Підготував низку досліджень з історії паперової промисловості у Львівській області та з історії книгодрукування у Львові. Автор низки статей, надрукованих у журналі «Український прапор» (зокрема «До церковного життя на західноукраїнських землях», «Криза в УНДО», «Революційний рух на Західній Україні», «Війна за школу» та ін.) і «Шляхи» («На російській Україні», «Справа Галичини і Буковини перед Тимчасовим правительством»).
- 24 січня 155 років від дня народження українського композитора, диригента, видавця Остапа Йосиповича Нижанківського (1863—1919).
Отець Остап Йосипович Нижанківський (24 січня 1863 — 22 травня 1919) — священик УГКЦ (капелан), композитор, дириґент, громадський діяч. Брат співака Олександра Нижанківського.
Отець Остап Нижанківський був одним з молодших представників музичного руху в Галичині 80-х років XIX ст., організатором музичного життя в Галичині. В 1885 році заснував музичне видавництво «Музикальна Бібліотека» (1885—1887), яке публікувало твори українських композиторів, зокрема, Анатоля Вахнянина, Миколи Лисенка (вперше в Галичині[2]), Петра Ніщинського, Михайла Вербицького, Сидора Воробкевича та інших. Активний пропаґандист українського хорового мистецтва; засновник, дириґент товариства «Боян» у Бережанах (1892 р.), дириґент «Бояна» у Львові (1895—1896 рр.), Стрию (1900—1914 рр.).
- 30 січня виповнюється 150 років від дня народження українського письменника, журналіста, історикаВ’ячеслава Титовича Будзиновського (1868—1935).
В’ячеслав Титович Будзиновський – (30. 01. 1868, с. Баворів, нині Терноп. р-ну Терноп. обл. – 14. 02. 1935, Львів) – письменник, видавець, політичний діяч. Навчався в університетах Львова і Відня (кін. 80-х–90-і рр.). Виступав зі статтями в альманасі «Товариш», газеті «Народ», в американській газеті «Свобода» (20–30-і рр.), «Записки НТШ». Редагував видання «Радикал», «Громадський голос», «Праця», «Ukrainisches Korrespondentblatt» (Відень). Засновник двотижневика «Світ», часопису «Слово». Сприяв літературному становленню В. Стефаника, Леся Мартовича, автор статей та мемуарів про них.
Один з організаторів Союзу визволення України, що проводив патріотичну роботу серед полонених українців – вояків рос. війська. Очолював НДП і представляв її в австрійському парламенті (1907–18). Засновник і керівник (1927–30-і рр.) Української партії праці, видавець її тижневика «Рада». Зазнав еволюції в політичних поглядах: від ідей радикальної партії через симпатії до соціалізму (деякий час друкувався в радянофільському ж. «Нові шляхи») – до національної ідеї.
- 20 лютого відзначається 120 років від дня народження українського композитора Василя Олександровича Барвінського (1888—1963).
Василь Олександрович Барвінський (20 лютого 1888, Тернопіль — 9 червня 1963, Львів) — український композитор, піаніст, музичний критик, педагог, диригент, організатор музичного життя. Визначний представник української музичної культури XX століття. Провідний діяч Союзу українських професійних музик.
Син Олександра та Євгенії Барвінських, брат Богдана Барвінського, зять фізика Івана Пулюя. Доктор мистецтвознавства (1940), почесний доктор Українського університету в Празі (1938).
- 7 березня виповнюється 120 років від дня народження української письменниці Меланії Семаки-Нижанківської(1989—1973).
Меланія Семака-Нижанківська (7 березня 1898, Радівці, Буковина — † 1 червня 1973, Бльожі, Бельгія) — українська журналістка, письменниця. Народилася на Буковині в родині судді, посла до австрійського парламенту (Райхсрату) Іллі (Ілька) Семаки. Навчалась у школах Кіцмані, Відня та Праги.
Займалася літературною творчістю, писала вірші, у Празі закінчила Вищу школу суспільної опіки. 1929 року сім’я Нижанківських переїхала до Львова — Нестор завдяки В.Барвінському отримав посаду педагога у Вищому музичному інституті ім. М.Лисенка. Працювала в жіночих періодичних виданнях — «Нова хата», «Жінка», «Назустріч». Особливо плідно співпрацювала в «Новій хаті», яку редагували Марія Громницька і згодом — Лідія Бурачинська-Рудик. Протягом 1932–1939 років висвітлювала музичні події Львова, зокрема про тріо сестер Левицьких, Марію Сокіл, Христину та Любку Колессу, Марію Свірську, Марту Кравців, скрипаля Євгена Козулькевича, оперети Ярослава Барнича.
1939 року родина змушена була емігрувати на Захід. У січні 1940 року вони виїжджають до Лодзі (Польща), в таборі для переселенців помирає Нестор Нижанківський. Після смерті чоловіка Меланія перебирається із сином до Праги — в той час тут проживала її мати.
В період повоєнних поневірянь 1945 року переїжджає до Бельгії. На еміграції не залишає журналістику, дописує до часопису «Вісті» про життя української громади. Померла в містечку Бльожі (Blaugies).
- 21 травня виповнюється 115 років від дня народження українського живописця Романа Юліановича Сельського (1903—1990).
Роман Юліанович Сельський
Роман Юліанович Сельський (21 травня 1903, Сокаль — 3 лютого 1990, Львів) – український живописець, майстер пейзажу і натюрморту. Народився у м. Сокаль, Львівська обл. Народний художник УРСР (1989). Навчався у Львівській промисловій школі (1921-1922), Краківській АМ (1922-1927), Парижі (1927-1929). Викладач Львівського інституту декоративно-прикладного мистецтва (1947-1974). Жив у м. Львів. Творчий геній Сельського мав великий вплив на його оточення не тільки художників, але і прогресивної еліти Західної України. Всі твори художника позначені тільки йому притаманною рельєфністю форм, фактурністю та вдало підібраним колоритом. Роботи Р. Сельського надають високої значимості кожній колекції.
- 3 червня виповнюється 155 років від дня народження президента Української Національної Ради ЗУНР Євгена Омеляновича Петрушевича (1863—1940).
Євген Омелянович Петрушевич (3 червня 1863, Буськ, тепер Львівська область, Україна — 29 серпня 1940, Берлін, тепер Німеччина) — український громадсько-політичний діяч, правник, доктор цивільного і церковного права (1891), Президент і Уповноважений Диктатор (верховний військово-політичний зверхник під час війни) Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР).
- 8 червня виповнюється 135 років від дня народження української письменниці Ольги-Олександри Василівни Дучимінської (1883—1988)
Ольга-Олександра Василівна Дучимінська (Решетилович) (8 червня 1883, с. Миколаїв, нині Пустомитівського району Львівської області ) — 24 вересня 1988, м. Івано-Франківськ) — українська письменниця, поетеса, літературний критик, перекладачка (з чеської, німецької, російської), журналістка, народна вчителька, культурно-освітня діячка, одна з активних організаторів жіночого руху в Галичині, дослідниця фольклору, етнографії та мистецтва Гуцульщини й Бойківщини. Співробітниця журналу «Жіноча Доля».
- 21 червня виповнюється 135 років від дня народження українського письменника, Романа Андріяновича Леонтовича (1883—1954)
Роман Андріянович Леонтович (псевдонім — Вуйко Ромко; 21.VI 1883, м. Сокаль, тепер Львів. обл. — 12.VIII 1954, с. Нова Весь Гданського воєводства) — укр. письменник. Навчався у Львів. ун-ті, брав участь у студ. русі, за що зазнав переслідувань. Учителював на Львівщині. Після другої світ. війни переїхав до Польщі. Автор повістей «Звенислава» (1936), «На прю!» (1937), «На відлюдді» (1938), в яких на основі легенд і переказів відображена героїчна минувшина Галичини.
- 6 грудня виповнюється 115 років від дня народження Миколи Філаретовича Колесси (1903—2006), українського композитора, диригента, педагога
Микола Філаретович Колесса (6 грудня 1903, Самбір, Львівська область — 8 червня 2006, Львів) — український композитор, диригент, педагог, засновник української диригентської школи.
Список видатних ювілейних імен та подій повязаних зі Львовом та Львіщиною у цьому році можна продовжувати ще дуже довго. Це, влсне, ми й плануємо зробити найближчим часом. Тому не прощаємось. Далі буде.
Ористарх БАНДРУК
