Однією із перших споруд, що зустрічає гостей міста Львова при в’їзді по вулиці Стрийській, є Львівський іподром. Та виявляється, що ця традиційна для нашого міста споруда виникла не так уже й давно, і загалом являється уже четвертим за рахунком іподромом Львова. Заглянемо ж в історію, та з’ясуємо історію місць, де проводились кінні перегони.
Перший іподром, що позначений на планах міста, розташовувався на так званих Янівських Болонях. Зараз це територія окреслена вулицями Левандівською та Естонською. На плані «Лемберг з його передмістям у 1844 році» ця територія підписана як «Rennbahn», що в перекладі з німецької означає «іподром». І.Крип’якевич в своїй праці розповідає, що за Янівською рогачкою на Янівських Болонях від 1843 р. до 1890-х рр. відбувалися кінні перегони. У дні перегонів Янівський гостинець був повний великопанських повозів і звичайних поїздів, що везли гостей на перегони. З 90-х рр. XIX ст. ця територія кілька років пустувала, поки в 1914 році австрійці не спорудили тут воєнний аеродром.
Новий іподром було споруджено 1889 року в зовсім іншій частині міста, за Стрийською рогачкою, між теперішніми вулицями Стрийською та Козельницького. Щороку у літні місяці Товариство підтримки вирощування коней влаштовувало тут кінні перегони.
Збереглися давні фотографії даного іподрому. Судячи по цих світлинах, місце для кінних перегонів мало доволі огрядну територію, відмежовану кінними бар’єрами. Для глядачів було споруджено спеціальні ложі-трибуни. Але проіснував даний іподром зовсім недовго. В останнє він позначений на плані міста 1922 року, але кінні перегони тут припинились, очевидно, ще раніше. Ще в 1921 році ця територія була передана Львівському спортивному товариству «Чорні», які в 1923 році спорудили на цьому місці цілий комплекс спортивних споруд. В радянські часи ці споруди належали товариству «Динамо». В наш час, на місці іподрому тепер знаходяться будівлі Державної податкової адміністрації, НАН України та УКУ.
Проте, без іподрому Львів залишався зовсім недовго, оскільки вже в 1928 році відбулося відкриття нового місця для кінних забігів. Новий іподром, уже третій по рахунку, розмістився неподалік від свого попередника – на тій же вулиці Стрийській, в межах сучасних вулиці Персенківки та Хуторівки.
Новий іподром не поступався своєму попереднику в розмірах. Бігова доріжка завдовжки 1600 метрів мала 24 метри у ширину, а фінішна пряма – 350 м. Усередині доріжки влаштували кросову дистанцію з п’ятьма постійними перешкодами. Збудували трибуни і конюшні на сто коней. Чарівності об’єктові додавав ліс, який з трьох боків оточував іподром. Після війни, уже в радянський час, було проведено часткову реорганізацію іподрому. Було облаштовано зелену трав’яну доріжку довжиною 1620 м, шириною 18 м; була також піщана доріжка, її довжина складала 1780 м, ширина – 4 м. В перегонах брали участь 280 коней, що утримувалися в 16 конюшнях. Кінні перегони відбувалися щонеділі від другої години дня. На іподромі також працював ресторан та тоталізатор, що приваблювало глядачів. До іподрому можна було доїхати тролейбусом 4-го маршруту та трамваєм 10-го маршруту.
Проте, і цьому іподромові не вдалося проіснувати більше 40 років. Свою роботу він припинив в 1968 році, оскільки ще в 1964-му Рада міністрів УРСР прийняла рішення про передачу земельної ділянки, зайнятої іподромом, Львівському автобусному заводові.
Останній на сьогодні, четвертий Львівський іподром, що знаходиться на звичному для нас місці, в кінці вулиці Стрийської, було відкрито 1977 року. Уже на той час в ньому розміщувались конюшні на 400 місць, скакові та тренувальні доріжки, ветеринарні об’єкти, інші необхідні приміщення та комунікації. Згодом тут постав гуртожиток на 232 місця, автопаркінг. В 1990-х рр. іподром переживав розруху, проте нове життя йому надав візит в 2001 році Папи Римського Івана Павла II, який провів тут літургію за участі найбільшої кількості людей в історії України – півтора мільйона.
Цікаво, що чотири львівські іподроми не єдині місця у Львові, де проводилися кінні перегони. Є відомості, що як альтернативу іподромові використовували давній велотрек Львівського товариства велосипедистів, споруджений у 1906 р., а також спортивний комплекс СКА. Усе це є свідченням того, що кінний спорт для жителів нашого міста завжди був цікавим та бажаним, тому сподіваємось, що і в майбутньому він буде лиш розвиватись та доповнювати життя львів’ян.
Володимир ПРОКОПІВ
Джерела:
- Вільна енциклопедія Вікіпедія www.uk.wikipedia.org
- Інтернет-портал www.lvivcenter.org
- Крип’якевич І. Історичні Проходи по Львові. – Львів, 1932.
- Котлобулатова І. Львів на фотографії 1860-2006. – Львів, 2006.
- Котлобулатова І. Львів на фотографії-2: 1860-2011. – Львів, 2011.
- Лемко І., Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова. – Львів, 2009. – 528 с.
- Плани міста Львова різних років.
