«Місто левів» часто називають Львів. І недарма, адже «королів звірів» у місті понад чотири тисячі. Кожен – зі своєю історією та при значенням. Раніше лев не вважався для Галичини екзотичною твариною. Цей звір давніше водився на наших теренах, і став символом військової доблесті. Від найдавніших часів лев, цар звірів, став найпоширенішим символом та уособленням вогненної сили й чутливості. З огляду на це його зображали сторожем біля входу до палаців, гробівців, на амулетах.
Леви, які охороняють міську ратушу
Кам’яні леви біля головного входу до міської ратуші стали певним чином символом міста. У 1880 р. на честь приїзду до Львова цісаря Франца-Йозефа брама ратуші була декорована портиком з алегоричними фігурами Гостинності, Мужності та Патріотизму різця Л. Марконі; по обидва боки брами поставлено кам’яних левів роботи Тадеуша Баронча. В 1939-40 роках нових левів за зразком скульптур Т. Баронча вирізьбив молодий український скульптор Євген Дзиндра, учень Юзефа Стажинського.
Найбільшої переробки вимагали герби Львова, розташовані на щитах, що їх тримають леви, отже після закінчення ІІ Світової війни, у 1946 р. скульптор знову доопрацьовував головних львівських левів. Наступного разу Євген Дзиндра реставрував та переробляв кам’яних левів 1981-82 рр. Через кілька років після смерті скульптора (1983) Львівська міська рада прийняла рішення про зміну міського герба, його було затверджено 1990 р. Отже було вирішено залишити скульптури левів роботи Є. Дзиндри, герби на щитах переробив зять Є. Дзиндри, скульптор Петро Дзиндра.
Адреса: пл. Ринок, 1
Венеціанський лев із крилами
Кам’яниця Массарівська, або Венеціанська. Будинок збудував архітектор Павло Щасливий в 1589 році на замовлення венеційського консула і купця Антоніо Массарі. Історію цього будинку зберігає крилатий лев над вхідним порталом – герб Венеції.
Адреса: пл. Ринок, 14
«Лев’ячий» будинок
Майже сотня левів розмістились на стінах будинку на проспекті Свободи. Він є найбагатший на царів звірів будинок у місті. Загалом по проспекту нараховується більше 200 зображень левів.
Адреса: пр. Свободи, 11
Леви з кам’яниці на Лисенка
Колишню чиншову кам’яницю по вулиці Лисенка прикрашають символи міста, розташовані між вікнами будинку ззовні. Збудовано приміщення у 1890-х роках за проектом Мавриция Зильберштайна. Співавтор будинку — архітектор Анджей Ґоломб.
Адреса: вул. Лисенка, 6
Леви, що бережуть спокій містян
Лавочки у центральній частині місті прикрашені крилатими левами. Розташовані вони на проспекті Свободи, площі Ринок та прилеглих вуличках. Дерев’яні конструкції доповнюють металеві поручні у формі левів. Царі звірів сумлінно охороняють туристів та жителів міста, які присіли відпочити і помилуватись красою навколишніх будинків.
Леви з-під балкону кам’яниці Якубшольцівської
Кам’яниця Якубшольцівська споруджена у другій половині XVI ст., належала Якубу Шольцу. Двір мав арки, над якими нависали балкони (кам’яні консолі втрачені у 2000 р. під час перебудови). У 1759-1766 рр. будинок належав українському граверу і друкареві І. Филиповичу, авторові перших українських екслібрисів. Зовнішній вцілілій балкон, ніби, підтримують знизу леви.
Адреса: пл. Ринок, 25
Леви з кам’яниці з афоризмами
Це одна з найкращих пам’яток львівської житлової архітектури епохи Ренесансу. Будівлю спорудив львівський райця і доктор медицини Павло Домінік Гепнер. Він поселився у приміщенні 1610 року. Відтоді будинок називали Гепнерівським, Докторівським та Домініківським або «Кам’яниця з афоризмами».
Уся будівля над вікнами «всипана» латинськими прислів’ями: «Quis dives? Qui nil cupiat quis pauper? Avarus» («Хто ж багач? Хто не має жадань. А хто вбогий? Захланний». Фраза з твору пізньолатинського поета Авзонія), «Nunquam discrepat utile a decoro» («Ніколи не дисонує корисне з красивим». Фраза з твору Авзонія), та ін.
Адреса: пл. Ринок, 28
Суворі леви Мазанчівської кам’яниці
Збудована в XVI ст., наприкінці XIX ст. вона перейшла у власність Бачевських — найбільших у Львові виробників горілки. Будинок впадає у вічі своїм незвичним виглядом. А дістав він його після реставрації 1923 р., здійсненої архітектором Б. Віктором і скульптором 3. Курчинським у стилі стилізовано-декоративного модерну. Леви із суворим виглядом спостерігають з-під балкону на чисельних прохожих на площі Ринок.
Адреса: пл. Ринок, 31
Охоронці Порохової вежі
З декількох десятків потужних львівських оборонних веж, брам і бастей до нашого часу збереглася лише одна – Порохова вежа. Її збудували з каміння старого Міського арсеналу. Це була найпотужніша вежа, бо з цього боку під мурами міста часто з’являлися загарбники зі Сходу. Вежа стоїть на оборонних земляних валах, які залишилися із давніх часів, а двісті років тому на них облаштували парк, який назвали Губернаторськими валами, бо неподалік розмістилася резиденція австрійського намісника Галичини.
Порохова вежа слугувала не лише для оборони міста. Львів був торговельним центром, де все підпорядковувалося отриманню зиску від торгівлі. Тому у нетривалі мирні часи за відсутності ворожої загрози вежу використовували як склад зерна. Від кінця 50-х років минулого століття у вежі розмістили будинок архітектора. Тут часто відбуваються культурно-мистецькі події. Хоча вежа ззовні виглядає досить об’ємною, проте приміщення всередині досить маленькі: адже товщина стін сягає майже трьох метрів. Вхід до вежі охороняють два леви з білого мармуру XIX століття, які серед кам’яних левів у Львові відзначаються найбільшою мистецькою вартістю.
Адреса: вул. Підвальна, 4
Леви з фасаду на Руській
Будинок споруджений у 1740 р. на місці більш раннього. Фасад був у цей же час оздоблений рельєфами зі зображеннями символів торгівлі. На першому поверсі зберігся портал XVI ст. серед них, зокрема дельфіни – символ успішної торгівлі, а також два лева.
Адреса: вул. Руська, 8
Наталія Бойченко
Джерела: tsn.ua, zaxid.net, www.viche.info, uk.wikipedia.org, lviv.travel, uk.wikipedia.org, lviv.biz
