Недалеко від центру Львова колись стояла справжня нафтова вишка! Чи качала вона нафту – невідомо, але погляд привертала так точно. Поруч діяла остання приватна Львівська електростанція яку побудували ще за Польщі. Після вибуху котла електростанцію зупинили, а потім закинули. Що там зараз читаємо далі…
На початку 20-го століття Львівщина активно розвивала електрифікацію та нафтовидобування. Приватні електростанції росли як гриби. Парові машини замінювалися на електричні, а Борислав напічкали нафтовими вишками. Спеціалістів, для обслуговування цієї всієї машинерії, готувала Львівська Політехніка!
З навчальною метою, на куті вул. Устияновача і Професорської, збудували справжню нафтову вишку! Адже тут діяв гірничо-добувний факультет. То ж випускники Політехніки мали і теоретичні і практичні навички. На початку 70-хх років факультет перенесли до Івано-Франківська, а вишку розібрали. Зараз від неї залишився лише фундамент.
Уявіть собі тодішній розмах: для підготовки енергетиків та тепломеханіків Львівська Політехніка збудувала власну ТЕЦ. Це котельня та електростанція, два в одному. Котельня обігрівала навчальні корпуси, а надлишок пари крутив турбіну та виробляв електрику. Так вони одним махом отримували тепло, світло та навчальну базу.
Крім електростанції, цю лабораторію обладнали сучасними, як на той час, дизельними та електричними двигунами, насосами, компресорами та іншим обладнанням. Тодішня техніка була настільки якісною, що вона дожила аж до нашого часу, витримавши тисячі лабораторних робіт.
Взимку 2013 року стався нещасний випадок – пожежа знищила котельню. В авральному режимі встановили новий сучасний котел для опалення студмістечка, щоб батареї не замерзли. Але електростанція, на жаль, залишилася без пари 🙁
З іншого боку, якби це все ще досі працювало, то ми б не змогли потрапити в цю унікальну будівлю та насолодитися естетикою раритетної техніки початку 20-го століття.
Машинний зал Львівської Політехніки це яскравий приклад промислової архітектури тих часів. Я й не знав що тоді таке вміли будувати! Адже це величезний open spаce з широкими панорамними вікнами з боків та скляною стелею нагорі. Тут дійсно відчуваєш себе в храмі науки!
Будівля має три рівні з автентичними гвинтовими сходами між ними. Перший рівень це вхід у головний машинний зал де стоять турбіни, генератори, двигуни та інші експонати. На мінус першому поверсі знаходяться стенди для лабораторних робіт та допоміжні пристрої і трубопроводи. Є тут, також, і своя загадка. Під будівлею знаходиться невідомий резервуар води. Які його параметри та призначення – невідомо. Адже резервуар давно вже не використовується.
Красивими гвинтовими сходами піднімаємося на балкон над машинним залом. Звідси відкривається чудова панорама на красу під нами. Такого атмосферного місця у Львові я ще не зустрічав! Як класно було б випити тут кави з виглядом на двометровий дизельний двигун 1911 року виробництва!
Як Ви вже зрозуміли, лабораторні роботи тут більше не проводять. З того часу світ пішов вперед, тож ці машини застаріли як фізично, так і морально. Лише уявіть собі кислі обличчя студентів при вигляді навчальних стендів яким сто років. «Я ж не на історичний факультет поступав!», – подумають вони. Молодь більше цікавлять сучасні технології, а не історія техніки. Частотні регулятори, а не реостати. Bluetooth давачі, а не стрілочні манометри.
Надодачу, в машинному залі можна побачити реактивний двигун від літака МІГ-15 в розрізі та паливний стержень від атомного реактора ВВЕР-1000. Аналогічні використовуються на Запоріжській АЕС. Відразу заспокою, він не радіоактивний. Заради лише цих двох експонатів сюди вже варто йти. А це ж лише початок…
Володимир Бевз, людина що зробила чудовий музей електрифікації Львова, взявся опікуватися цим залом.
Як бачимо, Львів ще має чим нас здивувати.
І поки Львівська Політехніка думає що з цим всім робити, рекомендую завітати у крутий музей Електрифікації Львова. Там буде цікаво як дітям, так і дорослим.
Андрій РИШТУН
Використано матеріал з сайту RDZS.ORG
Хороший матеріал. Шкода, що не вдалося оминути русизми. Технічна українська не доя всіх.
Дуже дякую! Напишіть будь ласка які саме. Я виправлю
Трагедія того приміщення, якраз в тому, що “Недалеко від центру”!
Не повірите, але більшість з “дизельпанк” добра згідно з проектом “реновації” знищується на металолом, бо там зібралися зробити кафешку, “конференц зал”, “візит центр” і тд… на тих “галереях” було цікаве лабораторне обладнання з ретроприладами, що також задавало неповторний “стімпанк” та “дизельпанк” антураж… але те найцікавіше обладнання вже розібрано (навіть на цих фото того найцікавішого вже нема)… Номінально там буде “технічний музей”, а фактично – велике приміщення з “євроремонтом”, щоб “здавати” його в аренду під різні “заходи” (так там вже робили і раніше, колись серед того “дизельпанку” робили свої “конференси” львівські “круті канторки”, ще коли “це все” в стилі “дизельпанк” там було, а зараз згідно планів буде просто розчищена зала з фотографіями “як воно колись було”, замість оригінальної автентики!)…
І ще дещо: так звана “електростанція” припинила роботу ще “при совєтах”, та котельня, що вибухнула, вона годилася лише для опалення!
В цивілізованих країнах (Великобританія, Німеччина, і навіть Польща) з того обладнання роблять технічні експозиції, кожен прилад бережуть, а тільки у нас ту автенику ріжуть на металолом, щоб “розчистити місце” під фальшифі атракціони, типу чергової “копальні кави” та інших притягнутих за вуха “діснейлендів” від “!Fest!” та інших гнилих канторок!…
… ті “дизельпанк” прилади та пульти, що були на “галереях” вже розібрано, те, що в напівпідвальному приміщенні (теплообмінники, труби з автентичними манометрами і тд) порізано на металолом, та й ті зразки турбін, ТВЕЛи, компресори та інші прилади (що на фото), також згідно з задумкою “реноваторів” вже не впишуться в придумане ними “просторове рішення” щоб звільнити місце для стільців, проекторів, “мітінг румів” та власне для наливайки, там де подаватимуть “нафтівку” та “гасівку” і паритимуть побрехеньки, в стилі “легенд” з сумнозвісної “копальні кави”, де ряжені актори в підвалі старовинної кам’яниці зображають нібито вони “копають каву” методами гірничої промисловості…
і це все щоб звільнити місце під чергову “фестрепаблік”, де львіські “урбаністи” будуть глибокодумно надувати щоки, надірвано голосити про “особливий Львів” та розмірковувати про “концепції урбаністичного дизайну сучасних постіндустріальних міст в епоху постмодернізму” і всяке таке…
Дякую за таку розлогу відповідь! Дуже шкода якщо так станеться. Може ця стаття якось на це вплине?
Так, Вит праві. За кордоном багато де зберігають стару машинерію. Мені буде шкода якщо тут поріжуть на метал.
Хоча не все так зле. Наприклад новий “пластиковий” музей техніки зробили в новому приміщенні на вулиці Стрийській. Як на мене, це цілком доречно вийшло. А тут би щось ретро…
Єдиний порятунок для локації – розголос… та якийсь “громадський котроль” над тим, що там робиться далі… мої дані про “плани” так званої “реконструкції” станом на весну 2022, але я не можу “запалити” джерело…
Однозначно перетворення унікального музейного об’єкту на “коворкінги”, “мітінг руми” та чергову “копальню кави” НЕ_те, що піде на користь Львову (та Політехніці!)…
…важко сказати, кого з громадських діячів варто було б залучити, але втрата такої автентики, це потім вже ніяким способом не повернути!
по суті це було б ідеальним доповненням до відомого “Sound History Museum”, що вже існує (не лише “давня електроніка”, але й механізми, справжній хардвар! відлитий, катаний, гнутий, викуваний, такарений, клепаний!)… але необхідно, щоб ключові, відповідальні люди усвідомили справжню цінність того всього унікального добра, що вони все ще (нажаль) розглядають як “металолом”…
цей “металолом” ставить Львів на рівні з рештою “легендарних” міст “промислової революції”, наша “політехнічна традиція” вона також давня!
Політехніка так хизується своєю “стародавністю” серед технічних ВИШів Європи, але як бути з матеріальними доказами стародавності? Запис в архіві не справляє враження, а от ті штуки – СПРАВЛЯЮТЬ!
…показати тим “рішалам” відео з лондонських музеїв? Треба мати на них вихід і якось організувати момент, щоб вони таки дослухалися і не нищили ту локацію!