«Ні для зиску, ані для слави», або Степан Гайдучок про Семена Горука

«Ні для зиску, ані для слави», або Степан Гайдучок про Семена Горука

Знайомство Степана Гайдучка та Семена Горука відбулося у Львові в товаристві «Сокіл-Батько». На той час останній був членом старшини організації, проводив титанічну працю з активізації сокільского руху в Галичині, а саме наради, з’їди, поїздки,...
День українського спортовця та та інші цікаві події в Бродах 1930-их років

День українського спортовця та інші цікаві події в Бродах 1930-х років

Одним із важливих джерел до історії міста Броди є часопис «Брідські Вісті», який висвітлює спортивну сторінку історії Бродів і Брідщини 1930-х років. «Брідські Вісті» – місячник (з лютого 1937 р. – часопис) присвячений суспільному життю Брідщини...
Руханково-спортова площа товариства «Сокіл-Батько» у Львові («Українськи Город)

«Змаг гартує волю», або що писав Тарас Франко про початки українського спорту у Львові

Цього року відзначаємо 115-річчя «Українського спортового кружка» в Академічній гімназії та її філії у Львові та 110-річчя від заснування спортового товариства студентів вищих шкіл Львова «Україна». У 1936 р. з нагоди 25-річчя цієї організації побачив...
LVIV FAN FESTIVAL

Футбольний клуб «Рух» запрошує вболівальників на LVIV FAN FESTIVAL

Футбольний клуб «Рух» організовує для вболівальників фан зону у Львові для перегляду матчів чемпіонату Європи - LVIV FAN FESTIVAL. РУХ ДО ЗБІРНОЇ Відкриття фестивалю заплановано на п’ятницю, 11 червня. Початок роботи локації - з 18:00....
«Гей, хто в «Лузі» озовися», або «Луг» на Брідщині

 «Гей, хто в «Лузі» озовися», або «Луг» на Брідщині

«Вісти з Лугу» – український часопис, офіційний друкований орган товариства «Луг» (з 1932 р. – «Великий Луг»), що виходив у Львові впродовж 1926–1939 рр. Перше число з’явилося 25 липня 1926 р. Редакторами видання були Роман Дашкевич,...
Доповідачі та слухачі на науковій конференції «Українська тіловиховна традиція». Львів, вул. Лисенка, 23 а; 19 травня 2021 р. Світлина Павла Гладиша.

У Львові відбулася ІV наукова конференція з нагоди відзначення 110-річчя від заснування українських товариств «Україна» та «Пласт»

19–20 травня 2021 р. комісією тіловиховання і спорту імені Івана Боберського Наукового товариства імені Шевченка, кафедрою олімпійської освіти Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського, Музеєм визвольної боротьби України та музейним відділом Львівського...
Змагання з дужання і двигання тягарів, організовані спортовим товариством «Україна» у Львові в рухівні «Сокола-Батька» 23–24 березня 1912 р. Зліва направо – 1-й ряд: Степан Гайдучок – суддя змагань, Володимир Криловський – член «Сокола-Батька», Олекса Гарасимів – член «Скали», Паращак – член «Скали», Богдан Гарасимів – член «Скали»; 2-й ряд: голова «Сокола-Батька» Іван Боберський та Казимир Врублевський – судді змагань, Миколаївський – член «Сокола-Батька», Невідомий – член «Скали», Зенон Черевко – член «Сокола-Батька», Іван Маланчук – член «Сянової Чайки», Василь Остапчук – член «Сокола-Батька» і «України». З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).

Як розвивався важкоатлетичний спорт на Львівщині

Становлення важкої атлетики як окремого виду спорту в українському середовищі на Львівщині сягає початку ХХ століття. Про це розповідається у довідковому виданні «Важка атлетика Львівщини (1912–2012)». Книга побачила світ 2014 року у Львові. Авторами довідника...
Старший пластун Роман Шухевич (перший зліва) у мандрівці. Карпати, кін. 1920-х рр. З приватного архіву родини Богдана Підгайного.

Спортсмен Роман Шухевич на фото 1920–1930-х років

У час новітньої російсько-української війни, в якій Україна відстоює свою незалежність, цілісність і суверенітет, в українському суспільстві ще більшої актуальності набула тематика пов’язана з українським визвольним рухом ХХ століття і в першу чергу з...
Харків і Львів, Міхновський і Боберський, або велика історія зафіксована на одній поштівці

Харків і Львів, Міхновський і Боберський, або велика історія зафіксована на одній поштівці

Епістолярна спадщина багатьох українських діячів містить силу-силенну таємниць, які дають можливість ґрунтовніше осягнути різні сторінки української історії. Показовим у цьому плані є листування професора українського тіловиховання Івана Боберського та творця українського націоналізму Миколи Міхновського. Про...
Українці на ІV зимових Олімпійських іграх у Ґарміш-Партенкірхені 1936 року

Українці на ІV зимових Олімпійських іграх у Ґарміш-Партенкірхені 1936 року

На ІV зимових Олімпійських іграх у Ґарміш-Партенкірхені, які пройшли упродовж 6–16 лютого 1936 р., у складі національної олімпійської збірної команди Румунії був українець, вихованець українського спортового клубу «Довбуш» у Чернівцях, ковзаняр Роман Турушанко. Іван Боберський,...
Іван Боберський про ІV зимові Олімпійські ігри у Ґарміш-Партенкірхені 1936 року

Іван Боберський про ІV зимові Олімпійські ігри у Ґарміш-Партенкірхені 1936 року

ІV зимові Олімпійські ігри в Ґарміш-Партенкірхені викликали жваве зацікавлення міжнародної громадськості. Ця грандіозна подія привернула до себе увагу журналістів у багатьох куточках світу. З метою їх всебічного висвітлення у Ґарміш-Партенкірхен прибули кореспонденти провідних світових...
Крайній справа – Степан Бандера серед групи пластунів з 5-го куреня імені князя Я. Осьмомисла у Стрию на залізничній станції Любінці під час прогулянки до скельного монастиря в селі Розгірче, 1925 рік

Чому і як Бандера вів здоровий спосіб життя

Попри значну кількість літератури про політичне життя Степана Бандери до сьогодні залишається мало дослідженим його приватне життя та звичайні людські звички. Зокрема етап, коли він ще юнаком більше 8 років формував свій характер у...
Обкладинка наукового збірника «Українська тіловиховна традиція» (Львів, 2020 р., випуск 1). Головний редактор Андрій Сова.

Невідомі сторінки українського тіловиховання

Напередодні Нового Року побачив світ перший випуск наукового збірника «Українська тіловиховна традиція». Він став новим етапом діяльності Комісії тіловиховання і спорту імені Івана Боберського Наукового товариства імені Шевченка (НТШ). Цей науково-дослідний підрозділ НТШ, якому у...
Критично про деякі львівські пам'ятні таблиці

Критично про деякі львівські пам’ятні таблиці

У Львові є дуже багато пам'ятних таблиць, присвячених видатним постатям або подіям. Деякі з них розташовані в непомітних закутках міста, на маленьких вулицях і навіть на занедбаних будинках. Але є таблиці, встановлені так, що...
Іван Боберський у споминах Тараса Франка

Іван Боберський у споминах Тараса Франка

На сайті Фотографії старого Львова про життя і діяльність Івана Боберського вже з’явилося чимало публікацій. Багато написано про його громадську та педагогічну працю, внесок у становлення та розвиток українського тіловиховання, фотографічну спадщину тощо. Сьогодні пропонуємо...
Коли і за яких обставин Степан Гайдучок написав працю «Відбиванка»

Коли і за яких обставин Степан Гайдучок написав працю «Відбиванка»

У березні 2020 р. на сайті Фотографії старого Львова опубліковано статтю, в якій подано історію становлення відбиванки (волейболу) в українському середовищі Львова, Галичини та української діаспори. Читачі змогли ознайомитися зі вступом до праці Степана...
Рухівня «Сокола-Батька» у Львові на старих світлинах початку ХХ століття

Рухівня «Сокола-Батька» у Львові на старих світлинах початку ХХ століття

Значною подією, що суттєво вплинула на діяльність українського товариства «Сокіл» (з 1909 р. – «Сокіл-Батько») у Львові стало відкриття у листопаді 1906 р. гімнастичної зали (рухівні) у будинку товариства «Дністер» по вул. Руській, 20. Сокільська...
«Щоб таких організаторів, таких залізних людей було у нас хоч тисячка!», або як відзначали 70-річчя Івана Боберського у Галичині

«Щоб таких організаторів, таких залізних людей було у нас хоч тисячка!», або як відзначали 70-річчя Івана Боберського у Галичині

2013 рік Львівською обласною радою проголошено Роком Івана Боберського у Львівській області. З цієї нагоди було проведено низку урочистостей і заходів. Зокрема, у Львівському державному університеті фізичної культури вшановано «Батька українського тіловиховання» в рамках V...

Вже бачили наші відео?

Популярні публікації:

Професор Роман Помірко, або людина-легенда

Професор Роман Помірко, або людина-легенда

27 травня 2022 року доктор філологічних наук, професор, академік, кавалер Ордену Академічних Пальм, багаторічний завідувач кафедри французької філології факультету іноземних мов Львівського національного університету...