Війна триває. Збройні сили потрохи починають відвойовувати українські землі – метр за метром, дерево за деревом, село за селом. В нашій перемозі ніхто не сумнівається, але всі ми вже розуміємо що швидко війна може закінчитися хіба дивом. Дивом, про яке ми всі молимось кожного дня. Нам треба набратися сили і зробити все, що в наших силах, для перемоги.
Але відпочинок потрібен. Він потрібен і там, де йдуть запеклі бої, і тут – де кипить запекла робота для допомоги фронту, допомоги біженцям, допомоги пораненим, допомоги … І ось таким прикладом перепочинку на лінії фронту поділився сьогодні з нами і з Нашим партнером Торговою Маркою Кава Старого Львова, воєнний журналіст видання АрміяInform полковник Тарас Грень.
Невеличкий навіс, збитий із дощок і залишків лісу, який в основному пішов на оновлення бліндажа. Десь за кілька сотень метрів за нашою розмовою, цілком імовірно, спостерігає ворог, адже поява на передовій нових людей ніколи не залишається непоміченою. Олександр ховає усмішку в глибині своїх зелених очей і спокійно ділиться враженнями від мандрівок навколо світу. Близький і Далекий Схід, Африка, Європа… Він розповідає про стосунки різноманітних етносів, суспільних груп, як живуть люди різних віросповідань і культурних осередків, а також про те, як ставляться до України та українців у різних країнах нашої земної кулі.
В Олександра велетенський досвід виживання в екстремальних умовах. А ще – він неперевершений бойовий медик, саме така його нинішня посада в підрозділі. Та попри всю бойову роботу, наш Герой відомий не лише у своєму батальйоні, але й в сусідніх частинах завдяки умінню варити смачну й ароматну каву. Так, люди на передовій не лише 24/7 несуть службу та стримують російську агресію, відновлюють сили й знову виходять на спостережні пункти. Тут знаходиться ще й хвилинка для от таких маленьких радощів і захоплень. Хоча… приготування кави для Олександра – радше мистецтво.
– Свій улюблений рецепт я підгледів, перебуваючи в Іраку, – розповідає він. – Та мені не подобалось те, що вони кидають до напою непомірно багато кардамону. Тому я дещо вдосконалив рецепт. Ай, що я вам розповідаю?! Давайте краще приготую.
І Олександр дістає зі свого рюкзака невеличку похідну газову плиточку та ароматний пакунок кави, і це схоже на якесь магічне дійство. Трішки води, трішки кави, трішки – таємних інгредієнтів. По-тихеньку помішуючи закипаючий напій, він продовжує розповідати про вплив кавових церемоній у різних країнах на розвиток суспільства і політикуму. За кілька хвилин над всім ВОПом витає вишуканий аромат кави. Прошу його поділитись секретом такого сильного аромату цього східного напою.
– Ну, взагалі-то, це таємниця, − усміхаючись каже Олександр. − Але з читачами АрміяInform я поділюся цим кулінарним секретом. Треба взяти каву в зернах, трішки її замочити у воді, а потім просмажити на помірному вогні. Далі охолодити та змолоти. І головне – потрібно любити той напій, який ти готуєш власними руками.
Тарас ГРЕНЬ
