Це місто ви навряд чи знайдено в туристичному путівнику, а шкода, оскільки туристові тут справді є на що погледіти. Руїни давнього палацу, неординарний костел з глибини віків, футбольний стадіон, що розмістився на місці замку та, мабуть, найстаріший пам’ятник на теренах Львівщини – усе це умістилось у невеличкому та маловідомому місті Комарно.
Почнемо з палацу. Щоправда, сьогодні його так уже язик не повертається назвати. Залишились лиш одні руїни посеред хащів. А колись хащі ці були з альтанками й статуями, а палац належав шляхетському роду Лянцкоронській та їх останньому представникові Кароліні Лянцкоронській. Охоча до розкоші графиня зробила інтер’єр палацу багатим та розкішним. Але від цього всього не залишилось і сліду, коли в 1939 році палац пограбували німці. Навіть не дивлячись на те, що перед війною в палаці вже була школа, а не мешкали магнати, радянська влада так і не стала його відбудовувати, як згодом і українська. Тому на сьогодні залишились лише ганебні руїни.
Натомість, костел Різдва Богородиці, на відміну від палацу, зберігся чудово. Точніше, зберегли його неодноразові реконструкції, оскільки збудовано кам’яний храм ще в 1656-1657 рр. Його дерев’яний попередник був зведений ще раніше – у 1473 році. Що особливого в архітектурі цього костелу так це оздоблені скульптурами фасади. А ще, такі не звичні для костелу бійниці.
Одним з найцікавіших і водночас одним із найзагадковіших місць в Комарному є його стадіон. Здавалось б, що ж такого цікавого й загадкового може бути в звичайному стадіоні. Однак цей стадіон і справді незвичайний. Навколо його котловану легко простежуються залишки оборонних валів, які в плані вимальовують не що інше як залишки замки бастейного типу. На жаль, не вдалося віднайти відомості, що це був за замок, якого часу та кому він належав. Є перекази, що від цього місця в протилежні напрямки розходяться два підземні ходи. Існує версія про те, що насправді замок цей ніякий не замок, а залишки укріпленого табору шведів. Однак, що ж це мав бути за табір, вали якого так добре збереглись протягом трьох століть. Можливо, археологічні дослідження валів та дитинця замку, тобто території стадіону, змогли б прояснити, що насправді за об’єкт тут знаходився.
А ось зовсім унікальним і вартим уваги усіх путівників та туристів об’єкт, розташований на окраїні міста. Він являє з себе меморіальну колону, що датована далеким 1663 роком. До порівняння найдавніші пам’ятники Львова, за винятком надгробних, відносяться лише до кінця 19 ст. Тому колону в Комарно варто вважати одним із найстаріших пам’ятників на Львівщині. Принаймні, назвати якийсь старіший монумент ми поки не в змозі.
Пам’ятник – виконаний з білого каменю високий та чотирикутний в перерізі обеліск, який увінчує хрест. По периметру колони виведено цікавий напис «Mea Mors Tua Vita», що перекладається з латинської як «Моя смерть – Твоє життя». Згідно з «Географічним словником Королівства Польського та інших слов’янських країв» (1883), пам’ятник встановлено на честь загиблого в бою з татарами місцевого дідича. Гинучи, лицар урятував життя братові, а той на згадку про нього встановив цей монумент. Між іншим, цей монумент має статус пам’ятки архітектури національного значення. Сподіваємось, статус допоможе не зникнути цьому унікальному витвору та надалі залишатися найдавнішим пам’ятником на Львівщині.
Володимир ПРОКОПІВ
Джерела:
- Залишки оборонного замку (Комарно) // http://explorer.lviv.ua/forum/index.php?topic=6890.0
- Старовинне Комарно // http://gazeta.lviv.ua/2014/03/27/starovinne-komarno/
- Комарно // http://www.castles.com.ua/komarno.html
- Комарно. Сайт міста // http://komarno.in.ua/
- Комарно. Придорожній пам”ятник (1663 р.) // http://rbrechko.livejournal.com/96904.html
- polona.pl
