З нагоди 130-річчя від народження Петра Франка
Сьогодні продовжую публікувати документи з життя і діяльності Петра Франка (28.06.1890–07.1941?) – сина Івана Франка, педагога, науковця, громадського, культурно-просвітнього та військового діяча, провідного фахівця українського тіловиховання, теоретика і практика гімнастично-спортивного руху в Галичині (члена товариств «Сокіл-Батько», співзасновника «Пласту», СТ «Україна», «Змагового Союзу» та ін.), учня та послідовника професора Івана Боберського.
У Центральному державному історичному архіві України у Львові вдалося віднайти чимало документів, які висвітлюють життєвий шлях Петра Франка у 1914–1918 рр. У даній публікації представлено п’ять з них.
Перший документ – це квіт (розписка) Петра Франка, написана 25 лютого 1915 р. у Варпаланці. У розписці зазначалося: «Квіт на 260 К[орон] (словами двіста шістьдесять корон), які нисше підписаний одержав від в[исоко]п[оважаного] п[ана] сотника др Н[икифора] Гірняка на покритя коштів вербованя добровольцїв на Гуцульщинї».
Наступний документ виданий 2 квітня 1915 р. у Відні Українською бойовою управою (УБУ) легіону Українських січових стрільців (УСС). У дорученні зазначалося: «Пан Петро Франко зі Львова одержує отсим від Української Боєвої Управи порученнє удати ся до незанятих у східній Галичинї ворожими військами територій та бути там помічним у всїх справах Українського Стрілецтва». Документ завірений підписом голови УБУ Кирила Трильовського.
Третій документ – донесення Петра Франка про бойові дії УСС за гори Плішку, Менчул та околиці 3–11 квітня 1915 р.
Наступний документ – власноручний звіт четаря УСС Петра Франка про військове становище на відтинку фронту вночі 17–18 червня 1916 р. У ньому він не тільки подав дані про ситуацію на своєму відтинку фронту, а й зауваги та рекомендації щодо заходів, які б застерегли січових стрільців від раптового наступу ворога.
П’ятий документ – біографічні та службові дані про четаря УСС Петра Франка. Документ не датований. Зміст вказує, що його було написано не раніше 18 липня 1916 р. Цей невеличкий аркуш паперу є достатньо інформативним джерелом до біографії Петра Франка. У ньому, окрім іншого, вказується про те, що Петро Франко знав, окрім української, вісім мов – німецьку, польську, англійську, французьку, латинську, білоруську, чеську, російську; добре розумівся на «хемії вибухових матеріалів», лещетарству (лижному спорту) та наколесництву (велоспорту); в часі боїв легіону УСС перебував у Рожанці, Головецькому, Плішці, Дубині та інших населених пунктах і місцевостях, декілька разів був у відпустці, а також упродовж 16 квітня – 15 травня 1916 р. – у шпиталі.
Андрій СОВА
історик
Джерела і література:
- Галичина – український здвиг за матеріалами архіву Степана Гайдучка: [Альбом] / Авт. ідеї Л. Крип’якевич; упоряд. Ю. Николишин, І. Мельник; літ. редактор І. Лемко. – Львів: Апріорі, 2014. – 268 с.
- Сова А., Тимчак Я. Сини Івана Франка, або перші українські фахівці з руханки та змагу. URL: http://photo-lviv.in.ua/syny-ivana-franka-abo-pershi-ukrajinski-fahivtsi-z-ruhanky-ta-zmahu/ (дата звернення: 11.2016).
- Сова А. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / Андрій Сова, Ярослав Тимчак; за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.
- Сова А. Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність: монографія; Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України; Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського; Центр незалежних історичних студій. – Львів, 2019. – 512 с.
- Сова А. Декілька невідомих документів з життя і діяльності Петра Франка. Частина перша. URL: https://photo-lviv.in.ua/dekil-ka-nevidomykh-dokumentiv-z-zhyttia-i-diial-nosti-petra-franka-chastyna-persha/?fbclid=IwAR2BJAOBOY0Fw_Lve6W6e_Rc9-lBGcsxmBVFfGRShLdusD5PEJVgcAcgf4I (дата звернення: 28.06.2020).
Докладніше про Степана Гайдучка, Івана Боберського, Петра і Тараса Франків, Оксану Суховерську та інших провідних діячів українського тіловиховання, спортивне життя Галичини можна буде ознайомитися у книзі, яка готується до друку. Збираємо усі можливі джерела (документи, фотографії, книги, періодику, поштівки тощо), записуємо спогади. Відгуки, коментарі та додаткову інформацію просимо надсилати на електронну адресу: andrijsova@yahoo.com; sovaandrij1980@gmail.com